Кременчуцькі садочки розбазарили - де навчати дошкільнят?

16.07.2010, 13:26 Просмотров: 2 737
Що готують нам нові закони про середню та дошкільну освіту?.

6 липня Верховна Рада ухвалила закон, яким запровадила обов’язкову 11-річну середню освіту і скасувала 12-річний термін навчання у школі. А також ввела обов’язкове дошкільне навчання протягом року для дітей п’ятирічного віку. За законопроект № 6518 проголосували 248  депутатів (достатньо було б і 226-ти).

Ініціатором і палким прихильником 11-річного терміну навчання показав себе чинний міністр освіти пан Табачник. Він заявив, що, якби закон не ухвалили, освіту б чекала катастрофа. Адже протягом року довелось би відкрити 17 тисяч додаткових ставок вчителів. З них 8,5 тисяч – у сільській місцевості. «А для цього немає достатньої кількості кадрів та ресурсів» – сказав міністр. Також державі довелося б витратитись на обладнання додаткових шкільних приміщень та купівлю шкільних автобусів. А на це теж ніхто не збирався витрачатися. Потрібно було б також додатково фінансувати шкільне харчування та медичне забезпечення. Загалом, 12-й рік навчання у школі коштував би уряду 4 мільярди гривень.  Пан  міністр дали зрозуміти, що вони не дурні, аби витрачати такі кошти на дитячу освіту.

Нагадаємо, міністр освіти – представник правлячої політичної сили – Партії регіонів. Отже, маємо підстави вважати, що правляча сила наочно продемонструвала своє небажання вкладати кошти у розвиток дитячої освіти.

Досить сумно оцінив дії влади один  із колишніх міністрів освіти – Станіслав Ніколаєнко.  Він сказав: «Для того, щоб виправити ситуацію в освіті, потрібні значні кошти та великі зусилля.  В уряду не вистачило ні фінансових, ні економічних, ні інтелектуальних зусиль.  Ми зараз – не та країна, щоб думати про перспективу...  Як Табачник може негативно оцінювати таке рішення (про скасування 12-річної системи освіти), коли він один із тих, хто готував цей документ? Іншого виходу в Табачника не було». 

Що чекає старшоклассників?

 

 Вони вчитимуться 11 років. Скоріше за все, навчальні програми 10-го та 11-го класів будуть змінені. Робити це треба вже цього року.  Міністр освіти запевнив народ, що «вони все встигнуть».  Хоча коли?  Адже під змінені програми треба встигнути написати нові підручники, затвердити їх, надрукувати та доправити до початку нового навчального року до обласних осередків освіти.  Щоб виконати такий план, потрібен вже не міністр Табачник, а Павло Корчагін – який звик працювати цілодобово.  І «за ідею». Як повідомив «Телеграфу» начальник міського управління освіти пан Москалик,  поки що ані нових навчальних програм і планів,  ані підручників управління не отримало. 

 Вони вчитимуться 11 років. Скоріше за все, навчальні програми 10-го та 11-го класів будуть змінені. Робити це треба вже цього року.  Міністр освіти запевнив народ, що «вони все встигнуть».  Хоча коли?  Адже під змінені програми треба встигнути написати нові підручники, затвердити їх, надрукувати та доправити до початку нового навчального року до обласних осередків освіти.  Щоб виконати такий план, потрібен вже не міністр Табачник, а Павло Корчагін – який звик працювати цілодобово.  І «за ідею». Як повідомив «Телеграфу» начальник міського управління освіти пан Москалик,  поки що ані нових навчальних програм і планів,  ані підручників управління не отримало.

Де навчати  п’ятирічок?

Поправки, внесені до закону «Про  дошкільну освіту»,  передбачають  обов’язкову дошкільну освіту протягом року на базі дитсадків.  Її мають отримати всі діти п’яти років.  Хоча раніше не всі п’ятирічки відвідували дитсадки.  Відповідно, для реалізації цієї норми закону потрібні додаткові місця у дитячих садочках. Чи вони є в Кременчуці?  Про це «ТелеграфЪ» запитав начальника міського управління освіти пана Москалика:

 – Чи отримало міське  управління освіти нормативний  документ, за яким усі діти п’яти років зобов’язані здобути  дошкільну освіту саме у дитсадках?

– Ні, такого документу ми не отримали.  Раніше це було право батьків – віддавати чи не віддавати дитину на навчання до дитсадка, зараз – це їхній обов’язок. Але, якщо вони не захочуть цього робити, сьогодні  ми не маємо механізму впливу на них.

– Чи можете ви відмовитись приймати до першого класу наступного року дитину, яка не здобула дошкільної освіти?

– Ні, що ви! Закон про обов’язкову для всіх середню освіту діє. Ми не маємо прав відмовити дитині у навчанні. Наразі ж ми звертатимемось до батьків, які не бажають віддавати дитину-п’ятирічку до дитсадка, з проханням водити її на навчання до дитсадка на неповний день. Зазвичай, це дві учбові години – з 10 до 12-ї.  Після занять дитину можна забирати додому, вона не їсть та не спить у садочку.

– Вам знадобляться додаткові місця у дитсадках? 

– Фактично, ні. Сьогодні 95% п’ятирічних діток відвідують дитсадки. Тобто, у нас не охоплені лише 5% дітей. З них 3% – це діти, чиї батьки бажають виховувати дитину вдома. 0,5%  – діти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати навчальні заклади. А 1,5% – дітки, які не відвідували дитсадок, але їхні батьки мають бажання віддати туди дитину. Для цього прошарку п’ятирічок  ми плануємо відкрити три додаткові групи на Молодіжному та в нагірній частині міста.

– Тож проблем з місцями для дошкільнят через новий закон не буде?  І взагалі з місцями у дитсадках все добре?

– Не зовсім. Через новий закон, дійсно, проблем особливих не виникне. А з місцями для дітей молодшого дошкільного віку проблеми є.  В принципі, місць у дитсадках вистачає, є дитсадки, де групи укомплектовані не повністю.  Але ці садочки знаходяться далеко від місця проживання дітей.  Батьки цим не надто задоволені. На Молодіжному ми ще можемо виправити ситуацію і відкрити нові групи, а в центрі міста, в нагірній частині та на Раківці такої можливості вже немає.

 

Так лобіст Табачник чи ні?

 Після скасування 12-річної середньої освіти в Україні, опозиція заговорила про те, що міністр освіти Табачник виконав роль  лобіста. Начебто, він скасував 12-річну освіту на вимогу ректорів великих університетів – бо, коли б діти вчились 12 років, у 2012-му в Україні взагалі б не було випускників.  А в університетах, відповідно, не було б абітурієнтів.  Колишній віце-спікер Микола Томенко навіть навів такі цифри (посилаючись на МОН): у 2011-му в Україні було б  325 тисяч випускників; у 2012-му – 0; у 2013-му – 427 тисяч. «ТелеграфЪ» запитав у ректора Кременчуцького державного університету професора  Загірняка, чи справді у 2012-му в університетах не було б абітурієнтів? Ось що розповів пан ректор:

 

– Безумовно, певна «яма» через відсутність випускників шкіл  у 2012-му утворилася б. Але «0» абітурієнтів – це явне перебільшення.  Ми ж не вчора народилися.  Ми готувалися до такого перебігу подій.  Університети – наш, в усякому випадку – робили ставку на випускників коледжів та ПТУ.   Адже в цих  спеціалізованих освітніх  закладах діти вчаться не 12 років. Зараз і в коледжах, і в ПТУ відчутно збільшився прийом.  Люди  розуміють, як їм вигідніше, і завжди знаходять вихід.  Батьки учнів коледжів давно зрозуміли, що у 2012-му – через відсутність випускників шкіл – їхнім дітям буде легше вступити до вищого навчального закладу.  От вони і використали цю можливість.

– Ви, як ректор, який термін середньої освіти вважаєте більш ефективним – 12-річний чи 11-річний?

– Звісно, я прихильник того, щоб навчати дітей в школі більше і якісніше.  Але ж, щоб провести будь-яку реформу, в тому числі  шкільну, треба вкласти  великі кошти. 12-річну освіту започатковував академік Кремінь.  Але ж він бачив її, як профільну освіту. За планом академіка Кременя, українська школа мала б стати по-справжньому профільною. З 1 по 9 клас діти вчилися б разом, а далі продовжували б освіту в профільній школі – економічного, гуманітарного або ще якогось напряму.  Але цього не сталося! Бо така реформа потребує величезних коштів! На переобладнання шкільних кабінетів, на технічне забезпечення, на підвищення рівня викладачів. Цього ніхто не робив! Натомість зробили школу профільною з першого класу. І цим знищили освіту взагалі. Бо що таке профільна – гуманітарна, наприклад – школа з першого класу?  Це значить, що діти вчать три мови, а часи математики та фізики їм катастрофічно урізають.  Але ж школярі мають отримати в початковій  та середній школі  базові знання з усіх предметів! Бо першокласник не знає, кім він захоче бути в десятому класі! Цього ніхто не врахував. Тим самим знищили освіту, і опустили школу, як кажуть студенти, «нижче плінтусу».

Розбазарювання дитсадків. Кому це вигідно?

Дитсадок № 27, густозаселений район вулиці Московська.

З 1998-го року тут розміщені учбові приміщення ДАУБП, нині КІДУЕП, (Кременчуцький інститут Дніпропетровської академії управління і права). У 1998-му році Автозаводська районна рада (голова райради – Володимир Коваленко) передала дитсадок в оренду академії фактично на 20 років – з 20.05.1998 по 20.05.2017 . Укладена з академією угода (договір №01) містить фантастично вигідні для академії умови оренди.  Наприклад, згідно з п.3.2. ,«орендодавець протягом 5-ти перших років  звільняє орендаря від оплати, а він в подальшому розраховується з орендодавцем з урахуванням п.2.1.4.».  

В свою чергу, згідно з п.2.1.4., «орендодавець не заперечує проти того, щоб кошти, вкладені в ремонт, переобладнання та дообладнання будівель, мереж та комунікацій, надвірних (прилеглих) будівель та території зараховувалися орендарю у рахунок оплати за оренду».   Шикарно, правда? 

Дитсадок №45, густонаселений район 2-ї міської лікарні, Раківка.

Тривалий час дитсадок орендувала приватна школа «Ада». Згодом вона відмовилась від оренди.  Кілька років садочок простояв занедбаним. У квітні 2009-го року кременчуцька міська рада вирішила  прийняти дитсадок №45 у комунальну власність. Але ремонтувати не почали. Цього року теж не ремонтуватимуть – про це повідомив «Телеграфу» начальник міського управління освіти пан Москалик.  Як ви гадаєте, що з садочком буде далі?

Дитсадок №51, вулиця Бойко, 15.

Це – взагалі «козирне» місце.  Фасад садочка виходить на вулицю 60 років Жовтня. 4 березня 2008 року Автозаводська райрада (голова райради – Володимир Коваленко) прийняла рішення про продаж приміщень садочку приватній компанії ЗАТ «Псьол».   Нині у викуплених приміщеннях розташувалися структури, які в місті пов’язують з впливовим членом міськвиконкому паном Матициним – газета, радіостанція, громадські організації. У 2008-му за продаж садочку проголосував і депутат Москалик – чинний начальник міського управління освіти. 

 «ТелеграфЪ» не вперше чує про брак місць у кременчуцьких дитсадках.  Ми цілком розуміємо обурення батьків, які змушені возити дитину у садочок, розташований в іншому районі міста.  На нашу думку, це не батьківські примхи, а виснаження дитини.  Бо, якщо садочок розташований в іншому районі міста, значить, малюка треба підняти на годину раніше – аби  вчасно доїхати і до дитсадка, і на роботу встигнути. Начальник управління освіти засвідчив, що наразі практично неможливо  поліпшити ситуацію в центрі міста, нагірній частині та на Раківці. Дивно, а чому? Де дитсадки?

Аналізуй це!

 

  Ми показали вам історії лише трьох садочків, що перебувають або перебували у комунальній власності міста.  На нашу думку, всі вони – як дитячі  дошкільні заклади – втрачені для кременчужан. Є питання: чому депутати та голова Автозаводської райради «розкидаються» садочками, які не вони будували? Чому міський голова не шукає коштів на ремонт конче необхідного мешканцям Раківки садочку?  В бюджетах немає грошей? Їх складно «вибивати»?  А навіщо Кременчуку  власний народний депутат?  Пан  Бабаєв – завдяки статусу нардепа, який йому подарували кременчужани – має значні можливості для вирішення проблем міста. Але ж він їх не вирішує. Три роки ми чуємо теревені про стадіон у Міському саду – і вони все ще залишаються лише теревенями. Та жодного разу за ці роки нардеп не довів свою зацікавленість в освітніх проблемах маленьких кременчужан.  
 Нардеп, міський голова, депутати райради – це все громадяни, яких обрали та наділили значними правами кременчужани. І що ці «обранці» зробили корисного для дошкільнят?  Про це і подумайте, панове. 31 жовтня ви знову підете обирати тих самих діячів. Тобто, знову станцюєте народний український танок – гопак на граблях.
Лариса АРТЕМЕНКО

 Ми показали вам історії лише трьох садочків, що перебувають або перебували у комунальній власності міста.  На нашу думку, всі вони – як дитячі  дошкільні заклади – втрачені для кременчужан. Є питання: чому депутати та голова Автозаводської райради «розкидаються» садочками, які не вони будували? Чому міський голова не шукає коштів на ремонт конче необхідного мешканцям Раківки садочку?  В бюджетах немає грошей? Їх складно «вибивати»?  А навіщо Кременчуку  власний народний депутат?  

Пан  Бабаєв – завдяки статусу нардепа, який йому подарували кременчужани – має значні можливості для вирішення проблем міста. Але ж він їх не вирішує. Три роки ми чуємо теревені про стадіон у Міському саду – і вони все ще залишаються лише теревенями. Та жодного разу за ці роки нардеп не довів свою зацікавленість в освітніх проблемах маленьких кременчужан.   

Нардеп, міський голова, депутати райради – це все громадяни, яких обрали та наділили значними правами кременчужани. І що ці «обранці» зробили корисного для дошкільнят?  Про це і подумайте, панове. 31 жовтня ви знову підете обирати тих самих діячів. Тобто, знову станцюєте народний український танок – гопак на граблях.

 



 
0
Теги: дитсадок
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх