Перейменування вулиць: за що голосували кременчужани

З 18 до 28 січня на сайті міської ради тривало громадське обговорення нових назв вулиць: кременчужани мусили обрати один із запропонованих варіантів або надіслати свою пропозицію на електронну адресу сектору внутрішньої політики міськвиконкому. За даними лічильника на порталі громадських обговорень, в інтернет-голосуванні взяли участь 2 609 аккаунтів, з яких надійшло за назви вулиць 40975 голосів. У середньому, з одного аккаунта голосували за 15 назв вулиць.

Обговорення завершене. «ТелеграфЪ» підбив попередні підсумки – дивіться, що із цього вийшло. Здебільшого кременчужани обирали нейтральні або історичні назви. Хоча, відповідно до результатів голосування, у центрі мають з’явитися вулиці Івана Мазепи та Михайла Грушевського.

Зазначимо, що опитування мало й некоректні моменти. По-перше, включалися варіанти назв вулиць на честь наших живих сучасників, що суперечить Положенню про найменування об’єктів міського підпорядкування. По-друге, включалися варіанти назв вулиць, які вже є на мапі Кременчука. Отже, влада певним чином загравала із громадськістю міста.

Результати голосування носять інформаційно-консультаційний характер і не є серйозною підставою для перейменування вулиць. Бо, відповідно до закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», у мера Віталія Малецького є вся повнота влади, аби перейменувати вулиці так, як йому хочеться. Зробити це він має до 21 лютого. Міська рада мала повноваження на перейменування вулиць до 21 листопада минулого року, але депутати минулого скликання своїм правом не скористалися.

– Це консультативне опитування, – сказав мер Кременчука Віталій Малецький про електронне голосування на сайті міської ради. – Однозначно, це крок уперед для визначення думки громади щодо назв вулиць. Ті речі, які в результаті там є, здебільшого відображають думку громади.

За словами Віталія Малецького, він ще проведе консультації з депутатами міськради щодо перейменування вулиць, а в першій половині лютого з цього ж питання хочуть провести позачергову сесію. Втім, підкреслюємо, розпорядження про перейменування, відповідно до закону про декомунізацію, має підписати міський голова – це його особиста відповідальність.

вул. 1905 року

вул. Весела – 53,2% (322 голоси із 605)

Більшість учасників голосування обрала історичну назву. Усе логічно, якби не її пікантне походження. На вулиці були розташовані веселі заклади для чоловіків, тобто шинки і борделі. Якщо Кременчук хоче підсилити туристичну привабливість за рахунок вулиці червоних ліхтарів – тоді, дійсно, варто повертати стару назву.... На другому місці (143 голоси) варіант не кращий – Тютюнна, звучить як реклама паління.

вул. Бутиріна

вул. Івана Мазепи – 54,8% (361 голос із 659)

Перше місце посів гетьман Іван Мазепа, діяч XVII-ХVIII сторіччя, який об’єднував українські землі, розвивав ремесла, науку і культуру. Він прагнув позбутися влади Москви і в Північній війні уклав союз зі шведським королем Карлом ХІІ проти російського царя Петра І. Коли той переміг шведів під Полтавою, Мазепа емігрував до Молдови. Історична назва вулиці – Єленська на другому місці із 283 голосами.

вул. Чапаєва

вул. Софіївська (332 голоси із 464)

На перший погляд, назва схожа на історичну. Але вона такою не є. Назву Софіївська мала нинішня вулиця – 8 Березня. А вулиця Чапаєва називалася Міщанською, а потім Суворівською. Ці назви не пропонувалися для голосування. На другому місці – назва на честь золотого голосу Полтавщини Раїси Кириченко.

вул. Горького

вул. Горького (289 голосів із 445)

Формально вулиця, названа на честь пролетарського письменника-реаліста, не підлягає перейменуванню. І за збереження старої назви висловилася більшість тих, хто проголосував на сайті. Товариство української мови пропонувало перейменувати вулицю на честь Миколи Руденка – українського письменника, дисидента, голови Української Гельсінської групи, в’язня концтаборів.

вул. Красіна

вул. Троїцька – 49,9% (632 голоси із 1266)

Історична назва Троїцька (на честь старої Троїцької церкви, яка не збереглася) та альтернативна на честь іспанського художника Пабло Пікассо йшли практично впритул під час голосування. Пікассо навіть перемагав, але програв в останню добу із 544 голосами. Мер Віталій Малецький, який має підписати розпорядження про перейменування вулиць, схиляється до назви Троїцька – про це він заявив журналістам. Натомість назва на честь Пікассо могла започаткувати оригінальний арт-проект. Уявіть собі: вулицю прикрашають репродукції картин найдорожчого художника світу. Це підвищило б туристичну привабливість міста. Між іншим, ще раніше Троїцька (нинішня Красіна) називалася Кривогрязною… Отож, не завжди варто чіплятися за історичні назви.

вул. Радянська

вул Г. Сковороди – 46,7% (242 голоси із 518)

Більшість висловилася за нову назву вулиці на честь мандрівного українського філософа, поета і педагога ХVIII сторіччя Григорія Сковороди. Він народився на Полтавщині. Назва вулиці Героїв Крут – на другому місці із 88 голосами.

вул. Жовтнева

вул. Музейна – 57,4% (375 голосів із 653)

Назва не є історичною, вона нагадує, що у Кременчуці ще є краєзнавчий музей. Та якщо влада й надалі зволікатиме з його реконструкцією, він може залишитися хіба що в назві вулиці. Як згадка. Друге місце серед пропозицій – вулиця Степана Бандери (141 голос) на честь теоретика українського націоналізму, Героя України.

вул. Леніна

вул. Соборна 60,4% (566 із 937)

Кременчужани запропонували 21 назву, серед яких Соборна перемогла із шаленим відривом голосів. Соборна – на честь соборності України. День соборності України щороку відзначають 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної республіки і Західноукраїнської Народної республіки в 1919 році. Тобто соборність – це єдність українських земель, те, чого ми прагнемо і в наш нелегкий час.

вул. Віктора Федорченка – 35,8% (190 голосів із 530)

Віктор Федорченко (1935 -2006) – Почесний громадянин міста, був головним лікарем пологового будинку, що на вулиці Цюрупи. Впроваджував нові методики лікування та обстеження хворих, особисто провів понад 14 тисяч операцій. На другому місці – теж назва вулиці, пов’язана з пологовим будинком – Сімейна (158 голосів).

вул. Карла Маркса

вул. Херсонська – 67,6% (288 голосів із 426)

Більшість кременчужан обрала історичну назву вулиці, котру вона отримала після того, як був відкритий поштовий тракт до Херсону. Альтернативна назва вул. Благовіщенська набрала 114 голосів.

вул. Миколи Залудяка

вул. Преображення (174 голоси із 248)

Назва вулиці не потрапляє під дію закону про декомунізацію, але Товариство української мови наполягає на поверненні історичної назви, мотивуючи це тим, що Микола Залудяк (очільник міста за часів СРСР) був компартійним діячем. До того як вулицю перейменували на честь Залудяка, вона називалася Квартальною. Точний варіант історичної назви – Преображенська, на честь Спасо-Преображенського собору, якого давно немає.

вул. Свердлова

вул. М. Парнети – 49,2% (195 голосів із 396)

Михайло Парнета - Почесний громадянин Кременчука, хірург, Заслужений лікар України, ініціатор встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку в місті. Це наш живий сучасник, і «ТелеграфЪ» бажає йому довгих років життя. Але вшановувати за життя людей у назвах вулиць чи у пам’ятниках не належить, і це суперечить положенню про найменування об’єктів у Кременчуці.

вул. Першотравнева

вул. Першотравнева – 55,8% (400 голосів із 717)

Формально вул. Першотравнева не підпадає під дію закону про декомунізацію, проте низка громадських організацій запропонувала перейменувати її на вулицю Ігоря Сердюка – кременчужанина, героя Майдану, який загинув у Києві 18 лютого 2014 року на барикадах. За зміну назви вулиці, де він мешкав, на його честь висловилося 180 кременчужан. Але більшість проголосувала за стару назву Першотравнева.

вул. 40-річчя Жовтня

вул. Молочна – 51,4% (266 голосів із 518)

Кременчужани більше шанують молочні ріки, ніж видатного українського хірурга-новатора, науковця і громадського діяча Овксентія Богаєвського (160 голосів). Завдяки йому наприкінці ХIX cторіччя нинішня Перша міська лікарня із провінційної стала відомим офтальмологічним центром. Сюди приїздили хірурги переймати досвід операцій на оці. Тож ім'я Богаєвського гідне того, аби бути на карті міста.

вул. Пролетарська

вул. Грушевського – 71,1% (474 голоси із 667)

Формально не потрапляє під дію закону про декомунізацію, але більшість тих, хто проголосував, висловилася за перейменування її на честь першого Президента УНР, історика та видатного діяча. За збереження старої назви вулиці Пролетарська висловилося 170 осіб. Голосування не зобов’язує мера перейменувати цю вулицю, попри результати, він зможе цілком законно залишити стару назву.

вул. 60-річчя Жовтня

вул Центральна – 49,1% (340 голосів із 692)

Назва не несе ні ідейного, ні історичного навантаження. Асоціюється з блатними російськими піснями «быть может, старая тюрьма центральная» або «Владимирский централ, ветер северный». Більш змістовна назва – вул. Вернадського на честь видатного академіка, чиє ім’я пов’язане з Кременчуком, опинилася на другому місці (99 голосів).

вул. Щорса

вул. Нагорна 45,6% (335 голосів із 734)

Спочатку лідирувала інша назва – Європейська, але у підсумку голосування кременчужани висловилися за дуже нейтральну назву Нагорна. Варіант написання при цьому порушує норми українського правопису (має бути Нагірна). Але головне, що вулиця з такою назвою у Кременчуці вже є, у тому самому районі. А отже, влада з самого початку некоректно поставила на голосування варіант, який не може бути прийнятим.

вул. 60 років СРСР

просп. Свободи – 63% (294 голосів із 467)

За логікою наших громадян, невеличка вуличка на задвірках Молодіжного, яку важко «перепливти» по калюжах після дощу, має перетворитися на шляхетний проспект Свободи. Якби назви давали два сторіччя тому, коли зважали на зовнішній вигляд вулиці (тоді були і Кривогрязна, і Тупа, і Глуха), то, напевне, нинішня 60 років СРСР дістала б назву на кшталт Жабокряківської.

вул. Маршала Жукова

вул. Івана Виговського 100% (209)

Запропонована лише одна назва для перейменування. Іван Виговський – гетьман України, добивався її незалежності. Маршал Жуков – у списку осіб, пов’язаних з комуністичним тоталітарним режимом (див. сайт Українського інституту національної пам’яті). Хоча спочатку вулиця не була включена до списку у Кременчуці.

вул. Аврори

вул. Аврори 57,2% ( 158 голосів із 276)

Формально вулиця Аврори, названа на честь крейсера, з пострілу якого розпочалася революція 1917 року та згодом настав комуністичний режим, не потрапляє під перейменування. І кременчужани обирали стару назву. На другому місці із 106 голосами Микола Капустянський – генерал-хорунжий УНР.

вул. Радянської Армії

вул. Козацька – 62,7% (301 голосів із 480)

«Козацькому роду нема переводу». Кременчужани, які взяли участь у голосуванні, вирішили перейменувати вулицю на честь усіх козаків одразу. Назва вулиці Захисників Вітчизни набагато відстала і посіла друге місце із 89 голосами.

вул. Червоноармійська

вул. Правобережна – 64% (178 голосів із 278)

За вулиці Крюкова та Раківки кременчужани голосували не так активно, як за вулиці центру та головні магістралі. Червоноармійській обрали нейтральну назву Правобережна, на другому місці – Чумацька (74 голоси).

вул. 50-річчя СРСР

вул. Велика Набережна – 64,7% (366 голосів із 566)

Переважна більшість кременчужан обрала історичну назву центральної магістралі Занасипу – Велика Набережна. Назва гарна. Але уявімо туриста, який почув її та воліє побачити прекрасну гарну набережну, де можна погуляти. Натомість, що він побачить? Назва на честь В’ячеслава Чорновола – на другому місці із 68 голосами.

просп. 50-річчя Жовтня

просп. Нафтохіміків – 48, 2% (226 голосів із 552)

Найдовший у місті проспект кременчужани, відповідно до результатів голосування, вирішили назвати на честь працівників Кременчуцького НПЗ. Ну, добре, хоч не Укропним… Назва проспекту на честь Лесі Українки посіла в голосуванні друге місце із 148 голосами.

вул. Московська

вул. Московська – 57,3% (389 голосів із 679)

Формально вулиця не потрапляє під дію закону про декомунізацію. Але, враховуючи складні стосунки з Росією, ініціативні мешканці самі звернулися до мерії з проханням про перейменування. Але більшість їхню ідею не підтримала і проголосувала за стару назву. Назва на честь Юрія Кондратюка, вченого з Полтави, основоположника космонавтики, опинилася на другому місці (252 голоси).

вул. Сербіченка

вул. Чумацький Шлях 59,9% (139 голосів із 232)

Люблять на правобережжі чумаків, які в далекі часи їздили волами по сіль. І якщо мер погодиться з пропозицією, яка лідирує з великим відривом, то в місті буде вулиця на їхню честь. На другому місці гетьман Марко Жмайло (19 голосів), а нашого земляка з Полтавщини, поета-шістдесятника Василя Симоненка вирішили вшанувати лише 5 голосувальників.

вул. Героїв Сталінграда

вул. Героїв Сталінграда 68,7% (252 голоси із 367)

Міська влада вирішила, що вулицю можна й не перейменовувати. Названа вона на честь героїв Другої світової війни, які загинули при обороні Сталінграда. Але саме місто в Росії (нині перейменоване на Волгоград) було свого часу назване на честь Йосифа Сталіна, який створив тоталітарний сталінський режим в СРСР, з наслідками якого ми досі боремося. На рахунку Сталіна – смерть кращих людей, яких оголошували «ворогами народу». І, зберігаючи стару назву вулиці, кременчужани увічнюють радянського ката.

При підготовці використані матеріали книги А. Лушакової та Л. Євселевського «Вулицями старого Кременчука», матеріали Вікіпедії, сайту Українського інституту національної пам’яті, панорами Google та Яндекс.