Кременчук – за Януковича, Полтавщина – за Тимошенко

18.01.2010, 21:43 Просмотров: 1 905
Кременчук на виборах «відокремився» від області – проголосував не так як усі.
Сліпі мають право на виборах попросити про допомогу довірену особу.
Фото: Дмитрий Бабец

Кременчук на виборах

Кременчук на виборах «відокремився» від області – проголосував не так як усі. Якщо на Полтавщині перемогла Тимошенко, яка випередила Януковича майже на 7%, то у Кременчуці головний регіонал «взяв» на 6% більше, ніж Леді Ю. В цілому вибори пройшли тихо та спокійно – ані каруселей, ані особливих порушень спостерігачі не виявили. Єдиною серйозною проблемою було не включення багатьох виборців до списків.

Працюють усі!

У Кременчуці вибори розпочалися вчасно на усіх 99-ти виборчих дільницях – вони відкрились о 8 годині ранку. До них мали прийти 175,6 тисяч виборців: 58,2 тис – у Крюківському районі й 117, 3 тис у Автозаводському. Зранку голосування йшло мляво. Наприклад, перше враження на виборчій дільниці № 67 (КУЕІТУ, в центрі міста) – явка може бути низькою, бо станом на 9 годину проголосував лише 61 чоловік із 1277, що становить близько 5%. Ті, хто вже працював на виборах, кажуть, що зазвичай, зранку йдуть активніше.

Сто відсотків, як при Союзі

Всі рекорди побила  99-та дільниця Кременчука – вже до 9-ої години ранку там стовідсотково проголосували усі виборці! Як виявилось, на цій дільниці, що розташована у приміщенні госпіталю для інвалідів Великої Вітчизняної війни, просто не було жодного виборця, окрім самих членів комісії:

– Стовідсотковий результат тому, що голосували лише члени комісії. Сам госпіталь закрито на профілактичну дезінфекцію, хворих немає, тому голосували тільки 24 члени комісії, – сказала голова дільничної комісії №99 Валентина Єфімова.
Головний лікар госпіталю Микола Литвиненко пропонував не створювати тут дільницю, однак члени тервиборчкому вирішили інакше.

Дільницю обігрівали військові

Виборчу дільницю по вулиці Леонова, що знаходиться у приміщенні непрацюючого дослідно-експериментального заводу, довелось обігрівати вітродувом. Його позичили у військової частини. Адже централізованого опалення тут уже давно немає. Аби зекономити на пальному, яке потрібне для роботи вітродуву, дільницю почали обігрівати лише опівночі 17 січня. А до цього членам комісії довелось працювати у холоді. Навіть у переддень виборів було +2 градуси, розповів «Телеграфу» один із членів комісії. На дільниці додали,  що люди могли просто відмовитися працювати в таких умовах. Однак холод вибори таки не зірвав – вранці завдяки вітродуву на цій дільниці було більш-менш тепло, хоча жінки – члени комісії, все одно мерзли і кутались у пухові шалі.

Сліпим допомогали довірені особи

Зранку «ТелеграфЪ» побував і на виборчій дільниці, де голосували люди з вадами зору. Однофамільці одного з кандидатів – Сергій та Лариса Тимошенко – абсолютно незрячі. Самі вони не можуть ні розписатися за видані бюлетені, ні поставити позначку. І навіть у паспортах немає їхніх підписів…

– На минулих виборах давали трафарет для голосування, і такі, як ми, могли поставити позначку самостійно. Але це було в другому турі. Зараз же – величезний бюлетень. Може, тому трафарету немає? – припустив Сергій Тимошенко.
За законом, такі люди мають право попросити про допомогу довірену особу. Довіреними особами виступили їхні сусіди, які теж погано бачать.

Так виглядає вітродув: тепле повітря подається в приміщення по трубі-рукаву.
Фото: Дмитрий Бабец

По домівках – на  своїх двох

Зранку розпочалося голосування  на дому. Членам виборчих комісій разом зі спостерігачами, правоохоронцями, бюлетенями та скриньками довелося ходити до виборців пішки – грошей на транспорт обмаль:

– Транспорт виділено для виїзду членів комісії до виборців, які голосують удома в приватному секторі. Однак що стосується інших районів, то члени комісії ходитимуть по хатах із урною пішки. Немає коштів на транспорт, – пояснив  «Телеграфу» голова тервиборчкому № 148 Олександр Крижановський.

Хоча цього року аби проголосувати вдома, не потрібна була медична довідка, кременчужан, що захотіли голосувати у власній оселі, було не так вже й багато. Лише 1,5% виборців міста, або трохи більше 2,5 тисяч мешканців, написали відповідні заяви.

«ТелеграфЪ» на власні очі переконався, що люди, які «замовили» дільничну комісію додому, літні та хворі. Разом із «виїзною» дільничною комісією ми пройшлися по кількох адресах. Наша делегація становила чоловік сім, тому довелось трохи натоптати у оселях виборців  – у кімнати заходили не роззуваючись. Відстані між будинками, куди потрібно було доставити бюлетені та скриньку, не такі вже й великі, однак подекуди доводилось підніматись на дев’ятий поверх пішки. Більшості, що голосували вдома, було важко навіть побачити, де ж ставити галочку за свого кандидата, і їм допомагали близькі. Загалом, якихось фальсифікацій при голосуванні дома, про які перед виборами кричали політики, ми не побачили.

У Кременчуці проводили всеукраїнський екзит-пол

На двох виборчих дільницях Кременчука – у школі №18 та у колишній школі №15 – представники телеканалу ICTV (наші ж кременчужанки) проводили екзит-пол – так зване опитування виборців при виході з дільниці. Ці дані увійшли до Всеукраїнського екзит-полу, який проголосили ввечері, після закриття виборчих дільниць. До цього часу жодних відомостей про те, як же голосують на цих двох дільницях, дівчата, які проводили опитування, не розголошували. До речі, такий екзит-пол проводили й у двох селах Кременчуцького району.

Всього цей екзит-пол мав на меті опитати 20 тисяч виборців на 300 дільницях України.

Кременчужани «штурмували» суди

Вже до обіду в Автозаводському суді Кременчука було «не протовпитися»: обурені виборці, які не знайшли себе у виборчих списках, йшли боротися за «свій голос».

– Людей стільки, що ми тільки те й робимо, що реєструємо заяви, – розповіли працівники суду.

Голова суду Микола Ященко зазначив, що на минулих виборах такого не було, а таких проблем із виборчими списками не виникало навіть під час президентських виборів 2004-го року. Цього дня до суду прийшло з півтисячі чоловік, а судилися за право виборця – 327, розповів пан Ященко. Для порівняння: це 20% від загальної кількості звернень до судів Полтавщини за 17 січня.

У Крюковському суді було спокійніше – з ранку до них звернулося близько 130 осіб.

Провокатори день виборів «проспали»

У Полтавській області громадський спокій під час виборів охороняли три тисячі міліціонерів.

– Завдяки злагодженій і професійній роботі на території області в день виборів Президента України не допущено жодної надзвичайної події і політичної провокації, – заявив начальник обласної міліції Михайло Цимбалюк.

За словами заступника начальника Кременчуцького міськуправління міліції Денис Захарченко, у нашому місті ситуація така ж: все пройшло тихо і спокійно, жодного правопорушення, пов‘язаного із проведенням виборів, не було.

На вибори прийшли 64% кременчужан

Це стало відомо після закриття дільниць о 20 годині. Віддати свій голос на виборах прийшло близько 113 тисяч кременчужан, а це – 64% виборців. Такий показник і по всій Полтавщині – в середньому проголосували 60% від жителів області.

У шпиталі інвалідів війни переміг Янукович

«Першою ластівкою» став протокол дільниці №99, що у шпиталі інвалідів війни. Так як на цій дільниці голосували лише члени цієї дільниці, то їхні 24 голоси були підраховані швидко, а дані першими потрапили до окружної комісії.  Більшість – 8 голосів – отримав Віктор Янукович, за Юлію Тимошенко проголосувало 6 чоловік,  за Сергія Тігіпко – троє. Арсеній Яценюк набрав 2 голоси, а Юрій Костенко, Володимир Литвин, Олександр Мороз, Петро Симоненко, Олег Тягнибок по одному.

Цікаво, що 2 члени комісії від Віктора Ющенка не віддали своєму «патрону» свої голоси.

Зеки – за Юлю

Другою дільницею, яка подала результат голосування до окружної комісії, стала колонія №69. За даними представника комісії, 148 засуджених підтримали Юлію Тимошенко, 39 – Віктора Януковича, а інші кандидати в Президенти України набрали незначну кількість голосів.

Як я судилася за бюлетень

17 січня Автозаводський районний суд прийняв рекордну кількість позивачів, які судилися за своє виборче право.
Фото: Дмитрий Бабец

Щоб потрапити до списку виборців, знадобилося чотири години

«Тягучка» на дільниці  
17 січня, на годиннику 13.10. Приходжу голосувати на свою виборчу дільницю №36 (медучилище). Проте у списках себе не знаходжу, хоча зареєстрована у своєму будинку вже три роки. Таких як я, на дільниці, де здебільшого приватний сектор, немало. Виборець Людмила Каптан сумлінно ходила перевіряти себе у списках. 11 січня у списках на дільниці №36 вона себе не знайшла. Жінку «відфутболили» до Держреєстру (хоча дільнична комісія мала право сама приймати рішення про внесення до списку). Пані Людмила сумлінно пішла. Держреєстр вніс її до списку, про що надав письмову довідку з печаткою. Але у списках на дільниці її прізвище так і не значилося! Голова комісії Костянтин Якимець у плутанині зі списками звинувачує орган Держреєстру. А мені та пані Людмилі каже одне: «Ідіть до суду.»  

Бажаючих судитися за своє виборче право вже назбиралося п‘ять чоловік. Голова комісії радить писати скарги, на які видає постанови про відмову включити нас у списки. Мовляв, такі постанови знадобляться для суду.

Готових бланків скарг на дільниці немає – у наявності лише два друковані зразки. Доволі довгу заяву пропонують писати від руки. Так само від руки голова комісії пише протокол. Час усе йде... Затіваю «революцію»: вимагаю, щоб комісія наксерила «болванок» отих клятих скарг та постанов. Бо так і до суду ніхто не встигне! Члени комісії заворушилися. Але усе ж на отримання «папірців» від дільничної комісії в мене йде година. На годиннику 14.10.

Забігаю додому перекусити. О 15.10 їду до Автозаводського райсуду. У маршрутці зустрічаю вже знайому Людмилу Каптан. Вона щойно з дільниці. Їй «пощастило» ще менше, ніж мені: в очікуванні постанови про відмову голосувати вона просиділа дві години.

Штовханина у суді
15.40, я у суді. Тут – як у великому вулику – не проштовхатися. Такі черги були у радянські часи хіба що за маслом. Дізнаюся, що на цю годину із позовами щодо невключення до списків звернулося близько 300 осіб. Працює шість суддів. Подання позовів поставлено «на потік». Треба віддати належне суду: тут дають бланки позовів, допомагають їх заповнити, безплатно роблять ксерокопії паспортів (їх треба додати до позову). Потім канцелярія регулює позивачів: кого до якого судді. І все одно – довгі черги. Та дехто з громадян не витримує, розвертається та йде, не дочекавшись розгляду справи і махнувши рукою на «громадянський обов‘язок». Найстійкіші усе ж залишаються.

Наталія Трубачова, яка живе на бульварі Пушкіна, 21, розповіла, що половина мешканців її будинку (другий та третій під‘їзд, тобто 22 квартири) «випали» зі списків. Люди живуть по багато років у квартирах, голосували на попередніх виборах, і їм не спало на думку бігати й перевіяти себе у списках

– Я вже хотіла не йти до суду. А потім сиджу вдома, а роздратування все росте. Як це так? Мене позбавили мого конституційного права! – пані Наталія обурена.

Таких принципових, як вона, немало. Усе ж таки чудові в нас люди. Стоять до кінця! Як на мене, то такі сумлінні виборці заслуговують на кращих політиків, ніж ми маємо.

Ті, хто вже отримав судову постанову, пожвавлюються: суд направляє голосувати на одну з двох дільниць за вибором:  №1 (КДУ) або №3 (ліцей №4). КДУ практично  через дорогу від суду – хоч встигнути можна. Люди жартують:

– А одразу після голосування підемо відзначати поновлення своїх виборчих прав. Кафе поряд! А тут у суді ми вже й перезнайомилися.

17.50. Нарешті отримую на руки постанову. На це пішло понад дві години. До речі, дізнаюся, що суд розглянув би мою справу і без постанови дільничної комісії про відмову включити мене до списку виборців. З комісією і органом Держреєстру суд працює у телефонному режимі. Тож персональна «подяка» голові ДВК №36 за вкрадену в мене годину часу.

Зате голосувати – швидко
На голосування витрачаю лічені хвилини. Як з‘ясувалося, я прийшла вже 204-ою голосувати із судовою постановою. Цікавлюся, чи є на всіх бюлетені. Ніна Бойко, голова дільничної комісії, каже, що їх достатньо, але  за рахунок тих виборців, що не прийшли на голосування. А станом на 18.00 явка на цій дільниці близько 50%. От якби прийшли всі «приписані» тут для голосування таким як я – після митарств у суді, ще й бюлетенів могло б не вистачити.  

P.S. Загальний підсумок: разом із дорогою на виборювання свого виборчого права пішло чотири години. Виникає велике бажання подати до суду на орган Держреєстру, який про мене «забув», і стягнути моральну шкоду.

«Бардак» у виборчих списках
Сказати, як формулює закон, «неправильності» у списках – означає не сказати нічого. Органи Держреєстру ніби писали їх «лівою ногою». Як повідомили «Телеграфу» на дільницях №35 та №36, мешканці приватного сектору «зникали» вже з уточнених списків, отриманих від органів Держреєстру 12 січня. Комісії розіслали людям запрошення (вони були у попередніх списках), виборці прийшли на дільниці із запрошеннями – а Держреєстр їх чомусь викреслив – «уточнив»! Проте виборці не лише «випали», але й з‘явилися «зайві». Як повідомила Ніна Бойко, голова ДВК №1, у списках, отриманих комісією з Держреєстру, в малосімейках по Першотравневій 33, 37, 39, виявилися неіснуючі квартири. У них значилися прізвища людей, дати їх народження. Голова ДВК припускає, що дані «вклеїли» у список з якихось сусідніх будинків. Якщо це не халатність, то що тоді?

До плутанини, яку внесли органи Держреєстру, додалася ще й безграмотність членів дільничних комісій, які напередодні виборів «ганяли» людей до Держреєстру. Хоча мали право самі уточнювати списки – до 14 січня.

Цікаво, судитися за виборче право був змушений і один із суддів Автозаводського району – теж не знайшов себе у списках. Член дільничної комісії №25 Марія Дмитренко теж, як виборець, провела години дві в суді. За законом, її мали включити у список для голосування на дільниці, де вона працює. Але поплутали дані, і голова комісії відмовилася внести уточнення.

Чому у день виборів не вносили змін у списки прямо на дільницях?

Олександр КРИЖАНОВСЬКИЙ
Фото: Дмитрий Бабец

В Україні у день виборів дільничні виборчі комісії вирішували проблему списків абсолютно по-різному. Як повідомляють інформагенції, посилаючись на дані Комітету виборців, у Херсонській, Одеській, Донецькій, Рівненській та Черкаській областях людей включали до списків прямо на дільницях на підставі заяви і паспорта. Річ у тім, що ЦВК дозволила це, але суд заборонив якраз напередодні виборів – 18 січня. І в цьому відіграла роль якраз постанова окружкому №148 (Кременчук).

Олександр КРИЖАНОВСЬКИЙ, голова окружної виборчої комісії ТВК №148 (Кременчук):

– Стаття 35 Закону України «Про вибори Президента України» визначає порядок внесення у списки виборців і хто має право це робити – голова комісії, заступник і секретар. Частина 2 – це підстави для внесення у списки: рішення суду, рішення окружної виборчої комісії, дільничної виборчої комісії. Частина 4 цієї ж статті передбачає, що комісія вносить зміни не пізніше, ніж за два дні до виборів (у даному випадку до 14 січня). У день виборів зміни у списки вносяться невідкладно після отримання документів, перерахованих у частині 2 цієї ж статті. А це може бути тільки рішення суду.

– Чому?  Адже у Законі сказано, що й дільнична комісія правомочна приймати таке рішення.

– Так, але не у день виборів. Стаття 28 Закону передбачає порядок проведення засідань комісії: протокол, розгляд порядку денного. Провести засідання під час голосування неможливо. Наша окружна комісія винесла свою постанову для дільничних комісій про те, що зміни у списки виборців вносяться до 14 січня. ЦВК скасувала цю постанову. Але Київський апеляційний адмінсуд скасував рішення ЦВК і тим самим визнав, що наше рішення відповідає закону.

Як розподілились голоси

На Полтавщині лише у двох виборчих округах переміг Янукович. Один з цих округів – Кременчук, другий – округ, до якого входять сусідній Комсомольськ, Кременчуцький, Глобинський та Козельщанський райони. У нашому місті різниця між Віктором Януковичем та Юлією Тимошенко становить лише 6,12%. А вцілому на Полтавщині Юлія Тимошенко отримала на 6,75% голосів більше, ніж Віктор Янукович – 32,02% проти 25,27%. Доречі, окружна комісія Кременчука першою приїхала до ЦВК здавати протокол із мокрою печаткою. Це дуже здивувало голову ЦВК, адже він не чекав такої оперативності. Навіть зауважив, що це для нього – сюрприз, і попрохав інші комісії попереджати заздалегідь про свій намір приїхати до Києва.



 
0
Автор: editor
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх