Сергій Порчирян: "Я людина, яка не боїться перешкод"

Розкажіть про себе: хто ви за фахом? Чим займались у Кременчуці? Як давно у політиці?

Я займаюся підприємництвом понад 25 років, за освітою економіст.

Все своє життя, одразу після служби в армії, займався підприємництвом. Спочатку були кооперативи, торгівля на ринках. Фактично, перші гроші заробив на торгівлі на базарі. 

Перший досвід у політиці я отримав у 2004 році. Тоді на довиборах я балотувався в депутати та посів третє місце.

Чому обрали партію "Слуга народу"?

Я завжди був людиною, яка прагнула змін.  В очах президента я бачу щире бажання змінити стару систему. І я впевнений, що йому вдасться це зробити.

Тому я подався саме від “Слуги народу”, розуміючи, що для втілення курсу президента Зеленського необхідні люди на місцях, бо з ким, як не з членом команди, буде легше втілювати в життя важливі для міста проєкти.

Чому вирішили балотуватися? Як проходило  висунення на посаду міського голови? Чи важко далося вам це рішення?

Моя дружина Юлія Цибульська вирішила спробувати обратися в депутати обласної ради. Звісно, вона радилася зі мною, і я наполягав на тому, що йти в депутати потрібно саме від «Слуги народу».

Я супроводжував Юлію під час подавання документів, там я познайомився з Ольгою Савченко – очільницею партії «Слуга народу» в Полтавській області. Я поділився з нею своїм баченням розвитку регіону, й вона запропонувала спробувати стати кандидатом від партії.

Після декількох співбесід мені запропонували поборотися за мерське крісло. Звісно, я погодився. Основна причина, чому я погодився, полягає у тому, що я бачу системне ігнорування проблем у місті.

Я бачу, як влада замість розв'язання наявних проблем міста займається інтригами.  Замість того, щоб створювати умови для інвестицій та відкриття нових робочих місць, місцева влада саджає квіти. Замість оновлення тепломережі, каналізації, електропостачання, переробки та утилізації побутових відходів вони купують саджанці тополі втричі дорожче, ніж столичні комунальники.

Ви зустрічалися із Зеленським?

Ми зустрічалися з президентом під час висування у Полтаві. Ми обговорили проблеми міста й подальші кроки.

Як ви оцінюєте свої шанси на перемогу?

Якби я мав сумніви щодо перемоги, я б не болотувався. Я людина, яка не боїться перешкод.

Впевнений у своїх силах з двох причин: по-перше, в мене є підтримка людей та президента, по-друге, мене бояться конкуренти.

Відчув це, коли проти мене одразу ж почалася “чорна кампанія”, де мене та мою дружину почали поливати брудом. У цей момент я зрозумів, що мої конкуренти дійсно бачать у мені загрозу.

Які проблеми у місті вважаєте найактуальнішими? Чому, на Вашу думку, вони не вирішуються?

По-перше, відсутність роботи. Впевнений, що цю проблему можна було вирішити, якби влада прислухалася до підприємців і підтримала їх для створення нових робочих місць.

По-друге, проблема в сфері житлово-комунального господарства. За останні 5 років ми не бачимо суттєвих змін у ЖКГ. Попри те, що бюджет міста росте, стан комунального господарства лише погіршується.

По-третє, довести медичну реформу до логічнного кінця. Місто має опікуватися проблемами лікарень та питанням підвищення якості надання медичних послуг.

Які зміни ви б хотіли побачити у Кременчуці?

Я ставлю перед собою амбітну мету, упродовж п'яти років зробити Кременчук одним із 5 інвестиційно найпривабливіших міст країни: модернізувати виробництва, оновити дороги та сполучення.

Хочу підняти місто в трійку комфортних міст для життя.

Зробити місто комфортним, аби люди не лишали місто й не переїжджали за кордон або у столицю. Бо останніми роками мені сумно спостерігати за тим, як молодь залишає місто. Отримуючи вищу освіту в інших містах та країнах, вони  не повертаються до рідного міста. Місту не вистачає їхньої енергії, нового погляду та креативу, тому я підтримуватиму місцеві виші, молодіжні програми та проєкти для створення нових робочих місць, аби молоді люди мали мотивацію залишатися в місті та будувати своє майбутнє тут.

Кременчук має стати містом щасливих людей!

Я впевнений, що ми можемо вирішити проблеми міста, створюючи умови для малого та середнього бізнесу, залучаючи інвестиції, використовуючи нові технології, підходи до організації процесів, ефективно керувати ресурсами та правильно розподіляти  бюджетні кошти.

Які будуть Ваші перші кроки у разі перемоги на майбутніх виборах?

1. Налагодження комунікації з усіма підприємствами Кременчука;

2. Повний аудит роботи житлово-комунальних підприємств;

3. Залучення до медичних закладів справжніх фахівців.

Ви говорили про необхідність будівництва нового мосту. Які можливості ви бачите для реалізації цього проєкту в Кременчуці?

Розмови про міст ходять давно, але, як показав досвід Запоріжжя, де будівництво мосту планувалося понад 15 років, сьогодні розмови про міст найреальніші.

Про будівництво мосту ми говорили з президентом особисто, тож найближчим часом ми побачимо зрушення в цьому питанні.

Які зміни міська влада може зробити у медичній галузі Кременчука?

Моє завдання - підтримати лікарів та виділити з місцевого бюджету додаткові кошти на медицину й добитися субвенцій із держбюджету для наших лікарень та медиків, підвищити якість надання медичних послуг.

Лікарі мають отримувати гідну зарплатню.

Які місця у Кременчуці полюбляєте найбільше?

Кременчук – мальовниче місто. Я найбільше люблю природу, наші острови й прогулюватися вздовж Дніпра.

Яким Ви бачите обличчя Кременчука через 5 років, якщо у Вас буде можливість його змінити?

Кременчук точно має стати містом інновацій, можливостей, комфорту та постійного розвитку. Для цього є все: потенціал, люди, підтримка президента.

Кого Ви бачите у своїй команді у разі перемоги?

Враховуючи нинішню ситуацію, я веду переговори з усіма, придивляюся до людей, які готові брати на себе відповідальність за якісні зміни в громаді.

Для якісних та системних змін потрібні не лише ідеї: важливо брати на себе відповідальність та об’єднувати всіх, кому не все одно.

Якими своїми проєктами ви найбільше пишаєтесь?

Моя родина.

Розкажіть про свою родину. Ваша дружина також балотується від "Слуги народу", але в обласну раду. Чи було це спільне рішення? Хто став ініціатором?

Я пишаюся своєю родиною!

Маю активну, прекрасну дружину. Я пишаюся нею, бо вона користується авторитетом у місті, активно займається суспільно-політичним життям, є дуже креативною, сучасною жінкою.

Ми підтримуємо одне одного. Ми справжня команда!

Команда, яка ще й виховує сина, йому 17 років. Він закінчує школу.