Завтра бійцю Артему Носенко, який загинув в АТО, встановлять меморіальну дошку

10.10.2016, 16:33 Просмотров: 1 214

Також дошку встановлять і відомому письменнику Віктору Баранову

Завтра, 11 жовтня, об 11.30 на фасаді Кременчуцької спеціалізованої школи I-III ступенів №10 з поглибленим вивченням англійської мови встановлять меморіальну дошку кременчуцькому бійцю Артему Носенку, який загинув в АТО.

 

Тато Артема просить усіх, хто знав його сина, а також небайдужих кременчужан прийти та згадати бійця, підтримати його близьких. 

 

Завтра бійцю Артему Носенко, який загинув в АТО, встановлять меморіальну дошку 

Артем Носенко народився 28 жовтня 1991 року в Світловодську, потім з сім'єю переїхав до Кременчука. Після закінчення школи №10 в 2009 році вступив до Кременчуцького національного університету. У 2014 році отримав диплом бакалавра за спеціальністю «системна інженерія».

 

Артем служив старшим солдатом роти глибинної розвідки у 131-м розвідувальному батальйоні. 24-річний кременчужанин загинув від кулі снайпера 15 грудня 2015 року у Павлопілі Донецької області. Похований на Свіштовському кладовищі.

 

Також завтра, на школі №10 встановлять меморіальну дошку письменнику Віктору Баранову.

 

Віктор Баранов - письменник, голова Національної спілки письменників України (з жовтня 2011), головний редактор літературного журналу «Київ», віце-президент Товариства «Україна-Румунія». Народився у селі Кривуші під Кременчуком. Письменник помер 30 липня 2014 року після тривалої важкої хвороби.

 

 

Віктор Баранов автор багатьох книжок поезії, прози, численних перекладів, літературно-критичних, публіцистичних та мистецтвознавчих публікацій.

 

Один з його відомих віршів «До українців», який покладений на музику Теодора Кукурузи

 

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми українці?
 
І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,
І що ми на Вкраїні — таки український народ,
А не просто населення, як це у звітах дається.
 
І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина.
І що щедрість — в серцях, а не лиш у крамничних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.
 
Я до себе каже і до кожного з вас — Говори!
Говоримо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитайте у себе: відкол...

Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх