До 100-річчя КрНУ: науковці університету розповіли про пошуки першого кременчуцького вишу

12.10.2021, 17:02 Переглядів: 2 037

 

Вітаємо Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського зі 100-річчям

12 жовтня Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського відзначає 100-річчя. Перший заклад вищої освіти, правонаступником якого став КрНУ, відкрився у Кременчуці 15 вересня 1921 року. Це були трирічні вищі педагогічні курси. Інформацію про них знайшли науковці Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського (КрНУ). Дослідженнями займалися (і займаються наразі) доцент Алла Лушакова та старший викладач Дар’я Василенко (кафедра гуманітарних наук, культури і мистецтва КрНУ).

Алла Лушакова розповіла, що стало поштовхом до пошуків:

– Все почалося у 2005 році. Ми готувалися до святкування 45-річчя загальнотехнічного факультету, і Михайло Васильович Загірняк запитав, як могло так статися, що у розвиненому промисловому Кременчуці заклад вищої освіти з’явився лише у 60-му році? Невже тут не було довоєнних вишів? Я відповіла, що є інформація про педагогічний інститут, який знищили під час війни, але більше нічого не відомо. Ректор доручив нам відшукати детальнішу інформацію. На кафедрі затвердили тему «Довоєнна вища освіта Кременчука» і ми почали пошуки. Працювали у київському Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України та в архіві КДБ у Полтаві. Важко про це казати, але найбільше інформації про викладачів довоєнного кременчуцького вишу ми знайшли саме в архівах КДБ. Ця організація тричі винищувала викладацький колектив вишу в часи репресій 30-х років, залишилися справи, звідки ми і отримали інформацію про чудових людей з блискучою вищою освітою, які там викладали.

Так науковці КрНУ з’ясували, що історія вищої освіти у Кременчуці почалася з 1921 року, з вищих трирічних педагогічних курсів. У той час на курсах навчалося лише 47 студентів (24 хлопця і 23 дівчини). Розмістили навчальний заклад у колишньому будинку Кременчуцького товариства допомоги бідним (наразі це приміщення міської друкарні). Очолив його колишній прокурор революційного трибуналу Олександр Клименко.

Педагогічний технікум

У 1925-му курси реорганізували у Кременчуцький педагогічний технікум, який на той час мав статус закладу вищої освіти. Студенти технікуму отримували стипендію – 13-16 карбованців на місяць, у гуртожитках жили по 15-20 осіб в одній кімнаті. Понад 150 студентів добровільно працювали у гуртках з ліквідації неписьменності. Грамоті там навчилося близько тисячі кременчужан.

Випуск студентів Кременчуцького педтехнікуму (1925-1926 навчальний рік)

У 1927-му на базі педтехнікуму створили Кременчуцьке окружне товариство краєзнавства. Його членами стали викладачі та студенти вишу. Вони активно досліджували природу та історію рідного краю. Результати досліджень публікувалися у республіканському журналі «Краєзнавство» та у «Бюлетені Кременчуцького краєзнавчого товариства». Існувало товариство недовго – вже у 1929-му його розпустили. І почалися репресії. У цей період заарештували членів товариства викладачів Євгенію Кремянську та її чоловіка Бориса Гороховатського. Їх засудили за звинуваченням у антирадянській пропаганді (ст. 54-10 КК УСРР). У 1995-му їх реабілітували. На допити також викликали професора Молокова-Журського (розстріляний у 1937-му, реабілітований у 1989-му) та інших викладачів.

Інститут соціального виховання

У 1930-му педтехнікум реорганізували у Кременчуцький інститут соціального виховання. В інституті відкрилися чотири освітніх відділення: техно-математичне, історико-економічне, мовно-літературне та агробіологічне. Студенти навчалися за денною, вечірньою та заочною формами. Крім того діяв робітфак (робітничий факультет).

У 1931-му інститут спіткало велике лихо – найбільша на той час повінь у Кременчуці. 5 травня вода з Дніпра пішла через дамбу і затопила місто. Будівлі інституту теж затопило, вони стояли близько до Дніпра. Навчальний корпус знаходився у будинку колишнього Олександрівського реального училища (наразі це приміщення Кременчуцького льотного коледжу), гуртожиток стояв поруч (будівля не збереглася). Інститут мав величезні збитки.

У цьому будинку знаходився довоєнний педінститут. Наразі це будівля Кременчуцького льотного коледжу.

Педагогічний інститут

У 1933 році Кременчуцький інститут соціального виховання реорганізували у Кременчуцький педагогічний інститут, який у 1935-му перетворили на вчительський, а у 1940-му – знову на педагогічний. На момент останньої реорганізації у вчительському інституті навчалося 942 студенти. Студентська стипендія у 1940 році становила 130-150 карбованців на місяць.

У 1941-му існування інституту обірвала війна.

Такий вигляд мала будівля педінституту після війни

За довоєнний період (1921-1941 рр.) єдиний кременчуцький виш підготував та випустив більше 3000 вчителів математики, фізики, української і російської мови та іноземних мов. Серед його випускників – член-кореспондент Академії педагогічних наук Василь Сухомлинський; контрадмірал, доктор історичних наук, професор Московського державного університету ім. М. Ломоносова Сергій Найда; доктор педагогічних наук, проректор Київського педагогічного інституту імені М. Горького Тимофій Шашло; доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри фізики Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького Віктор Дущенко та сотні інших високопрофесійних фахівців.

Наразі науковці КрНУ продовжують пошуки випускників та викладачів довоєнного кременчуцького вишу.

Фотоматеріали та історична довідка надані доцентом Аллою Лушаковою.

Автор: Телеграф

Інформація

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.

Історія Кременчука

Схожі матеріали:



Вверх