«Хороший розвідник повинен вміти вишивати»: у музеї директор школи презентував свої вишивані роботи

10.11.2021, 17:25 Переглядів: 2 463

 

Відкрилася персональна виставка Володимира Кулаженка

Директор Білецьківського ліцею Володимир Кулаженко вже вдруге за цей рік презентує кременчужанам свої вишивані роботи – цього разу його виставка 9 листопада відкрилася у Кременчуцькому краєзнавчому музеї. Тут можна побачити 53 вишиті картини, жіночі та чоловічі вишиванки (загалом у доробку автора понад 80 робіт).

Цікаво, що на виставці представлені і роботи бабусі пана Володимира – Парасковії Калістратівни – сорочки, пояс і рушники. Саме від неї він перейняв любов до вишивки. У дитинстві кожне літо хлопець проводив у бабусі у селі, де спостерігав, як вона вишиває, і черпав від неї науку ручної вишивки, надихався.

Перші роботи він виконав за вирізками із журналу «Бурда», які для нього збирала дружина. Дружина автора Маргарита Олександрівна каже, що хобі її чоловіка розвивалося одразу після їхнього весілля, тоді якраз Україна звільнилася. Український дух спонукав Володимира вишивати сорочки.

Дружина Володимира Кулаженка

- Я роблю те, що мені подобається, – ділиться чоловік. – Спочатку у мене був один напрямок, мені подобався тваринний світ. Я все-таки українець і дуже люблю нашу країну, тому більшість моїх робіт присвячені нашій природі і нашому місту. Свою роботу я присвячую кременчужанам, моїм землякам.

Автор вишиваних робіт

Друг-фотограф Валерій Зань надавав Володимиру Кулаженку свої роботи – пейзажі, а тоді автор користувався спеціальною програмою, яка розкладає фотографію на пікселі і автоматично підбирає нитки. Інколи відтінки на фото настільки близькі один до одного, що людське око не в змозі їх розпізнати.

Зараз чоловік вишиває картину «Пливе щука з Кременчука» авторства Оксани Бойко. Каже, що за рік вона має бути готова.

Остання робота художника, на ній 90 відтінків

Мати Володимира Кулаженка

На відкритті виставки була присутня мати пана Володимира Валентина Олексіївна, вона сказала:

- Я сама не вишиваю, але сином пишаюся. Але щоб люди не подумали, що він уміє лише вишивати і в'язати (на стенді в'язані серветки - теж його), він виконує також усю чоловічу роботу, особливо після того, як не стало батька Володі. Він дуже турботливий, уважний син, майже кожного дня дзвонить, приїжджає. Це моя гордість!

Також додала, що її часто питають, як їй вдалося зберегти вишивані сорочки її матері (бабусі Володимира). Тоді вона відповідає, що вона – росіянка, і коли чоловік привіз її в українське село, її вразила тутешня краса: коли заходиш у просту хату, де ікони, картини, портрети обвішані рушниками, а на ліжку лежать вишиті простирадла і подушки. Вона настільки була цим вражена, що не закохатися у вишивку не могла. Тож вона вважає себе українкою російського походження.

- Ми звикли, що вишивкою здебільшого займаються пані, хоча знаємо, що чоловіки все роблять краще: і шиють краще, тому що найкращі модельєри — це чоловіки, і готують краще (хоча жінки готують частіше). У царській Росії, коли готували військових розвідників, вони мали знати дуже багато всього, у тому числі досконало знати 8 мов і досконало вміти вишивати. Якщо майбутній розвідник виконував своє завдання, знав гарно мови, але погано вишивав, він не був справжнім розвідником. Тому що вміння вишивати – це вміння сконцентруватися, підібрати тони (а тоді ж не було комп'ютерів, тоді треба було все самому зробити). Тому наш автор – він свого роду розвідник у майбутнє, і його картини – це теж послання і нинішньому поколінню, і тим, хто буде дивитися їх через багато років, – зазначила директорка музею Алла Гайшинська.

Інформація

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:



Вверх