Засуньте свій лічильник в... або ТОП-6 нововведень, що плануються в законодавстві

Облік спожитої води вестиметься за будинковими приладами обліку, а не за лічильниками в квартирах. Так само, як і облік теплової енергії

Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект «Про житлово-комунальні послуги» (реєстраційний № 1581-д, від 9.12.2015). Якщо документ пройде друге читання, на нас чекають нові «правила гри» на ринку житлово-комунальних послуг. Споживачі (хочуть вони цього чи ні) будуть зобов'язані взяти на себе відповідальність за стан свого житла.

Законопроект наробив багато галасу в інтернет-середовищі, спробуємо і ми розібратися, які нововведення на нас чекають, якщо він набуде чинності.

1. Про «комунальну власність» забудьте

Новий закон остаточно поставить крапку на так званій «комунальній власності» багатоквартирних будинків. Перший крок уже зроблено: як ми повідомляли раніше, з 1 липня 2015 року набув чинності Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». І тепер співвласниками приміщень будинку є всі мешканці, яким належать квартири. Тобто поняття «балансоутримувач» не буде. Це означає, що багатоквартирні будинки у Кременчуці не стоятимуть на балансі єдиного вцілілого ЖЕП «Автозаводське». Відповідно, ЖЕП та УЖКГ не відповідатимуть ні за дах, ні за горище, ні за підвал. Тепер усе це – у спільній сумісній власності мешканців. І вони відповідають за стан свого майна. Правові відносини виникають між споживачами, виконавцями послуг (підприємствами, що постачають газ, воду, електроенергію) та управителями.

2. За будинок відпові­датимуть управителі

Крім мешканців, за будинок відповідатимуть управителі.

Управитель – це «фізична особа – підприємець або юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності». Мешканці укладають договори з управителем на послугу управління будинком та сплачують ціну за послугу управління, обраховану в розрахунку на один квадратний метр житлової площі (тобто послуга управління – замість експлуатаційних витрат).

Ціна на послугу включатиме:

1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території;

2) винагороду управителеві.

Управитель має скласти кошторис витрат на утримання будинку, і він є невід'ємною частиною договору зі споживачем. Управитель від свого імені забезпечує утримання будинку на належному рівні, укладає договори на виконання робіт (ремонтів тощо). Тобто фактично робить усе те, що нині – керуючі компанії.

Як вибирати управителя, передбачено вже чинним законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». І якщо мешканці самі не оберуть управителя до 1 липня 2016 року, їм його призначить міська рада.

Щоправда, управителя можуть не обирати ОСББ, які знаходяться на самозабезпеченні (ст. 20 Закону «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків»). Там, як і раніше, керуватиме голова ОСББ.

3. Капітальні ремонти – за рахунок мешканців

Якщо не буде «комунальної власності», то, відповідно, міська рада (виконком) за неї й не відповідатиме. Законопроект «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що капітальні ремонти здійснюватимуться за рахунок накопичувального фонду, який створюють співвласники (тобто мешканці). Управитель «інформує співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту. І потім «управитель здійснює накопичення коштів на реконструкцію, реставрацію, проведення капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна».

Юрій Гаврилечко, експерт Фонду Громадської безпеки, заявив з приводу цієї норми в ефірі радіо «Голос столиці”:

«Управителі не є правонаступниками ЖЕКів, тому про таку послугу, як ремонт будинку, ви можете забути. З прийняттям цього закону держава, фактично, краде у всіх українців гроші, які були сплачені за останні 25 років. Наскільки я знаю, кожні 20 років будинок повинен проходити капітальний ремонт, але тепер цього капітального ремонту не буде. Тобто, кому винен, усім прощаю.”

Звучить логічно. Та є одне «але», про яке не згадує експерт. У чинних тарифах на ексвитрати (відповідно до методики розрахунку, яка є єдиною в Україні) не закладені кошти на капітальні ремонти будинків. Усі ці 25 років, якщо їх і проводили, то за кошти місцевих бюджетів. Тобто з кишень усіх – і мешканців багатоповерхівок, і мешканців приватного житла, які в цьому випадку «допомагають сусідам» грошима. Справедливо? Ні.

Інше питання: чи не зависокими були всі ці роки самі тарифи на ексвитрати? Якщо говорити про Кременчук, в наших багатоповерхівках і так є управителі – приватні керуючі компанії. Згадаймо, як мер Олег Бабаєв змусив їх зробити капітальні ремонти дахів. І чомусь у них вистачило на це грошей.

4. Комерційний облік: на всіх один лічильник

Ця норма закону викликає найбільше занепокоєння, навіть в управлінні житлово-комунального господарства Кременчука. Хоча офіційно посадові особи не коментують законопроект. Але уявіть собі: загальні лічильники (на весь будинок) на холодну воду, на гарячу воду і на теплову енергію. На облік газу, електроенергії це не розповсюджується – тобто у громадян залишається право платити за квартирними лічильниками.

Суть нововведень у понятті «комерційний облік». Цитуємо:

«Точкою комерційного обліку комунальних послуг (крім природного газу і електричної енергії, а також послуги з поводження з побутовими відходами) у

багатоквартирному будинку є комплект засобів вимірювальної техніки будинкового (групового) вузла комерційного обліку, а в разі відсутності такого вузла – інженерний ввід».

Законопроект говорить про те, що індивідуальні прилади обліку не є комерційними. Вони можуть використовуватися як комерційні за згодою споживачів та виконавця послуг, але за умови, якщо такі лічильники є не лише в квартирах, але й в інших приміщеннях будинку.

Що це означає? Якщо вода тече в підвалі, за неї сплачуватимуть мешканці. У принципі, все логічно, бо всі вони – співвласники. І там, де є відповідальність за стан свого житла, вода в підвалі не тече. З іншого боку, як ділитиметься на всіх спожита за одним комерційним лічильником вода? Адже один мешканець її економить, а інший – ні? Закон передбачає, що показники квартирних лічильників таки враховуватимуться при розподілі. Але не зрозуміло – як. «Порядок розподілу між споживачами спожитих обсягів комунальних послуг встановлюється Кабінетом Міністрів України», – сказано в законопроекті. Тобто КМУ має ще видати спеціальну постанову.

З іншого боку, законопроект чітко передбачає, що виконавці послуг (водоканал, «Теплоенерго», «Полтаваобленерго») відповідатимуть за комерційні прилади обліку – здійснюватимуть їх повірку, ремонт. Таким чином, повіряти квартирні лічильники води споживачі знову будуть змушені за свій рахунок.

Довідково

На даний час повірку квартирних лічильників гарячої води «Полтаваобленерго», «Теплоенерго» здійснюють за рахунок тарифу (тобто без додаткової плати). Водоканал теж повіряє лічильники холодної води за рахунок тарифу з 1 лютого цього року – з часу офіційного підвищення тарифу.

5. Якість компослуг вимірюється «у точці обліку»

На нашу думку, це найнебезпечніша норма, яку хочуть ввести. Безумовно, вона вигідна виконавцям. Уявіть собі: є комерційний прилад обліку тепла, яке споживає весь будинок. Законопроект передбачає, що якість послуги повинна відповідати нормам «у точці обліку». А точка обліку в нас де? Це комерційний прилад обліку (див. п. 4). Тобто теплопостачальник подасть теплоносій належної температури до будинкового лічильника, а далі – проблеми мешканців та їхнього управителя. І ви довго будете доводити, що у вашій квартирі немає належних +18 градусів.

Цитуємо законопроект:

«Виконавець комунальної послуги не несе відповідальності за її ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, якщо доведе, що в точці обліку такої послуги її якість відповідала встановленим цим Законом, іншими актами законодавства і договором вимогам».

6. Не пускаєте до квартири виконавців – залишитесь без послуги

Ця норма закону захищає від недобросовісних сусідів, які вас заливають. І одночасно вигідна виконавцям послуг. Якщо мешканець не пускає до своєї квартири для ліквідації аварії, не дає замінити сантехнічне обладнання, перевірити лічильник у квартирі (у нас ще залишаються лічильники електроенергії та газу), йому можуть припинити постачання послуги. «Після надання споживачем такого доступу надання послуги відновлюється», – сказано в законопроекті.

P.S. ОСББ вже платять із загальними будинковими лічильниками води, але при цьому розподіляють покази з урахуванням квартирних лічильників. Цим займається голова ОСББ.