«Цигарки и махорка - населенню»

20.11.2016, 12:12 Просмотров: 3 872

«Цигарки и махорка - населенню»

Про що писали кременчуцькі газети за радянських часів

«Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню» «Цигарки и махорка - населенню»

Чомусь захотілося нам погортали шпальти кременчуцьких газет. Мабуть, за звичкою. Адже ще не так давно кожного листопада ми завжди публікували щось пов’язане із «червоною» датою – 7 листопада. Ворушимо гори пожовклих підшивок з історією міста у бібліотеці та музеї Кременчука. Найстаріші примірники – 1946-го року, «Робітник Кременчуччини». Із затертих сторінок минулого махає рукою товариш Сталін, а кременчужани зізнаються йому у любові прямо на виборчих бюлетенях. Ось «гнівне слово мостозаводців» до презренного авантюриста підлого Берії. А тут «Глаза коммуниста», «Хороша країна Болгарія» та «Туристом по братській Польщі». Поруч школярі скаржаться, що їм нічим писати – у крамницях немає учнівських пер. У крюківській бані довгі черги та шпарить гаряча вода, а у прально-банному комплексі працюють самі бракороби. Повним ходом іде «кінофікація Кременчука та району», а Микола Васильович одним із перших придбав телевізор «Рекорд». Діти лізуть по головах до каси «Більшовика», а глядачі «Аврори» здивовані – там переобладнали звичайний екран на широкоформатний. Газети пишуть українською, а на сторінках з’являються статті про Великого Кобзаря, Лесю Українку, Коцюбинського.


Лікар із першої лікарні – грубіян, завідувачка магазину № 31 – «порушник радянської торгівлі», а в ательє пошили таке пальто, що «сором на люди з’явитися». І всі скарги – не анонімки. Та завжди містять конкретне ПІБ та посаду порушника.


Про керівників міста на шпальтах ані слова. Їх наче немає. У 50–60-хх роках згадують раз на квартал фразою «такий-то доповів на сесії…». Ніякого піару міських діячів. Мовчать і про кримінал – про пригоди ані рядка. Наче злочинів і не існує. Зустрілись хіба що «махінатори з пивзаводу», що наживались на скляній тарі.


Є й заголовки-мрії – «Знижено ціни на проїзд в автобусі і таксі», «Знижені ціни на квитки на кіносеанси», «Котеджі робочим». Та статті, де розповідають, що «за три місяці нові квартири отримали майже 6 тисяч кременчужан»… Із роками на сторінках газет змінюються портрети вождів, стає все більше тошнотно-пафосних назв, меншає скарг кременчужан… Про що писали та що робили у Кременчуці десятки років тому? Пропонуємо разом із нами погортати ті пожовклі сторінки.

 

«В нашій країні сімейне життя не є особистою справою…»

«Я поскаржусь на тебе на роботі» – це була зовсім не порожня погроза від чоловіка чи жінки. За «аморальну поведінку» можна було вилетіти і з роботи, і з партії та стати героєм публікації: «Олександр одружений з хорошою дівчиною Шурою. Не до вподоби прийшлася – кинув. Почав залицятись до Ліди, обіцяв женитися, навіть кімнату просив у адміністрації млина. Раптом щось як відрізало – забув і про неї. Став ходити до Лени. Умовив її, улестив, привів до матері як жінку. Зустрів Зіну і разом зі своєю матір’ю вигнав Лену, яка вже чекала дитину, з хати… Одностайні були в своєму обуренні учасники зборів – Жатько плямує їх колектив, ганьбить високе звання радянської людини. Всім стало ясно, чому Олександр став морально розбещеною людиною. Цьому потурала його мати, яка шукала собі багатої і роботящої невістки, яка неодноразово казала синові: «Після жони жона буде». Виступав на зборах і сам Жатько. Жалюгідним був цей виступ. Гнівом, презирством, загальним осудженням відповіли вони на ганебну поведінку морального виродка»…(1957 р., «Робітник Кременчуччини»)


«Борис Федорович шукає розваг…» – стаття з цієї ж серії. Розпровідає про «моральну розбещеність електромеханіка, якого за моральний розклад і ганебну поведінку в побуті виключено з рядів КПРС». Діставалось і любителям «пропустити» чарку-другу: свої портрети знаходили під заголовком «Хуліганів – до відповіді!» та подробицями походеньок.

 

«Цигарки и махорка - населенню»

 

Острів Фантазія: «Засмічений пляж»

 

«Цигарки и махорка - населенню»


«На острові «Фантазія» кожного дня відпочиває багато людей. Тут прекрасний пляж, мальовнича рослинність, пологий берег. Проте немало відвідувачів по-варварськи ставляться до цих природних багатств. Пісок на пляжі в багатьох містах засмічений. Тут валяється брудний папір, недопалки, шкаралупи від яєць. Смішно було б ставити на пляж прибиральниць. Треба, щоб всі, хто відвідує пляж, бережно ставилися до цього куточку відпочинку». (1958 р.)

 

«Цигарки и махорка - населенню»

 

«Годину за морозивом»

Найбільше нарікань – на погану торгівлю, неввічливих продавчинь та обважування. Боряться за підвищення культури торгівлі у Кременчуці 1300 громадських контролерів. Ну і головна проблема – дефіцит. Наприклад, купити листкове тістечко із заварним кремом було неможливо. А ось така замітка про парк вагонобудівників:
«…Біля старого обідраного кіоску з’юрмились сотні людей. Навіть дві продавщиці не в силах швидко обслужити тих, хто хоче випити стакан ситро або купити порцію морозива. – Ось це простояв у черзі годину, повідомив один із «щасливчиків», якому пощастило купити два морозива, і попрямував до дружини, яка чекала його, стоячи під деревом, бо ж навіть присісти ніде. Коли вже в парку зроблять хороший павільйон…».
(1959 р.) 

 

«Щоб не було віруючих»

 

«Цигарки и махорка - населенню»

 

«Словник атеїста», «Чому я порвала із баптистами», – стандартні заголовки на шпальтах кременчуцьких газет. У замітці 70-х років «Шкідливість релігійних звичаїв» розповідають, як погано «обряд занурення дитини в воду» – хрещення, впливає на здоров’я дитини. А у статті «Антирелігійне виховання на уроках хімії» вчитель розповідає дітям, «про вогники на могилах, які іноді можна спостерігати вночі і яким забобонні люди приписують якесь чудодійне явище». (1954 р.) 

 

«Цигарки и махорка - населенню» 

 

Перший дев’ятиповерховий

 

«Цигарки и махорка - населенню»

 

«…перший у Кременчуці дев’ятиповерховий житловий будинок. На 30 метрів зведеться він угору і до певного часу буде панувати над містом своєю висотою Місце забудови – ріг вулиць Першотравневої та Халаменюка».
(1970 р.)

 

Як провідник покусала кондуктора
«…Так, 4 вересня провідниця вагонів станції «Кременчук» вирішила проїхатись тролейбусом на роботу безплатно. Сплатити штраф категорично відмовилась і, пустивши в хід… зуби, заподіяла контролерам поранення рук і обличчя. Фінал цієї історії досить сумний. Матеріал на громадянку Полуянову знаходиться у народному суді і скоро, безперечно, її чекає суворе покарання».
(1970 р.) 

 

Про «зайців» у тролейбусі
«Заслуговує осуду й заступництво деяких громадян за порушників закону. Досить оригінальним «винахідником» у цій справі зарекомендував себе електрик цеху шасі автозаводу Пронський. Виявивши співчуття до «зайців», які злякано притулились біля виходу, він вдерся в кабіну водія, щоб відчинити двері. Цей вояж коштував головному винуватцю 20 карбованців, а його підзахисним –по 50 копійок штрафу».
(1970 р.) 

 

«Цигарки и махорка - населенню» 

 

«За мовну грамотність»: про Хфедіра
«…Не дотримуються норм правопису власних імен, прізвищ такі установи, як паспортний стіл, ЗАГС. У метричних довідках, паспортах нерідко бувають випадки неправильного написання імен, прізвищ. Пишуть, наприклад: «Ларіса, Хфедір, Ганні Петрівній».
(1955 р.) 

 

«Раківка сьогодні»

 

«Цигарки и махорка - населенню»

 

«Не та тепер Раківка, що була колись. Вона тоді мала вигляд звичайного села, яке складалося з невеликих приватних будиночків. І лише вагонобудівники спорудили десь у 1935 році триповерховий житловий будинок. Його номера і вулиці, де він розташований, ніхто не називав. Але всі знали, де він, бо він був один і виразно виділявся серед маленьких раківських хатин. В ньому на першому поверсі було два магазини – хлібний і продуктовий. Оце і вся торгова мережа того часу на Раківці!».
(1970 р.) 

 

«Майбутнє Крюкова»
«Велику і добре благоустроєну зону для відпочинку трудящих планується обладнати на протилежному острові Шаламай, на який можна буде дістатися як на плавучих засобах по воді, так і по підвісному пішохідному мосту, перекинутому через Дніпро. На мальовничому острові розмістяться профілакторії і містечка з наметів, човнові і риболовецькі станції, споруджені на кошти підприємств і організацій».
(1974 р.) 

 

«Обслуговують у першу чергу тільки тих, хто замовляв сто грамів»
«На справжній шинок перетворилася чайна № 1. Тут неможливо спокійно пообідати або повечеряти. Офіціантки обслуговують у першу чергу тільки тих, хто замовляв сто грамів. Ніхто не слідкує в чайній за порядком (гамір, лайка, п’яні вигуки, сині клуби цигаркового диму – таке враження залишається від цього «підприємства громадського харчування»). У закусочній № 3, що знаходиться навпроти Палацу культури мостового заводу, також обслуговують тільки любителів випити. Без цього тут не продадуть навіть 100 гр. ковбаси»

 

«Цигарки и махорка - населенню»

 

«Ми з вами – патріоти Чилі!»

 

«Цигарки и махорка - населенню»

 

«Свободу політичним в’язням Тунісу», «На полях Китаю», «Зростання цін у Франції», «Безробіття в Англії» – за радянських часів кременчужанам обов’язково на шпальтах газет розповідали про страхи загниваючого Заходу і про те, як повним ходом іде побудова комунізму десь у Китаї. Навіть слова пісні друкували: «руський з китайцем браття навік».

 

Океанський танкер «Кременчук» побував в Антарктиці

 

«Цигарки и махорка - населенню»

 

У 60-му на воду спустили океанський танкер «Кременчук» водотоннажністю 16 тисяч тонн. Плавав аж до Антарктики та витримав сильні шторми. «Моряки успішно виконали поставлене перед ними завдання, вони доставили в Одеський порт прийняті у китобоїв тисячі тонн вантажів».

 

«Цигарки и махорка - населенню» 

 

«Припинити хуліганські дії велосипедистів»

 

«Цигарки и махорка - населенню»

 

«Велогонщики розвивають на асфальтованих тротуарах шалену швидкість, штовхаючи в боки і збиваючи з ніг літніх людей, дітей. На багатьох велосипедах немає номерних знаків, звукових і світлових сигналів. А деякі «винахідники» додумались чіпляти номери на спицях коліс, щоб під час їзди їх ніхто не побачив. Таким чином, грубі порушення вуличного руху залишаються безкарними. Громадськість міста обурена цими фактами».
(1957 р.) 

 

 «Цигарки и махорка - населенню»

 

«Кожні 15 хвилин – піаніно»
«На Чернігівській фабриці музичних інструментів почалось масове виробництво нової моделі піаніно – «Україна». Кожні 15 хв. сходить новий музичний інструмент. До кінця цього року намічено випустити 9200 піаніно»
. При цьому у музичній школі, як писав автор однієї замітки у роках, було 200 заяв на 8 місць. (1957 р.) 

 

«Цигарки и махорка - населенню»
Автор: Вікторія Мудра
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх