«Щоб полагодити дах - запрошують режим тиші»: як відроджують Золоте під обстрілами з нуля

30.09.2021, 10:01 Переглядів: 4 883

Кременчуцький ТелеграфЪ завітав до Золотого аби дізнатися як змінилося життя на передовій та з якими труднощами зіштовхнулися місцеві мешканці

Через два роки «Кременчуцький ТелеграфЪ» завітав до Золотого, щоб подивитися яких змін зазнали мешканці Золотого на межі обстрілів. До жовтня 2014 року Золоте входило до складу Первомайської міської ради, яке зараз знаходиться під контролем терористів. 2 березня 2021 року створена Гірська міська військово-цивільна адміністрація. До якої увійшли 6 селищ: Кримське, Новотошківка, Оріхове, Гірське, Нижня Тошківка, Золоте. До цього була військово-цивільна адміністрація Золотого і села Катеринівка, яка територіально підпорядковувалася Попаснянському району.

Золотому в умовах війни та децентралізації довелося будувати з нуля на нулі. Разом з учасниками проєкту Харківського пресклубу ми поспілкувалися із заступником керівника Гірської міської військово-цивільної адміністрації Інною Деміденко. Саме їй, як в.о. керівника, довелося брати участь у розведенні військ.

КПВВ у Золотому, який так і не розпочав свою роботу

Планувалося, що у жовтні 2019 року Золоте-4 має стати наступним після Станиці Луганської населеним пунктом, де мали дзеркально розвести війська на 2 кілометри.

 

29 жовтня 2019 року о 12.00 розпочався процес розведення військ з обох сторін на ділянці №2 у районі населеного пункту Золоте-4 Луганської області. Представниками Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ підтвердили початок розведення сил та засобів, але через обстріл з боку окупантів його зірвали. В українському Міноборони повідомили, що ЗСУ технічно готові до розведення військ у Петрівському і Золотому. На засіданні Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на сході України не вдалося домовитися про нову дату розведення сил у Золотому і Петрівському.

 

Про стан доріг

За останній час стан доріг у Луганській області зазнав змін на краще. Дорога від Лисичанська до Рубіжного та Сєвєродонецька хорошої якості, навіть під'їжджаючи до «нуля» спостерігали відремонтовані дороги, які час від часу переривалися ямковим ремонтом.

Забезпечення сполучення із підконтрольними українськими територіями - один із важливих етапів подолання гуманітарних викликів, які спричинила російська агресія.

Більшість доріг на Луганщині будувалась і оновлювалась ще в радянські часи, ті, які не зруйнував час – постраждали від російсько-української війни. Минулого року Укравтодор відновив майже 200 км державних автошляхів Луганської області. Цього вдалося досягти завдяки угоді між Урядом України, Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР).

Чи доцільне закриття школи, якщо там лише 18 учнів

На території Гірської міської військово-цивільної адміністрації проживає 32 000 людей. У рамках децентралізації об'єдналися кілька населених пунктів, проте залишаються проблеми із транспортним сполученням.

Наприклад, щоб потрапити у Кримське — необхідно двічі через понтонний міст перетнути річку Сіверський Донець. У Кримському навчається 18 дітей та працює 17 людей. Утримувати школу недоцільно, але й неможливо закрити, бо єдина ґрунтова дорога у жахливому стані, її подолати може лише військова техніка. Дітей можна було б возити хорошою бахмутською трасою, але частина дороги знаходиться на непідконтрольній території. Зараз все село Кримське спілкується російською, проте викладають предмети українською.

До 1 вересня усі школи взяті на баланс Гірської міської військово-цивільної адміністрації.

 

Доводилося працювати із розбитими вікнами під обстрілами

На початку 2014 року депутатський корпус Золотого налічував 30 депутатів. З початком військових дій та окупації частини Золотого - 5 депутатів залишилися у Золотому-5, яке зараз окуповане. Частина депутатів виїхала з міста, хтось не міг приходити за станом здоров'я.

З липня до листопада гроші у Золотому не отримували. У жовтні 2014 році в Попаснянській раді не було казначейства та рахунків.

Навантаження щодо описування постраждалих та майна - лягло на депутатів. Адже фіксувати наслідки війни без наявних документів міг лише депутат.

Станом на 2015 рік з 30 депутатів залишилося 16, а у 2016 - 14. Кворум не збирався, тому єдиним діючим органом був виконавчий комітет. Золотому доводилося виживати на 1/12 бюджету.

За допомогою довелося звертатися до Верховної Ради України. 19 листопада 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав наказ про створення військово-цивільної адміністрації міста Золоте та села Катеринівка і лише 24 квітня 2018 року на цю посаду призначили військового Костянтина Ільченка.

З 31 грудня на 1 січня під обстріл потрапила будівля військово-цивільної адміністрації. Працівникам довелося не готуватися до зустрічі нового року, а рятувати майно: документи, комп'ютерну техніку... працівникам доводилося взимку працювати без опалення і вікон. Техніку частково забрали додому, працювали у рукавичках без опалення, інтернету та зв'язку.

- Сидиш як на вулиці, тільки вітру немає, - зауважила Інна Деміденко.

На сьогодні вікна встановлені, проте довелося закупляти за завищеною ціною, бо купували у Харкові, адже фірми відмовлялися встановлювати вікна під обстрілами.

Вам далі розповідати? Хочеться сісти і плакати: як працювати з нерухомістю без документів

Багато питань виникає з нерухомістю. Приватизація майна й оформлення документів щодо купівлі-продажу у 70-80-ті роки складалося у паперовому вигляді. Всі ці документи знаходяться в бюро технічної інвентаризації у Первомайську – зараз це окупована територія. А ось електронний реєстр почали вести лише у 2003 році. Зараз намагаються проводити інвентаризацію, щоб відновити документи.

- Якщо снаряд потрапляє у будинок, то після обстеження людина має відмовитися від власності, але її немає у реєстрі нерухомості. Необхідно встановити право власності, а тоді вже його припиняти. Якщо через суд, то у Попаснянському суді працює одна суддя. Вона у відрядженні з Полтави й Рада суддів не може її перевести… Вам далі розповідати? Хочеться сісти і плакати, - поділилася Інна Деміденко в яких умовах доводиться працювати.

Бюрократична робота займає багато часу, а на «нулі» в умовах обстрілів відновлювати документацію з «нуля» неймовірно важко.

 

«Щоб відремонтувати дах – домовляються з окупованою територією»

Якщо у Кременчуці під час поривів мереж або освітлення просто перекривають дороги, або завчасно надається дозвіл рішенням виконкому про перекриття певних ділянок, то у Золотому – залучають голову обласної адміністрації та командувача ООС.

Заступник керівника Гірської міської військово-цивільної адміністрації Інна Деміденко розповіла, що кожен крок вимагав неабияких зусиль. Перед початком опалювального сезону виникли проблеми з постачанням газу. Договір розстрочки може підписати засновник, а змінити замовника неможливо, бо він знаходиться на окупованій території.

Щоб відремонтувати дах доводиться домовлятися з тимчасово окупованою територією. Та ж ситуація коли пошкоджені електромережі, від вітру або ж обстрілів.

Для полагодження мережі – запрошують режим тиші. Пишуть заяви на командувача Операції об’єднаних сил та голові Луганської обласної державної адміністрації. Поки йдуть погодження можливі зміни погоди: дощ, вітер, сонце. Якщо не встигають вкластися у цей термі, то доводиться знову чекати.

Наприклад, у Хуторі електромережу провели під землею.

Обстріли, як почалися у 2014 році так і не зупинялися. Дід з онуком пішли на ставок й не повернулися

Первомайськ з цієї точки розташований за 10 км, а до «нуля» менш трьох кілометрів. Як у 2014 році почалися обстріли й досі не завершилася. У Золотому з початку російсько-української війни загинуло 19 людей, серед них одна дитина.

У 2014 році дідусь з онуком пішли на ставок. До ставка вони так і не дійшли - завернули назад й потрапили під обстріл. Дідусь з онуком загинули.

- Ця дитина була у бабусі і дідуся під опікою. Батьків у нього не було, - ледь стримуючи сльози розповідає заступниця керівника Гірської міської військово-цивільної адміністрації Інна Деміденко. - У нього не було захисту та любові. Таке коротке життя. Ми нічим не змогли допомогти. Ми навіть не могли знайти лікаря, щоб зафіксувати смерть. Ніхто не виїжджав.

У 2018 році чоловік з жінкою підірвалися на непідконтрольній території. Вони кричали та благали про допомогу. На жаль, допомогу їм не вдалося надати - вони померли. Рідня знаходилася по обидва боки й довго не могла вирішити між собою де ж поховати подружжя. Рішення довелося погоджувати на Первомайській раді. Проте тіл вже не було, а будинок - підірвали. На місці колишнього будинку розставили розтяжки та поставили контрольний пункт.

Деякі території огороджені колючою огорожею. Ці території розміновують, але час від часу невідомі можуть заміновувати 

Пішла провідувати на цвинтар до синів, пройшла мінне поле й не повернулася

Цього року у червні загубилася 75-річна місцева мешканка, яка має проблеми з пам'яттю. Жінка втратила двох синів й часто ходила на цвинтар. У золотому-3 є кладовище, а за ним Катеринівка.

Інна Деміденко припускає, що жінка повернула не в той бік, а побачивши дво- чи триповерхові будинки подумала, що це Золоте-3 і пішла до будинків.

- Жінка пройшла мінне поле. Ми по камерах побачили, що вона пішла туди. Піднімали безпілотники, але воронок та тіла не було. Звернулися до «сіміків» (СІМІС - цивільно-військове співробітництво - ред.) за допомогою. Так і не знайшли. У неї немає родичів там, але вона там працювала на шахті, може зустріла когось зі знайомих.

Незадовго до нашого приїзду під час артилерійського обстрілу російськими окупантами поранення отримала 48-річна жінка. Мешканка отримала мінно-вибухову травму, множинні уламкові поранення лівого передпліччя, плечового та колінного суглобів, лівої стопи. Її госпіталізували до лікарні в Лисичанську.

- Просто присіла, руками закрила голову і все. Розірвалось біля мене, я присіла до сараю. Ліву сторону там всю посікло, там і вухо, і плече, і спину, і бік, і ноги, коліна, все. Я застогнала, сусіди почули, прибігли, - розповіла місцева жителька Марина виданню Суспільне.

 

Бойовики закривають шахти, а Золоте «сидить» в екологічній пасці

На території військово-цивільної адміністрації є 4 шахти, вони є містоутворюючими підприємствами. У самому Золотому діє дві шахти «Золоте» і «Карбоніт».

На шахті «Золоте» зараз не видобувають вугілля, адже приймає неочищену воду з окупованої території. Бойовики закривають шахти і не відкачують з них воду.

У Золотому-5 була шахта «Первомайська», яка давно потонула, ще у 2015 році. Місцеві мешканці ще у 2014 та 2015 році самі ходили на роботу, писали листочки, що самотужки відкачують воду, але без насосів вони довго не протягнули.

За проєктом шахта «Карбоніт» не має водовідливу й не можу відкачувати воду. У разі, якщо «Золоте» перестане качати воду, то першим потоне «Карбоніт», а за ним шахти «Гірська» і «Тошківка». Золоте знаходиться в екологічній пасці, адже кожна шахта розрахована лише на себе. Якщо не зупинити екологічну катастрофу, то під злив можуть піти населені пункти.

 

Поки Золоте-5 під окупацією - місто не святкує день звільнення

Перед входом у цивільно-військову адміністрацію ми на мить зупинилися й вирішили розглянути герб Золотого. На передньому плані орел, який сидить на вугілля, а позаду сонце з п'ятьма променями.

- Це вугілля, кірка за допомогою якого здобувають вугілля та золотий орел – нагорода, що свого часу у шахтах був низький процент смертності. Сонце символічно має 5 променів, яке символізує: Золоте-1, Золоте-2, Золоте-3, Золоте-4, Золоте-5, а середина - саме Золоте.

Герб був розроблений у 2011 році. Були різні варіанти, але ми зупинилися саме на цьому варіанті, - зауважила Інна Деміденко.

Керівництву міста пропонують визначитися із датою визволення, але вони поки відмовляються із визначенням дати, оскільки Золоте-5 ще знаходиться під контролем російських військ.

Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.

ФРОНТОВІ ІСТОРІЇ КРЕМЕНЧУЖАН:

У цьому сюжеті «Кременчуцький ТелеграфЪ» зібрав інтерв'ю з кременчуцькими бійцями і волонтерами, які своїми очима бачили жахи подій на Сході. Це розповіді про війну, на якій гинули наші захисники, щоб не допустити просування агресора.

Низький уклін всім бійцям. Слава героям! Герої не вмирають!



Вверх