Без Псла і без землі

15.03.2013, 10:09 Просмотров: 5 623 Комментариев: 18

Без Псла і без землі

Четвертий рік ми пишемо про ризики екологічної катастрофи, про які попереджають науковці та галузеві експерти. Тому нам нескладно відстежити, як радикально змінилося ставлення районних посадовців до проблеми збереження природних ресурсів регіону

«ТелеграфЪ» із 2010 року висвітлює проблему будівництва у Кременчуцькому районі Біланівського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК). Четвертий рік ми пишемо про ризики екологічної катастрофи, про які попереджають науковці та галузеві експерти. Тому нам нескладно відстежити, як радикально змінилося ставлення районних посадовців до проблеми збереження природних ресурсів регіону. Ще рік тому вони бачили і визнавали усі ризики, пов’язані зі створенням гірничо-рудного комплексу в районі (Полтавський ГЗК, Єристівський ГЗК, Біланівський ГЗК, металургійний комбінат «Ворскла Сталь», ТОВ «Кременчуцька Когенераційна компанія»). Наразі ж кажуть «може, пронесе» і виносять «Схему планування...», яка передбачає розвиток гірничо-рудного комплексу, на затвердження. Дивіться, як змінюється позиція чиновників.

 

Синдром Бондарів


Без Псла і без землі

 

2011 рік
Розробники «Схеми планування території Кременчуцького району» у Пояснювальній записці*, в розділі «Екологія надрокористування», вказують: «Оскільки він (ставок-випаровувач Кременчуцького НПЗ, ред.) збудований з технологічними порушеннями, не забезпечує природного очищення стоків, а дно його є джерелом фільтрації, в результаті забрудненими є 100 кв. км. прилеглої території. В подальшому при розробці Біланівського родовища вони (стоки, ред.) перетікатимуть в кар’єр. Виходить, що спільне функціонування ставка-накопичувача і Біланівського кар’єру неможливе». У розділі «Основні екологічні проблеми» розробники зазначають: «До негативних проблем загальнодержавного значення відносяться: п.6. Неможливість використання ставка-накопичувача Кременчуцького нафтопереробного заводу після початку розробки Біланівського кар’єру, що приведе до неможливості розробки кар’єру або функціонування Кременчуцького НПЗ»
2012 рік

24.01.2012 року голова Кременчуцької райдержадміністрації пан Нагорний пише розробникам лист № 1-14/28 з вимогою «розробку схеми розвитку гірничо-рудного промислового району вести з урахуванням рішень, закладених у «Схемі планування території Кременчуцького району», а саме: ліквідація ставка-випаровувача промислового майданчика АТ «Укртатнафта» 

 

03.03.2012 року головний архітектор Кременчуцького району пан Чернишов дає «Телеграфу» такий коментар: 

 

– Ми висунули замовнику перелік зауважень. Так, ми наполягаємо, щоб «Схема розвитку гірничо-рудного промислового району по освоєнню залізорудних копалин» розроблялася з урахуванням необхідності ліквідації ставка-випаровувача АТ «Укртатнафта». А це дуже дорогий, просто непідйомний проект, Біланівський ГЗК його навряд чи підніме.

2013 рік

07.03.2013 року АТ «Укртатнафта» організує прес-конференцію і головний спеціаліст з охорони навколишнього середовища пан Бєсєдін заявляє:

 

– Белановский карьер развернет фильтрацию из пруда-испарителя в сторону карьера. Если начнется выработка карьера, фильтрация увеличится до одной тысячи кубометров в сутки. В офіційному прес-релізі «Укртатнафти» зазначено: «расположение карьера Белановского ГОКа в непосредственной близости от пруда-испарителя ПАО «Укртатнафта» приведет к ухудшению экологической обстановки в данном регионе».13.03.2013 року «Схему планування території Кременчуцького району» виносять на затвердження Кременчуцької райради.

 

Незважаючи на те, що проблема ліквідації ставка-випаровувача «Укртатнафти» не вирішена, розробники не вказали способу її реалізації, а компанії Ferrexpo (власник Біланівського ГЗК) та «Укртатнафта» не домовились, хто і за які кошти ліквідуватиме ставок перш, ніж він зруйнується та забруднить територію району.

 

Сумна історія про нещасливе телятко

 

Правда, симпатичне телятко (фото)? Це Борька, мешканець села Бондарі Кременчуцького району. «ТелеграфЪ» зробив з ним фотосесію влітку 2010 року. Борька зацікавив нас як феномен районного масштабу. Здавалося б, живе скотинка у селі, пасеться на травичці, навколо – пасторальна природа і суцільна ідилія.  Та от проблема – Борька за своє життя жодного разу води з криниці, або ставка, або потічка не попив – господиня за цим завжди слідкувала. Бо хотіла, щоб Борька ріс і набирав вагу, а не сконав передчасно від цирозу печінки. Тому і води з природних джерел телятку не давали, бо воду у Бондарях вже 30 років пити не можна ані людині, ані скотині – вода забруднена фенольними стоками ставка-випаровувача «Укртатнафти», розташованого неподалік від Бондарів.  

 

 Розумієте, чому ми розповіли про Борьку? Бо це – наочний приклад незворотності екологічних катастроф. Їх неможливо виправити. Свого часу ставок-випаровувач був збудований з порушеннями, через що високотоксичні фенольні стоки та нафтропродукти потрапляли у підземні водоносні горизонти. Вода в межах Бондарів стала непридатною для вживання, а «Укртатнафта» почала щотижня возити питну воду селянам. Наразі «Укртатнафта» провела купу поліпшень, посилила дно ставка, все це коштувало чимало грошей. Тобто, заходи екологічної реабілітації проведені, забруднення обмежене. Та вода у Бондарях все одно «мертва» – і залишатиметься такою завжди, бо екологічні катастрофи не мають «зворотньої сили». Наразі це сталося в Бондарях. Що робитимемо, коли це пошириться на значну площу Кременчуцького району?  Розігруватимемо кременчуцький варіант старої казки про сестричку Альонушку та братика Іванушку – «не пий, Івасику, водички, бо станеш не просто козенятком, а мертвим козлом».

 

 

Прощавай, Псел!


Без Псла і без землі

 

Мешканців Кременчука та Кременчуцького району надзвичайно хвилює подальша доля загальної улюблениці – ріки Псел. Це традиційне місце відпочинку кременчужан, тут розташована більшість дитячих таборів відпочинку та баз відпочинку промислових підприємств. Чимало кременчужан мають дачні садиби поблизу Псла. Що ж очікує Псел?

 У Пояснювальній записці*, в розділі «Екологія надрокористування», розробники зазначають: «Негативного впливу в результаті передбачених об’ємів надрокористування зазнає існуюча зона відпочинку на р. Псел, оскільки розвідані запаси залізних руд тягнуться вздовж ріки на відстані біля 6 км. Можливе обміління ріки в результаті дренування кар’єрами, забрудненість тощо». У розділі «Основні екологічні проблеми» розробники вказують: «До негативних проблем регіонального значення відносяться: п.4 Загроза існуючій зоні відпочинку вздовж р. Псел».

 

К бісу чорноземи!

 

Без Псла і без землі

 Коли щирі українці хочуть когось розчулити, вони розповідають про калину, соловейка і родючі полтавські землі. Землі таки справді родючі. На жаль, ми їх втрачаємо. Для мешканців Кременчуцького району та кременчужан-дачників, що вирощують власні помідори, новини сумні – родючої землі в районі поменшає одразу після прийняття «Схеми планування території Кременчуцького району». Бо «Схема...» передбачає пріоритетний розвиток гірничо-видобувної промисловості, під кар’єри, відвали і хвостосховища якої потраплять не лише солончаки, а й родючі грунти. 

 

 Проектувальники у Пояснювальній записці*, в розділі «Земельні ресурси» зазначають: «Одним з найбільших природних ресурсів Кременчуцького району є земля. Вміст гумусу в грунтах досить високий та в середньому коливається в межах 2,5-4% (середній показник по Україні – 3,2%). Значна частина території району із-за наявності в ньому гірничо-промислового комплексу (кар’єрних виробок, відвалів, шламовідстійників тощо) відноситься до території з відсутнім або порушеним грунтовим покривом і на даному етапі характеризується обмеженим використанням земельних ресурсів... Сільськогосподарське освоєння території становить 68%, а розораність сільгоспугідь – 74% – є високою та значно перевищує середній рівень по країні. Проблемою в області є деградація грунтів, зміна їх якісного стану та зменшення площ грунтового покриву в результаті природних та техногенних впливів».

 

 В розділі «Екологія надрокористування» зазначено: «Однією з проблем є... виведення із сільськогосподарського обороту великих територій родючих земель з подальшим перетворенням їх у кар’єрні виробки, які будуть на значний час непридатні для господарського використання та потребуватимуть значних фінансових затрат для їх реабілітації. Такі тенденції не відповідають діючим нормативним документам в питанні оптимізації використання території, та не передбачались Генеральною схемою планування території України».

 

Таким чином маємо купу невирішених проблем зі ставком-випаровувачем, рікою Псел та родючими землями району. Чому ж чиновники кременчуцької райдержадміністрації та депутати райради закрили на них очі? Адже ще рік тому вони проблеми бачили та опиралися їм. Що змінилося?

 

*Пояснювальна записка «Схема планування території Кременчуцького району Полтавської області», Київ-2011р., державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю. М. Білоконя. Матеріали Пояснювальної записки використані відповідно зі ст. 50 Конституції України (кожному гарантоване право вільного доступу до інформації про стан довкілля, а також право на її поширення); ст. 29 ЗУ «Про інформацію» (інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу); та ст. 11 ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

 

Нагадаємо, 13 березня біля Кременчуцької райдержадміністрації люди протестували проти прийняття "Схеми планування території Кременчуцького району", в якій передбачено будівництво Біланівського ГЗК - вже третього в районі. Мітингувальники увірвалися на сесійне засідання. Як результат - питання виключили з порядку денного сесії райради

 

"Кременчуцький Телеграф" від 16 березня 2013 року, №11.

0

Комментарии: 18

341
15 марта 2013 10:19

вот тут нам понадобится пан Ляшко со своим инвентарём- ВИЛЫ и пускай попробуют строить bully

0
2 736
15 марта 2013 10:26

екологічні катастрофи не мають «зворотньої сили» !!!!

0
494
15 марта 2013 10:43

земля, це ж не просто купа лайна. але навіть якщо і купа лайна, все дно лайно на всій землі одинакове і ми ж всі вийшли із землі, в землю і підемо, як кажуть старші люди. не можна так із землею. вона ж може розсердитися і поскидати нас всіх у цей кар'єр. якщо хтось думає, що він ухватив бога за ноги і йому все можна, то він глибоко помиляється. не він один живе на цій землі. є інші люди, які теж хочуть жити на цій землі і хочуть, щоб і їхні діти мали можливість щасливо жити на цій землі.

0
0
15 марта 2013 11:38

land,

не він один живе на цій землі. є інші люди, які теж хочуть жити на цій землі і хочуть, щоб і їхні діти мали можливість щасливо жити на цій землі.
Ну,і де ці люди були 13 березня?(Прийшло тількі близько 100 осіб).Де,я вас питаю??? Отож бо!

0
321
15 марта 2013 12:09

Дорогие односельчане!
Ведь каждый из нас хочет пятикомнатную квартиру, лэндровер себе любимому(ой) и еще кучу всего приятного. А где ему взяться? Правильно! Выкопать из земли, переработать и получить. Других механизмов пока нет (с космоса пока дорого). Так что вариантов, как всегда, два: закрыт варешку про экологию и стремиться к комфортной квартире или отказаться от всего этого, стирать в деревянном корыте, жить в избушке в 16 кв.м.
Ваш выбор?

0
0
15 марта 2013 12:31

Прям воззвание к односельчанам..Так же и индейцам и чукчам и башкирам на Урале...Только то,что вы немедленно хотите выкопать, может и полежать там до прихода иных технологий.И не испортиться.Неужто не достаточно вывода на проектную мощность Еристовского Гока?там хватит и на лендроверы и на кучу приятного.А вам хочется выгрести бульдозером..

0
0
15 марта 2013 12:56

Очень красиво смотрятся обиды "от Ларисы". ГОКи мешают, Ворскла- жить не даёт, Когенерационная - экологию нарушит. А не хочет красовица написать за "цветочки" Нефтехима на площади 25000ГА до комсомольска, Свежий воздух от сталелитейного, промзона вагонного, предаварийное состояние кнализационного...
однобокие фантазёры. А кто же зарабатывать бюджет будет? в капусте возьмём7

0
494
15 марта 2013 13:44

це, що наші люди - свині, відомо вже давно, більше тисячі років і до землі це не має нікого відношення. якби були дружні і любили рідну землю, то давно вже мали б свою державу і берегли б землю, як зіницю ока.

0
0
15 марта 2013 15:13

Evgeniy44,
Можно подумать, что завод, зарегистрированный на оффшор очень много платит в бюджет.

0
68
15 марта 2013 15:17

www.en.wikipedia.org/wiki/Ferrexpo
А почему штаб квартира не в Кременчуге?

0
0
15 марта 2013 17:19

164

работник:

Сегодня, 15:13



Evgeniy44,
Можно подумать, что завод, зарегистрированный на оффшор очень много платит в бюджет.

чтото новое от специалистов. это чья интересная версия про офшор (так и рождаются слухи). может комсомольск - мираж? цифры отчислений - секрет? работа подрядных организаций с Кременчуга на еристовском и белановском гоках на миллионы (в бюджет кременчуга)- выдумки? работа завода "ампер" на гоках в объёмах около миллиона долларов - сочинение?

0
0
15 марта 2013 20:07

mousexaker
зато тут много иных штабквартир, а толку?

Evgeniy44,
+1

GAndy,
ага) думаешь односельчане, те что попадают под снос, вышли протестовать из-за любви к родной земле?) куда там, как раз за 5 комн. квартиры, роверы и остальные блага, которые они требуют прикрываясь лирикой о своей земельке, псле (повести бы их всех на их же пляжи, тыкнуть в уровень экосознания тамошним содержимым)
Профукали экологию, товарищи, еще за царя панька, осталось только добить да хоть с выгодой... а то и сама ляжет

0
0
15 марта 2013 22:14

Господа ратующие за пополнение бюджета и прирост рабочих мест, отчего бы не дать обществености расчетные цифры новых рабочих мест на планирующихся раскопках, а так же перспективы отчислений в бюджет хотя бы в рамках нынешнего законодательства? Дабы народу был ясен смысл
"Державной" значимости объекта.Вы же помните Конституцию,земля и ее недра принадлежат народу.Ведь бизнес-план просчитан? А также размер отчислений на социальную сферу отселенцев с графиком финансирования.
А что вы скажете на перспективу раскопать яму и оказаться в условиях нерентабельности?Кто в таком случае будет выполнять природоохранную часть проекта и за какие шиши? А китайцы значительно увеличили разработку собственных ресурсов, а при этом их металлургия сейчас в убытках за 2012 на 4.6 млрд долл
Главными причинами, которые привели к столь масштабным убыткам, стали спад мировой экономики, снижение спроса на сталь в некоторых отраслях Китая, снижение цен на сталь и избыточность производственных мощностей, которая привела к превышению предложения над спросом.

0
0
15 марта 2013 23:22

mim1
на счёт прироста рабочих мест, расселения людей,строительства и развития новых инфраструктур - только читать предоставленные материалы - их достаточно без секретов (как сказал бабаев на пресс= " я их сам не читал")- но поговорить...
на счёт рисков - Украина в Европе (по сравнению с Грецией, Италией. Францией...) самая стабильная и обеспеченная страна (Вам гарантию инопланетян выжать???). Просто надо работать - а мечтать - это здорово.

0
0
15 марта 2013 23:39

Такие как Б., Ж., З. с налоговой, давно работают на другие страны.

0
0
16 марта 2013 09:40

(Вам гарантию инопланетян выжать???)
На визг скатываться не стоит.А сам не читал,но мне Ж*ваго рассказывал - не аргумент.Материалов,которые нужны для нормальной аргументации,не так и много нужно опубликовать.И это в интересах самой компании ,если она,конечно,не хочет нас на....
Украина в Европе (по сравнению с Грецией, Италией. Францией...) самая стабильная и обеспеченная страна
Потому и бегут туда наши заробитчане дурака валять,только чтоб здесь не работать..
Есть еще позиция замполита- солдата куда не целуй-везде жопа..
Или был у нас поляк Гумулински,его перл "Всегда найдется 10 дураков,которые согласятся на меня работать"

0
294
17 марта 2013 19:22

Моя родня проживает у границ будущего ГОКа.Так вы все говорите в будущем времени :будут строить,копать... и прочее.Да работы там уже давно ведутся.Бульдозеры все лето чернозем сгребали.А Васька слушает,да ест.

0
0
19 марта 2013 21:38

belay о чем может быть речь, если в тех районах уже давно негде воду людям брать. Это - не только родной Кременчугский район, это еще и Козельщинский, и Комсомольский и т.д. Воду откачивают с родников - дабы не залило карьер. И о том что Псел этим летом можно было перейти вброд - не сказки, сама видела. Воды - по колено, источники питьевой воды - только скважины, которые набили предприниматели, когда спрос на воду поднялся. Это уже не "печалька" - трагедия....

0
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх