Поки Дніпро «цвіте» кременчужани не залишаться без газу

18.08.2017, 09:36 Просмотров: 6 662 Комментариев: 2

Поки Дніпро «цвіте» кременчужани не залишаться без газу

«ТелеграфЪ» поспілкувався з кременчуцькими винахідниками, які пропонують перетворювати ненависні синьо-зелені водорості на органічні добрива та біогаз

Фото: Александр Попенко

Щороку у липні-серпні кременчужани, які відпочивають на березі Дніпра, перетворюються на зелених водяних — усе завдяки синьо-зеленим водоростям, що в цей час активно «цвітуть» на поверхні води. Такий ефект геть не кожному до душі, тим більше, що запах від води при цьому стоїть нестерпний. Більше того, від такого «цвітіння» буває справжній рибний мор — у воді зникає кисень. Науковці Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського запевняють — вихід є! Кременчук може не просто потерпати від синьо-зеленої напасті, а використати її з неабиякою користю — добувати з водоростей біогаз, а відпрацьовану сировину використовувати як органічне добриво. Про те, як це зробити «Телеграфу» розповіли самі винахідники — Михайло Єлізаров та Сергій Дегтяр.


Чому ми страждаємо

Справа в тому, що у Дніпро в надмірній кількості потрапляють поживні речовини, які і є причиною надмірної кількості синьо-зелених водоростей. Джерелами надходження цих речовин є: промислові стоки, стоки очисних споруд великих міст і стоки з полів. Як не дивно, основна причина «цвітіння» води не в черкаському хімзаводі, а в тому, що більшість земель навколо водосховища інтенсивно включені до сільського господарства — дощі змивають з полів усі добрива, якими ті оброблялись, в Дніпро. В результаті вода перетворюється на поживний бульйон, який є ідеальним середовищем для розвитку цианобактерій. Побороти ненависні водорості можна усунувши причини їх виникнення, але навряд це стане можливим найближчим часом.

 

Поки Дніпро «цвіте» кременчужани не залишаться без газу


Не можеш вирішити проблему — зміни ставлення до неї

Кременчуцькі вчені пропонують перетворити шкоду водоростей в користь, вони навчилися перетворювати їх в добриво, а в процесі перетворення видобувати з них газ!


- Аби мінімізувати негативні наслідки розмноження синьо-зелених їх слід вилучати з поверхні водойм, - говорить Михайло Єлізаров. - Вони вже виросли, ввібрали в себе усі поживні речовини і сплили на поверхню. Це сприятливі умови для збору, тим більше, що вони, зазвичай, концентруються в певних місцях водосховища. Згідно з нашими спостереженнями, є місця, де вони стабільно збираються щороку. Саме в таких місцях можна встановлювати стаціонарні станції збирання поверхневого шару разом з водоростями і подальшої їх переробки.

 

Кременчужани бачать кілька способів збирання водоростей з води і вже навіть отримали на них патенти, але, через фінансову складову, досі не можуть перевірити їх дієвість на практиці. Нині це пріоритетне завдання вчених.

 


Після того, як маса зібрана її поміщають у концентраційну ємність, де вона відстоюється та розділяється – водорості спливають вгору. Чисту воду можна злити назад в річку чи використати в господарстві, а концентровані водорості поміщають в анаеробний дайджестер — безкисневий резервуар — в якому відбувається бродіння. В результаті анаеробного бродіння виділяється біогаз з високим вмістом, близько 80%, метану, тобто з високою горючістю. Після того, як увесь біогаз буде використаний, відпрацьовану сировину рекомендують використовувати як добриво.

 

- За результатом наших аналізів воно не містить важких металів, тому може сміливо використовуватись для будь-яких сільськогосподарських культур, в тому числі і харчових, - запевнив Сергій Дегтяр.

 

Поки Дніпро «цвіте» кременчужани не залишаться без газу

 

Біля лабораторії навіть спеціально розбили грядку з цукровими буряками, кукурудзою та петуніями, частину якої удобрювали отриманими добривами. За словами вчених, ті рослини, які росли «на водоростях» у процесі росту обганяли своїх неудобрених сусідів.


Отриманий в процесі бродіння газ можна використовувати так само, як і звичний нам природний — опалювати приміщення, готувати їжу, а якщо встановити газогенератор електроенергії, то і забезпечити житло електрикою.

 

Поки Дніпро «цвіте» кременчужани не залишаться без газу


Згідно з дослідженнями, зробленим кременчужанами, якщо біомасу водоростей перетворювати в метан, то лише за один сезон «цвітіння» Дніпра і водосховища можна буде отримати близько 108 млн кубометрів біогазу, що еквівалентно 64 млн літрів дизпалива.


Дайджестер в кожен дім

На жаль, як нам пояснили, метод, винайдений кременчужанами, не панацея — не слід уявляти, що за декілька років ми перейдемо на біогаз та будемо економити. Анаеробне бродіння — насамперед, спосіб утилізації біомаси і перетворення її на добриво. Виділення газу — це, так би мовити, приємний бонус, до того ж не такий швидкий і маштабний, як хотілося б. Він стане у нагоді там, де утворюється багато органічних відходів, наприклад на фермах чи харчових підприємствах. І основний прибуток від такої утилізації принесуть саме добрива, а не біогаз.

 

Поки Дніпро «цвіте» кременчужани не залишаться без газу


- На нашу думку, доцільно буде будувати станції в невеликих затоках, де концентруються водорості. Вдалим місцем стала б, безпосередньо, ГЕС. Крім того, ці станції можуть бути комбінованими — працювати не лише на водоростях, адже вони сезонні, але й на опалому листі, сільськогосподарськими відходами чи біовідходами з міст, - розповів Михайло.

 

 

Австрійці в захваті від «цвітіння» Дніпра

15 серпня КрНУ приймав делегацію науковців з Австрії, які приїхали обмінятися досвідом видобутку біогазу з кременчуцькими колегами. «ТелеграфЪ» не упустив можливості поспілкуватися з іноземними гостями. Як виявилось, в Австрії немає проблем з «цвітінням» води, але вони активно добувають біопаливо з інших відходів для чого спеціально вирощують цианобактерії з якими ми намагаємося боротися.

 

Поки Дніпро «цвіте» кременчужани не залишаться без газу


- Ми приїхали, щоб побачити водорості на Дніпрі на власні очі і, в ході дискусії з кременчуцькими колегами, спробувати знайти вирішення цієї проблеми, - поділився з нами один із учасників делегації. - Якби ми не побачили самі, що буває стільки синьо-зелених водоростей в одному місці, то нізащо не повірили б!

Автор: Руслана Горгола Фото: Александр Попенко Видео: Александр Попенко

Комментарии: 2

772
18 августа 2017 09:57

Цікаве дослідження та хотілося б почути про економічне обгрунтування, чи буде вигідна або хочаб виходитиме в "нуль" подібна технологі.


+12
1 237
18 августа 2017 10:31

Забыли написать кременчужанам что бы старались воду из крана не пить и вообще не использовать в пищевых целях! Потому что эта водичка палит органы вызывая рак! Водоканал все кредиты вряд ли на современное оборудование потратил!


+15
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх