Палаци Полтавщини: закинуті спогади минулого

4.05.2021, 15:01 Переглядів: 5 305

 

Чотири палаци, які варто побачити, поки ще є така можливість

Останнім часом в області розробляють туристичні маршрути, проводять конкурси інвестиційних проєктів в галузі туризму… А тим часом справжні історичні садиби, котрих на Полтавщині залишилось не так багато, занепадають.


Палац Муравйових-Апостолів


Село Хомутець Миргородського району

Відстань з центру Кременчука – 148 км.


 


Село Хомутець, в якому знаходилася родинна резиденція Апостолів, було передане їм особисто Іваном Мазепою у 1689 році. Пізніше Апостоли поріднилися з декабристами Муравйовими, звідки й пішла назва палацу.


В радянські часи тут діяв пункт прокату сільськогосподарської техніки, худоби та насіння, агропрофшкола, зоотехнікум. У 1965 році в палаці відкрили музей пам’яті Муравйових-Апостолів, де була представлена експозиція речей з палацу.


Пам’яткою історії місцевого значення палац визнали у 1970 році. У 90-х роках будівлю визнали аварійною і про неї забули. Речі, які колись виставлялися на огляд, вкрали. Будинок заріс чагарником, подекуди провалився дах, а вікна давно вже розбиті.


Відомо що нащадки намагалися отримати дозвіл на реставрацію – але на заваді стала бюрократія, і їм відмовили.


Івонченська садиба


Окраїни Полтави

Відстань з центру Кременчука – 120 км

 

Садибу у 1903 році побудував поміщик, власник села Івонченці. Під час революції він покинув будинок. З 1917 по 1921 роки тут був штаб отамана військ УНР Симона Петлюри.


Згодом тут облаштували психіатричну лікарню, потім – шпиталь для німецьких солдат – і після війни знову віддали будівлю психлікарні, яка розмістила у ньому пральню. Незадовго до розпаду СРСР з приміщення вкрали всі речі та обладнання.


Нині будівля знаходиться в аварійному стані. Ситуація погіршилася після спроби реконструкції: тоді розібрали дах, і стіни розмило дощем, який з часом знищив внутрішнє обладнання.


Садиба Закревських


Село Березова рудка, Пирятинський район

Відстань з центру Кременчука – 196 км.

 

Наразі це – єдиний палацово-парковий комплекс Полтавської області, який більш-менш зберігся. Садиба є пам’яткою архітектури національного значення, чудовим зразком архітектури та садово-паркової культури кінця XVIII – початку XIX століть.


Тут проживали п’ять поколінь поміщиків Закревських. Засновник династії, Йосип Лук’янович, був генеральним бунчужним війська Запорізького. Хутір Березова Рудка він придбав у 1752 році, а його син вирішив побудувати тут сімейну садибу. Добудував палац онук Йосипа, Платон.


До маєтку часто приїжджав Тарас Шевченко, він навіть написав портрети Платона Закревського та його дружини Ганни, які збереглися донині.


З Ганною Шевченко познайомився на балу у 1843 році, вони почали зустрічатися в маєтку та в Петербурзі. Влітку 1845 року Ганна народила доньку, батьком якої міг бути Шевченко – адже Платон Закревський дитину не визнав.


Коханій присвятив поет поему «Сліпий», вірш «Немає гірше, як в неволі…», саме в садибі Закревських почав він писати поему «Кавказ».


За радянських часів будівлю використовували як школу аж до 1982 року. Пізніше тут був Березоворудський фаховий аграрний коледж Полтавської державної аграрної академій, а в одному з флігелів облаштували музей. Проте, коли почав руйнуватися дах, навчання припинили.


Вишняківський маєток


Село Вишняки Хорольського району

Відстань з центру Кременчука – 94 км.

  

Проєктував будинок відомий архітектор Микола Львов. Розпочав будівництво у 1780 році Родіон Пламанець, а закінчила Надія Пламенець-Оболонська.


Побудував поміщик Пламенець свій палац на закордонний манер, тож є тут і овальна зала з куполом, прикрашеним шпилем, і оранжерея. В Садибі часто влаштовували бенкети та бали.


У 1845 році у цьому маєтку теж побував Тарас Шевченко, про що свідчить меморіальна табличка на стіні.

Нині тут розмістився будинок-інтернат для пенсіонерів.

Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:



Вверх