“Коммунисты драпают из окопов!”

7.04.2006, 10:04 Просмотров: 829
За результатами голосування комуністи отримали п’ять депутатських мандатів у міській раді Кременчука. Згідно з виборчими списками кандидатів, перші місця в п’ятірці  мали б посісти три відомих у місті комуністи:  товариш Шапран – секретар кременчуцького міськкому компартії; товариш Коцарь – член міськкому компартії;  товариш Гайтота – стовідсотковий  пролетарій (різальник металу) та комуніст.  Їхні фотографії висіли на виборчих дільницях, їхні прізвища стояли у бюлетенях, і саме за них голосували старі прихильники комуністів.
Так мало бути.

За результатами голосування комуністи отримали п’ять депутатських мандатів у міській раді Кременчука. Згідно з виборчими списками кандидатів, перші місця в п’ятірці  мали б посісти три відомих у місті комуністи:  товариш Шапран – секретар кременчуцького міськкому компартії; товариш Коцарь – член міськкому компартії;  товариш Гайтота – стовідсотковий  пролетарій (різальник металу) та комуніст.  Їхні фотографії висіли на виборчих дільницях, їхні прізвища стояли у бюлетенях, і саме за них голосували старі прихильники комуністів.
Так мало бути. Але так не сталося. Після виборів список комуністів до міськради кардинально змінився. Сьогодні з п’яти депутатів міськради, які пройшли за списками комуністичної партії, лише один реальний комуніст – член КПУ товариш Шапран. Далі йдуть безпартійні: Порчирян, Гриценко, Сельцов, Фещенко. Товариші Коцарь та Гайтота безслідно зникли зі списків. Зате в газеті “Набат” з’явилися їхні заяви про відмову від депутатських мандатів.
Оскільки кременчуцькі комуністи висловлюються виключно російською мовою, ми також дамо фрагменти їхніх заяв мовою оригіналу. Так, товариш Коцарь заявив: “Изучив «кадровую» расстановку в городском совете, пришел к выводу, что не имею никакого морального права быть депутатом городского совета, находиться и дышать одним воздухом в сессионном зале с глуховыми, уриными, стасюками, добриками и им подобными!»  
Другий “пораженец” - товариш Гайтота  додав: “Баллотируясь в депутаты, я считал, что смогу защищать интересы рабочих от посягательств со стороны власть имущих... Будучи в составе всего пяти депутатов горсовета от КПУ среди 60 представителей городской буржуазии, я не буду иметь возможности выполнять свои  предвыборные обещания”.
Ось так. Якщо відкинути істеричні схлипування про неможливість дихати одним повітрям з проклятими буржуями,  залишиться голий факт –  комуністи ввели в оману своїх виборців. Обіцяли  захищати їхні інтереси, а потім відмовились. Залишається  з’ясувати, кому вони поступилися мандатами?  І, відповідно, кому  делегували почесне право захищати пригноблених  робітників і селян?
Це – найцікавіше. Бо місце комуніста  товариша  Гайтоти посів безпартійний директор фірми “Мега-трейд” пан Порчирян.  Можливо, ми чогось не розуміємо, але за комуністичною термінологією, директор фірми – це типовий буржуй. Саме йому товариш Гайтота  і  делегував почесне право захищати пригноблених  робітників.
Комуніст товариш Коцарь, відмовившись від мандата,   делегував свої права безпартійному військовому пенсіонеру пану Гриценку.  На перший погляд, все нормально – ну, буде тепер не комуніст, а безпартійний пенсіонер захищати пригноблених. Чому ні?  А тому, що пан Гриценко – пенсіонер з секретом. Ще рік тому він служив в ракетній бригаді, і непогано служив. На політичному театрі Кременчука засвітився за півроку до виборів – як відвертий прихильник міського мільйонера, а потім і кандидата на посаду міського голови пана Матицина. Отже, ми не маємо достатньої впевненості, що пан Гриценко кинеться  захищати пролетаріат. Але ми маємо достатньо підстав, аби вважати, що пан Гриценко і надалі  відстоюватиме інтереси пана Матицина.  Тільки тепер в міськраді.
Тут варто ще раз нагадати список так званих комуністів – а точніше, більшістю безпартійних – які потрапили за квотою компартії до міськради. Отже, це: товариш Шапран; пан Гриценко; пан Порчирян; пан Сельцов, та пан Фещенко.  Що їх об’єднує,  крім списку?  Чотирьох  з них  об’єднує  спільна відданість інтересам міського мільйонера пана  Матицина. Голова кременчуцької  міської організації компартії України товариш Шапран відкрито заявив – від імені партії – про підтримку пана Матицина на виборах (“Кременчуцька Панорама”, № 12).  Безпартійний пан Фещенко – голова громадської організації “Бойове братство”, яка уславилась  тим, що організовувала мітинги протесту, коли пан Матицин сидів у слідчих  ізоляторах  України, а також, коли балотувався на посаду міського голови Кременчука. Пан Гриценко – теж один з  бойових братів (офіцерська ветеранська організація), член громадської організації, яка підтримує пана Матицина. Врешті, пан Сельцов – голова міської ради ветеранів війни, праці та Збройних сил – теж офіційно підтримав на виборах  кандидата Матицина (“КП”, № 12).
Отже, маємо підстави вважати,  що чотири депутати від компартії підтримуватимуть у міськраді інтереси великого бізнесу. А п’ятий – директор “Мега-трейд” пан Порчирян – підтримуватиме власні інтереси – інтереси середнього бізнесу.
Виходить, комуністи передали буржуазії  право захищати пролетаріат?  Тут  одразу виникає слизьке запитання: вони зробили це безкоштовно, з ідейних мотивів? Чи зовсім з інших?



 
0
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх