Що скаже на це Ленін? Капіталіст Черниш і пролетарій Коцарь об’єднались!

3.05.2007, 20:05 Просмотров: 981
1 травня 2006 року кременчуцькі комуністи вийшли на традиційну щорічну демонстрацію. Щоправда, цього року вона виявилась далеко не традиційною.

1 травня 2006 року кременчуцькі комуністи вийшли на традиційну щорічну демонстрацію. Щоправда, цього року  вона  виявилась  далеко не традиційною. В одному строю з комуністами тепер  йшли  представники  кременчуцького осередку Партії  регіонів. А поруч з ними  дріботіли  місцеві  соціалісти.  Вели вони себе тихенько, тулилися скраєчку. Це можна зрозуміти –  адже після виборів 2004 та 2006 років кременчуцькі комуністи з трибун неодноразово обзивали  кременчуцьких соціалістів  різними  поганими словами.  Бо соціалісти були тоді помаранчевими. 
Але нині вони блакитні і об’єднані.  А всі три  партії  разом – комуністи, регіонали та соціалісти – звуться  тепер  коаліцією.  Жартівники нарекли  її  антикризовою.
І ось, як тільки  антикризова коаліція  кременчуцького  розливу  підійшла до пам’ятника вождю світового пролетаріату – товариша Леніна – на їхні голови ринула злива.  Рясна і холоднюча.  Але негода не злякала вірних ленінців!   Жоден з них не скоротив своєї промови. Виступили  всі!  І товариш  Шапран  виступив, і товариш Коцарь, і інші активні товариші.  Про що говорили?  Звісно ж, кляли  Президента.  Закликали народ  збирати  підписи про його дострокову відставку.  Взагалі  багато про що говорили.  Ось тільки   навіщо?
На це запитання  вичерпно  відповів секретар кременчуцького міськкому компартії товариш Коцарь. Так і сказав: «Товарищи! Уже 16 лет мы говорим о голоде, разрухе и разных болячках!!!»
Правду сказав товариш! На те вона і  майовка, щоб  поговорити. Поговорити треба. Бо  якщо просто  жахнути  100 грамів  «наркомівських»,  вийде якось не по-нашому, не по-людськи.

Три товариші

Фото: Дмитрий Бабец

На фото зліва направо: пан Черниш -  генеральний  директор  КрАСЗ  та голова міського осередку Партії  регіонів. Пан Черниш – фігура в місті відома і дуже  небідна. Поруч з ним – молодий і теж небідний регіонал  пан Семеняченко.  А біля них, з мікрофончиком – вічний секретар кременчуцького  міськкому  компартії  товариш  Коцарь.  Нині вони об’єдналися. І дружать тепер  проти  помаранчевих.  Відбулася  епохальна  змичка  буржуазії  і пролетаріату. Ура, товариші!  
У природі буває  всяке.  Кажуть, можна навіть  схрестити  удава  з  їжаком.  І вийде тоді 10 метрів колючого дроту. У  Кременчуці  відбулось «схрещення»  двох, на перший погляд, антагоністичних партій – Партії Регіонів  та  комуністичної  партії  України.  Дуже дивне схрещення.  І чого нам від нього чекати?  Невже 10 метрів колючого дроту?



 
0
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх