Шлях до «Каїсси»: пам'яті екскерівника шахово-шашкового клубу «Каїсса» Юрія Ямпольського

14.05.2022, 16:43 Переглядів: 1 379

 

Про життєвий шлях та розвиток шахів та шашок у Кременчуці

Ось уже рік як немає з шахістами «Каїсси» Юрія Петровича Ямпольського (помер 13 травня 2021 року), одного з тих, хто стояв біля її джерел. Він з тих, хто проніс свою любов до шахів через все свідоме життя і яким щедро ділився з іншими. Почав займатися шахами лише навчаючись у Харківському політеху за спеціальністю «Лакофарбова промисловість» Юрій Петрович швидко прогресував як шахіст, не упускаючи будь-якої можливості грати. Напевно, і вибір спеціальності для нього, володаря каліграфічного почерку та справжнього таланту в оформленні та ілюструванні був не випадковий.

Так перебуваючи на практиці в Тбілісі на тампонажній фабриці, команда, за яку він виступав разом з колегою-студенткою, стала вперше, а може і востаннє призером командного чемпіонату міста. Може було це і не зовсім законно, хоча протягом турніру його багаторазово просили пред'явити перепустку через відсутність відповідної зовнішності та зрозумілої гри, хоча на той період він був лише третьорозрядником та його партія з сильним першорозрядником, у якій Юрій заблокував прохідні пішаки суперника, викликавши в того здивоване вигуком: "Як нічия?", стала вирішальною. Поїхавши в напрямку до Липецька на завод «Будівельних конструкцій та покрівельних матеріалів» Юрій Петрович і там продовжив кар'єру шахіста так, що команда підприємства стала найсильнішою в області і йому запропонували очолити клуб, який стали створювати. А Юрій Петрович уже мріяв клубом у рідному Кременчуці, в який йому довелося повернутися за сімейними обставинами, перевівшись на автозавод.

Перший досвід створення клубу став лише досвідом, тому що в клубі через проблеми, справи пішли не так, як хотілося. Юрій Петрович зі своїм вибуховим характером добровільно здає ключі, залишивши на час шахи. Бувши вже кандидатом у майстри спорту та 4-х кратним чемпіон міста. Повертається він у шахи в 80-х, коли в країні почалися зміни, а в місті згадали про шахістів, дозволивши їм грати в тодішньому Будинку політосвіти, де й організувалася структура, подібна до клубу. По всьому було видно, що мрія про клуб знову опанувала Юрія Петровича, але прийшли нелегкі 90-ті, в які, як і раніше, шахісти їздили містом.

 

Якось Юрій Петрович почав згадувати місця, де довелося побувати шахістам, нарахувавши їх 19. Майже всі палаци культури, підприємств і міста, школи, стадіони, гуртожитки, будинки Дитячої та юнацької творчості також офіцерів, не тільки навіть такий специфічний заклад як крюківский ресторан «Хвиля», інститути, училища та інші об'єкти міської інфраструктури. Клуб, про який мріяв Юрій Петрович став реальністю майже через 40 років, як він став мріяти про нього - за віце-мера Віктора Олександровича Єгорова, вихідця з автозаводу, який знає Юрія Ямпольського як шахіста і повірив у його організаційні здібності.

Важливу роль в організації клубу відіграв Микола Олександрович Селезньов, колишній директор «Кременчукліфта» та перший директор клубу, який організував його реєстрацію як громадській організації протягом рекордних 15 днів, що трохи більше місяця не дожив до моменту відкриття. Першим про його звільнення повідомили Юрія Петровича, який прибув раніше за всіх відповідних міських служб, таким чином взяв на себе тягар відповідальності за клуб.

Підтримав шахістів і Микола Іванович Залудяк, який став губернатором Полтавської області. Першу партію у клубі зіграв В.А.Єгоров, який і відкрив за адресою Перемоги 24, а авторство у його назві «Каїсса» належить Юрію Петровичу.

Відкриття клубу дало досі небачений поштовх шахам у місті завдяки прозорливості Юрія Ямпольського, який об'єднав під одним дахом кваліфікованих шахістів з міської федерації, любителів шахів, шахістів-дітей і шашистів. У своє перше десятиліття клуб, любовно оформлений та прикрашений Юрієм Петровичем, став справжньою меккою для шашистів та шахістів. Свій перший ювілей члени клубу відзначити не змогли через розкол, що трапився після того, як частина кваліфікованих шахістів створила міську федерацію зі статусом юридичної особи, а клуб після обіцянок раю у разі відмови від оренди приміщення та передачі його ОДЮКу, опинився на вулиці.

Юрій Петрович Ямпольський мужньо прийняв цей удар, не впавши духом і ще 4 рази наполегливо організовуючи клуб у нових місцях, лише тоді відійшовши від керівництва, коли клуб переїхав на нинішнє місце за адресою Першотравнева 33. Коли ж над клубом як і вперше нависла реальна загроза виселення у 2019 році через непомірно збільшену оренду плати та борги по комунальних платежах через відсутність фінансування, хоча гроші на це й виділялися, Юрій Петрович застерігав про повторення старої помилки щодо відмови від оренди приміщення і першим почав писати плакати для виходу на протестні акції та непомірно радів, коли ситуація розрядилася.

Ще минулого року він тріумфував після успішного виступу юних вихованців «Каїсси» на чемпіонаті Полтавської області в Омельнику, хоч і не дожив до того моменту, коли перший із юних вихованців «Каїсси» Артем Титянюк став призером першості міста серед дорослих. Цього року має відбутися шаховий меморіал на честь 90-річчя шахового маестро, віримо, що попри всі проблеми, так воно і буде.

Автор: Володимир Груздєв
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 25 від 23 червня 2022

Читати номер
Попередні випуски
Вверх