Перекроїти бюджети

Кабмін виступає за децентралізацію влади. Так, у Верховній Раді зареєстрований законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо бюджетної децентралізації)». Місцевим бюджетам обіцяють більше самостійності.

«Необхідність прийняття акта зумовлена потребою удосконалення бюджетного законодавства в рамках проведення реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади. В її основі – децентралізація влади і суттєве розширення повноважень територіальних громад, що передбачає перерозподіл завдань, повноважень і ресурсів на національному, регіональному та місцевому рівнях, підвищення фінансової самостійності місцевих бюджетів, зміцнення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування», – про це йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.
У цьому документі зазначено, що зміни розроблені за принципом децентралізації у Німеччині та Польщі.

Подивимось на нововведення з точки зору основних змін у доходах міського бюджету та його взаємовідносин з державним та обласним.

Головні зміни, що пропонуються

Додаткові джерела надходжень

1 10% податку на прибуток підприємств (крім підприємств державної форми власності)

2 Плата за надання адмінпослуг (крім 50% адміністративного збору за держреєстрацію речових прав на нерухоме майно і держреєстрацію підприємців) залишатиметься у місцевих бюджетах замість державного.

3 Екологічний податок розподілять по-новому: 80% (замість 35%) залишиться місцевим бюджетам. Від цього однозначно виграють обласні бюджети: отримають 70% замість 10%. Для міських бюджетів нічого не зміниться.

4 Збір від роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, цигарки, нафтопродукти) піде до місцевих бюджетів. Звертаємо увагу: це – новий вид податків, який запроваджується, механізм його справляння не визначений.

5 Податок на нерухоме майно – новий вид податку – теж піде у казну місцевих бюджетів.

Основне джерело надходжень, навпаки, уріжуть

Пропонується розподілити по-новому надходження до місцевих бюджетів від ПДФО (податку на доходи фізичних осіб). ПДФО є основним джерелом доходів будь-якого міського бюджету. Так, раніше у міському бюджеті залишалося 75% від ПДФО, наразі залишиться 60%.

Ще один важливий момент – місцевим органам влади надається право самостійного вибору фінансової установи (або тримати рахунки в органах державного казначейства, або обирати банк для обслуговування).

Крім цього, посилено відповідальність казначейства: так, платіжні доручення за захищеними статтями (зарплата, медикаменти, харчування) мають проходити не більше ніж два дні, за іншими видатками – за п'ять днів. Тобто колосальних затримок виплат з вини казначейства, як це мало місце раніше, бути не повинно.

Чому місцеві фінансисти ставляться до нововведень з осторогою

Тетяна Неіленко (на фото), заступник міського голови з фінансів, оцінюючи урядовий проект, каже: безумовно, позитивним моментом є те, що в казначейства з’явилися терміни обслуговування платіжних доручень від місцевих бюджетів. Це дає надію на вчасну виплату зарплат та оплати необхідних місту послуг. Проте до решти нововведень головний фінансист міста ставиться з осторогою.

Тетяна Неіленко розповіла: міське фінансове управління через Асоціацію міст України теж надавало свої пропозиції щодо децентралізації бюджетів. Але вони, за її словами, майже не враховані.

Примарна незалежність від казначейства. Можливість піти із казначейства до банку – перевести на обслуговування так звані «власні повноваження» у вигляді рахунків ЖКГ, бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ (благодійні внески тощо). З такою ініціативою виступила Асоціація. Натомість Кабмін дає дозвіл лише на бюджет розвитку та власні надходження бюджетних установ. При цьому «зрада» казначейству на користь банку означає те, що місцевий бюджет втрачає право отримувати короткострокові позички, зазначає Тетяна Неіленко.

– І виходить, що все одно ми повинні обслуговуватися у казначействі! – резюмує вона.

Бюджет розвитку може бути урізаним. Тетяна Неіленко зазначає: бюджет розвитку (він використовується, в основному, на капітальне будівництво), який формується по-новому, має становити не менше 10% від загального фонду місцевих бюджетів. Натомість є низка винятків – не всі статті доходів загального фонду враховуються при його формуванні.

– Тобто ці статті треба прибрати і вже від того, що залишилося, взяти 10% у бюджет розвитку. І виходить, що цього бюджету практично не буде! – зазначає віце-мер з фінансів.

Мінус 15% доходу, плюси порахувати неможливо. Тетяна Неіленко зазначає: Асоціація міст України (і наше місто в тому числі) просила, крім податку на доходи фізичних осіб, додати місцевим бюджетам інші джерела доходів. Кабмін нібито це врахував (див. додаткові джерела надходжень), але одночасно на 15% «урізав» ПДФО – а це понад 90% доходів Кременчука і будь-якого іншого міста обласного значення.

Окремо – щодо екологічного податку. Наразі місто отримує 25% від надходжень – такий же відсоток залишиться і після децентралізації. Збільшення надходжень піде до обласного бюджету.

Щодо нових видів податків, які отримають місцеві бюджети (акциз, податок на нерухомість) – поки що відсутня нормативна база оподаткування. А відтак порахувати, скільки отримає міський бюджет – неможливо, зазначає Тетяна Неіленко. Пункт про адмінпослуги у неї теж викликає питання: річ у тім, що адміністративні послуги, які надаються на міському рівні (через Центр надання адмінпослуг у Кременчуці) – безплатні. Чи означають кабмінівські новації те, що слід вводити платні послуги?

У підсумку – мінус у доходах (за рахунок ПДФО) – очевидний, а чи перекриється він за рахунок інших податків – ще не зрозуміло. Так само не зрозуміло, у яку суму виллються 10% надходжень від прибутку підприємства, бо бюджетоутворюючі підприємства Кременчука вже зменшили обсяги виробництва на 10-35%, і прогнозується подальше падіння.

369, 5 млн грн
складає прогнозний обсяг першого кошику доходів міського бюджету Кременчука на 2015 р, обрахований Мінфіном. Це ті кошти, що йдуть на утримання освіти, медицини, культури, спорту, чиновницького апарату. За підрахунками міськфінуправління, цифра завищена на 42 млн грн.