БлогЪ: особиста толока довжиною у півріччя

4.05.2021, 11:01 Переглядів: 22 719

 

Це розповідь про людину, яка не хоче жити серед сміття. І не просто не хоче, а й робить усе можливе, щоб навкруги стало чистіше. Ця розповідь - з надією на те, що приклад спонукає приєднатися до справи цієї людини, або ж зупинить тих, хто звик усюди смітити

Цієї весни через карантинні обмеження місцева влада у Кременчуці не організовує проведення традиційного суботника з прибирання міста під гарною назвою «Зелена толока». Та є люди, яким плани та ініціативи мерії не надто й потрібні. Вони це роблять не на виконання закликів можновладців і не для особистого піару, а за покликом серця. Дехто вважає їх диваками, хоча правильніше було б називати диваками чи дикунами тих, хто смітить на вулицях, парках, у зелених зонах та місцях відпочинку, а не цих небайдужих людей. Далі - розповідь про людину, якій набридло жити серед сміття.


 

За 30 років на недобудові дерева виросли заввишки з багатоповерхівку


Довгобуди перетворилися на смітники


Багатоповерхівка №18 на вулиці Вадима Пугачова у Кременчуці знаходиться у чудовому місці – навпроти парку Миру. Та так сталося, що з одного боку цього житлового будинку до нього прилягає стара недобудова, а з іншого - виритий котлован із забитими палями під будівництво житлового будинку. Обидва об’єкти незавершеного будівництва розпочаті та закинуті ще років 30 тому. Обидва належать Міністерству оборони, через що жодних шансів на те, що їх колись добудують, немає. За ці роки довгобуди заросли деревами та перетворилися на мінісмітники. Минулі роки під час весняних «зелених толок» територію недобудови хоч трохи прибирали. Але за рік її знову закидали сміттям та всіляким непотребом. 


Мешканці мікрорайону, прямуючи до майданчика з контейнерами для збору побутових відходів, проходять саме повз цю недобудову. І серед них знаходились такі, яким було ліньки донести пакети зі сміттям до контейнерів – викидали їх у котлован недобудови. А там, де з’являється маленька купа сміття, дуже швидко з’являється й велика, бо така вже людська психологія - на чисте місце щось кидати негарно, а на таку купу нібито й можна. «Все одно комунальники приберуть», - міркують такі люди. І більшість навіть не здогадується, що комунальники у такому місці прибирати не зобов’язані, а забудовники, які відповідають за стан будівельного майданчика, за три десятиріччя вже й забули про його існування та й знаходяться вони далеченько - у столиці. 



«Тримаю територію в чистоті вже другий рік»


Проте, з минулого року ситуація кардинально змінилася. І не завдяки місцевій владі чи Міноборони, а зусиллями лише однієї жіночки, яка проживає у цьому ж будинку та якій набридло щоденно проходити повз недобудову, наповнену сміттям.


 

Особиста толока триває!

 

Перший мішок сміття зібрано



- Мені неприємно було бачити сміття, коли йдеш додому чи з дому. Почалося з того, що на парапеті цієї недобудови я почала підгодовувати безпритульних котів. Раніше робила це біля під’їзду, та деяким сусідам таке не подобалося. Довелося переміститися. Потроху стала прибирати сміття навкруги котячої «їдальні». І так поступово вичистила всю споруду. Помітила, що якщо сміття в ній немає, то й люди вкрай рідко сюди щось скидають. Тому, якщо хтось щось скине, а таке час від часу трапляється – намагаюсь прибрати одразу, розуміючи, що сподіватись нема на кого. Якщо не я, то ніхто. І так тримаю територію в чистоті вже другий рік, - пояснила Тетяна.  


 

Вже майже чисто


«За цей час, мабуть, не один самоскид завантажила»


А з грудня минулого року вона вирішила навести лад і з іншого боку будинку – у покинутому котловані із забитими палями.


- Одного разу вигулювала свого собаку у зеленій зоні біля котловану, дійшла до нього, зазирнула і жахнулася - ми живемо фактично біля смітника. Усілякий мотлох, склянки, банки, бите скло, - чого там тільки не було. Вирішила хоч трохи прибрати й із цього боку нашого будинку. Навіть і не думала, що це затягнеться аж на пів року – так багато всілякого сміття там накопичилося за минулі 20 років з моменту заселення нашого будинку. А розпочавши справу, кинути її вже не могла. Працювала там по кілька днів щотижня – набирала сміття у мішки та виносила на контейнерний майданчик. Інколи робила по 3-4 ходки на день. За цей час, мабуть, не один самоскид завантажила. І наразі там уже майже чиста територія. Можна навіть прогулюватись серед дерев. До Великодня хочу завершити прибирання, - розповіла Тетяна. 


 

30 років тому тут почали будівництво


А нещодавно жінка вирішила закріпити результати своєї праці та попросила чоловіка зробити таблички із закликами до людей не смітити у котловані та у зеленій зоні поруч із будинком. «КИДАТИ СМІТТЯ ЗАБОРОНЕНО! Люди, майте совість! Не треба кидати сміття! Не перетворюйте природу у звалище!» - написали вони на табличках та розвісили їх на деревах та біля котловану. На переконання Тетяни, позитивний результат від цього є.


 

«Кидати сміття заборонено!»


- Я поділяю людей на тих, що, не замислючись ні про що, смітить усюди. На жаль, таких дуже багато. Друга категорія – це ті, хто намагається ніколи не смітити та сортує власні побутові відходи. Таких теж чимало. А є й такі, що готові прибрати не тільки за собою, але й за іншими, не вважаючи це чимось непристойним, та не соромлячись наводити лад у місці, де живуть. Вони не сподіваються на двірника та не очікують на оголошення від місцевої влади чергового суботника. Вони працюють не за гроші чи визнання, а через внутрішнє переконання, що треба жити не на купах сміття, не на звалищі, а у чистоті. Так, як живуть у цивілізованих країнах на Заході, де миють тротуар перед своїми будинками та ніколи не викидають непотріб де заманеться, як це буває у нас. Тетяна належить саме до таких», - пояснила її сусідка Валентина, яка інколи допомагає Тетяні.


 

Стежка до сміттєвого контейнера - і так майже щодня!


Біля цього будинку висить білборд із соціальною рекламою, яка пояснює: «На горах сміття дерева не ростуть». Як виявилося, не тільки дерева ростуть, а й люди живуть, зазвичай цього навіть не усвідомлюючи. Якби у кожному будинку було б по такій людині… А краще - по декілька людей. А ще краще, якби наші люди нарешті зрозуміли, що жити на звалищі негідно для нормальної людини, та перестали смітити навкруги себе. Це особливо розумієш, коли виїжджаєш влітку на відпочинок на природу і бачиш, що робиться на берегах річок та озер. Люди, майте ж совість! Якщо прибирати за іншими вважаєте для себе приниженням, то хоча б за собою прибирайте. Бо ви ж належите до Homo sapiens, або «людини розумної»!


 

Сміття, зібране з природи - на звалище


До речі, міській владі варто було б домовитися з Міноборони про передачу зазначених недобудов до комунальної власності. У Кременчуці, напевно, тоді знайшовся б забудовник, який звів би на цьому місці нові житлові будинки, і проблема вирішилася б. А поки вона вирішується зусиллями однієї людини.

Автор: Віктор КРУК
Теги: блоги
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх