У Кременчуці на вечорі пам’яті згадали добрі справи Олега Бабаєва

26 липня, о 19.00 сотні кременчужан прийшли до головного скверу міста, щоб вшанувати пам’ять трагічно загиблого мера Кременчука Олега Бабаєва, якого вбили у цей же день рівно рік тому.

Збиратися на захід люди почали задовго до початку, більшість з них говорила, яким мером був Олег Бабаєв і як допоміг безпосередньо їх району, чи що особливого зробив для міста.

«Місто стало освітленим», «Крюківський міст постійно «горить» - а до того ніхто грошей не знаходив», «Вулиці поприбирали», «Шкода, що помер, стільки всього зробив», - звучало у натовпі.

Окрім кременчужан до скверу на зустріч прийшли батьки, найближчі друзі та колеги Олега Бабаєва. Розпочався вечір хвилиною мовчання, яку оголосив віце-мер Віталій Малецький. Про подробиці того, що сталося рік тому, говорили небагато, більше згадували добрі справи кременчуцького мера.

- Так сталося, що людина–чиновник вплинула на долю не лише іншої однієї людини, а на долі багатьох інших людей, - почав говорити заввідділення трансфузіології кременчуцького пологового будинку Ростислав Зауральський. - Я представляю кременчуцький пологовий будинок, відділення трансфузіології (переливання крові). І трапилася у нас трагедія. Зламалася центрифуга, що допомагала рятувати життя новонародженим. Відділення було на межі закриття, я намагався знайти кошти із наших резервів, але їх не вистачало, тож вирішив звернутися за допомогою до мера. Тоді була важка ситуація в країні, вже тривала активна фаза АТО, Олег Бабаєв був дуже зайнятим і мав дуже мало часу для мене. Я прийшов до нього з Юрієм Шаповаловим, і за ті 15 хвилин, мабуть, встиг пояснити меру, наскільки важлива для Кременчука ця центрифуга. Він запитав «скільки вона коштує? Я кажу: «дорого, дуже дорого - 75 тисяч гривень», він відповів, «ви ж знаєте, грошей в бюджеті немає», а потім відкинувся в кріслі, втомлено посміхнувся і каже до Юрія «а давай купимо. За свої». Вже через тиждень я подав кошторис, а через 10 днів центрифуга стояла у нашому відділенні і працювала. В той день, коли сталося вбивство Олега Мейдановича, ця центрифуга врятувала життя дитині, яка за всіма канонами медицини не повинна була вижити. І з того часу врятувала життя вже 11-ом діткам».

Виступив і близький друг загиблого – Євген Холод, який попросив вибачення у батьків Олега Бабаєва, за те, що, можливо, і він не вберіг близького друга. Згадував також, як Олег Бабаєв після роботи пізно ввечері заходив до скверу, який тепер носить його ім’я і кілька хвилин відпочивав тут. «Добрим словом» згадав Євген Холод тих, хто виступає за демонтаж пам’ятника загиблому меру, і повідомив, що «доки б’ється моє серце і доки я тут, - не дам цього зробити». Ці слова підтримали й інші виступаючі.

Згадували на вечорі про те, як Олег Бабаєв влаштовував суботники, грав у футбол, допомагав ветеранам та молоді, підтримуючи їхні ініціативи. Виступаючі довго говорили, пригадуючи добрі справи кременчуцького мера. Завершився вечір запаленням лампадок та покладанням квітів до пам’ятника Олегу Бабаєву.