Держпраці роз’яснює: право на належні, безпечні та здорові умови праці

13.12.2019, 16:03 Просмотров: 1 527 Комментариев: 1

Однією із конституційних засад є право на належні, безпечні та здорові умови праці, яка закріплена у ч. 3 ст. 43 Конституції України.

Конституція України проголошує людину, її життя та здоров’я найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Частково це положення можна реалізувати шляхом нормативного регулювання відносин, які направлені на забезпечення права на належні, безпечні та здорові умови праці. Це право закріплено у ч. 4 ст. 43 Конституції України. Воно задеклароване і в міжнародно-правових актах. Там воно трактується таким чином, що кожна людина має право на справедливі та сприятливі умови праці. Це право є міжнародним універсальним стандартом у сфері праці. Це стосується, зокрема, ч. 1 ст. 23 Загальної декларації прав людини 1948 р., ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, а також в інших актах Організації Об’єднаних Націй, а також Конвенціями Міжнародної організації праці. Серед них необхідно відзначити Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р., Конвенцію про права дитини 1989 р., Конвенцію про ліквідацію дискримінації щодо жінок 1979 р. тощо.


    Відповідно до Закону України “Про охорону праці” право на належні, безпечні та здорові умови праці поширюється на працівників, які працюють на умовах трудового договору. Зокрема, поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, та на усіх працюючих. Тому вся праця, яка дозволена на території України повинна відповідати умовам безпеки та гігієни праці.
     Так, право на належні, безпечні та здорові умови праці мають всі особи, які застосовують свою працю добровільно (форми реалізації права на працю) чи шляхом застосування примусу санкціонованого державою (альтернативна (невійськова) служба; праця засуджених).
     Забезпечення права на належні, безпечні та здорові умови праці здійснюється за допомогою системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, які у своїй сукупності утворюють охорону праці.


     Працівники, як і роботодавці, зобов’язані дотримуватися норм з охорони праці, а в разі їхнього порушення підлягають відповідальності. Так, у відповідності з ст. 44 Закону України “Про охорону праці” за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їхніх організацій та об’єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом. Тому держава, встановлюючи такі норми, має своєю метою перш за все зберегти та захистити життя та здоров’я людей в процесі праці. Такі норми стосуються рівнозначно як працівників так і роботодавців.


     В Україні процес опрацювання та прийняття нормативно-правових актів з охорони праці базується на засадах науковості, що передбачає врахування досягнень науки, в тому числі міжнародного досвіду, а також залучення до нормотворчого процесу спеціальних науково-дослідних установ та організацій. Значна частина відносин охорони праці регулюється локальними нормативно-правовими актами. Централізовано приймаються нормативно-правові акти, які містять загальні та галузеві норми права з охорони праці. Локальне ж регулювання втілюється шляхом прийняття роботодавцем (самостійно, з врахуванням думки, за згодою, чи спільно з представниками найманих працівників) нормативних правових актів з охорони праці, що діють на локальному рівні.


       Всі нормативно-правові акти, які стосуються реалізації права на належні, безпечні та здорові умови праці, за сферою їхньої дії можна умовно поділити на загальні, спеціальні.
      Однією із особливостей всіх цих нормативно-правових актів є те, що вони потребують постійного оновлення. Адже науково-технічний прогрес вносить нововведення в усі сфери матеріального виробництва, а тому безпосередньо впливає на умови та безпеку праці. Застосування досягнень науки та техніки в промисловості, виробництві за рахунок механізації, електрифікації, та автоматизації виробничих процесів, використання програмних пристроїв, лічильно-обчислювальних і електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем управління змінюють умови і характер праці людини.


      Право на належні, безпечні та здорові умови праці є соціальним, оскільки в тій чи іншій мірі стосується більшості членів суспільства та гарантується державою. Працівники зацікавлені у збереженні свого життя та здоров’я, а роботодавці в свою чергу у ефективній роботі своєї організації, держава в цілому - у стабільності, збереженні життя та здоров’я свого населення.
      Факторами, які приводять до виробничого травматизму, насамперед, є порушення виробничої і трудової дисципліни, вимог безпеки праці під час експлуатації обладнання, устаткування, механізмів, допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці, відсутність або недосконалість системи управління охороною праці, незадовільна організація виробництва, низький рівень відповідальності за безпеку праці, як керівництва підприємств, так і працюючих. Іншими словами виробничий травматизм є здебільшого наслідком недоліків і упущень у роботі роботодавців та фахівців із охорони праці.


       На сьогодні обов’язок виплати відшкодування за шкоду завдану життю і здоров’ю працівника під час виконання ним своїх трудових обов’язків, покладений на Фонд соціального страхування України.
     Важливою гарантією захисту права працівника на належні, безпечні та здорові умови праці є надання працівнику інформації про умови праці на робочому місці. Така інформація повинна надаватися першому, як під час прийняття на роботу, так і під час всієї його трудової діяльності.


      Так, під час укладення трудового договору роботодавець зобов’язаний проінформувати працівника про наявні на майбутньому робочому місці шкідливих та небезпечних виробничих факторів, які ще не усунено, й водночас повідомити про можливі шкідливі, негативні наслідки їхнього впливу на його здоров’я, а також ознайомити з правом на відповідні пільги і компенсації за роботу в таких умовах.
    

Роботодавець повинен забезпечити:

  1. регулярне прибирання й очистку з метою дотримання гігієни праці робочого місця, обладнання та устаткування;
  2. здійснювати періодичне технологічне обслуговування такого робочого місця, робочого обладнання та устаткування;
  3. здійснювати технологічне обслуговування і перевірку засобів захисту, які призначенні для усунення та попередження можливої небезпеки;
  4. проводити періодичні перевірки та навчання працівників для підвищення їхніх знань з охорони праці. Такі перевірки найдоцільніше проводити у письмовій формі, оскільки особа при цьому не тільки перевіряє рівень своїх знань, але й задумується про їхню правильність і доцільність.


       В свою чергу працівники також повинні дотримуватися обов’язків, щодо дотримання норм охорони праці. Зокрема, вони мають дбати про свою особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, виконувати правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди тощо.
     

Загалом конституційне право на належні, безпечні та здорові умови праці повинне забезпечуватися шляхом:

  • поліпшення інформування, навчання та співробітництва працівників та роботодавців;
  • удосконалення системи запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
  • орієнтування роботодавців на заходи з безпеки та гігієни праці як засіб підвищення продуктивності праці;
  • ідентифікацію та оцінку можливих нових професійних ризиків;
  • координацію діяльності всіх суб’єктів правовідносин у сфері безпеки та гігієни праці;
  • удосконалення та спрощення нормативних документів, що регулюють відносини у сфері безпеки та гігієни праці на робочому місці.
Автор: За інформацією заступника начальника відділу Управління Держпраці у Полтавській області Л. Рогізної

Комментарии: 1

717
13 декабря 2019 16:46

Держпраці роз’яснює: право на належні, безпечні та здорові умови праці.

Приедьте на АвтоКРАЗ и расскажите это рабочим в Холодных цехах и с задержкой зарплаты в 2 - 3 месяца.


+1
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх