Понівеченого голуба виходжували місяць

7.09.2012, 12:27 Просмотров: 2 561

Птах навчився літати за допомогою нових друзів, які його й врятувалиПтах навчився літати за допомогою нових друзів, які його й врятувалиМаленького пораненого голуба кременчужанка Олена виходжувала із місяць: принесла додому, годувала, лікувала різними медпрепаратами. Пташка повернулася до життя, проте відразу не змогла самостійно злетіти – люди допомогли їй відправитись у небо.

Знайомтесь, це Гуля. Із голубом трапилась дуже сумна історія. Яка саме – ніхто не знає: маленького пораненого птаха з обідраним пір’ям та видраним хвостом кременчужанка Олена знайшла під деревом на подвір’ї. За життя голуба жінка та її донька Анастасія відчайдушно боролись із місяць:

 

– Він був увесь наче обскубаний: гола спина та лапи, просто курка із супермаркету! Сам не їв – годували силою, зі шприця. Туди ж підсипали ліки, – розповідає Олена.

 

Нести Гулю до ветлікарні Олена не стала – скористалась порадами голуб’ятників, із якими зв’язалась через Інтернет. Тож маленького птаха лікували усім миром. Він пройшов курс молодого бійця – мужньо проковтнув препарати від усіх можливих інфекцій.

 

Вдома Олена виділила голубу окремі «апартаменти» – він жив на балконі. А Настя, її дочка, зробила для бідолашного птаха гніздо.

 

У Гулі – свій розпорядок дня. Як і всі порядні голуби, він прокидається о шостій ранку. А разом із хворим птахом доводилось вставати і його новим знайомим – він же не міг самостійно поїсти!

До речі, у Гулі з’явився ще один друг – кіт Шериф. Щоправда, якийсь час він роздумував, як ставитись до нового мешканця. І дуже ревнував: кожного разу підходив до пташиної миски й уважно дивився, що ж там смачненького. Коли Шериф впевнився, що кота не обділяють, трохи заспокоївся. Проте зайняв гніздо – вирішив, що це найзручніше місце в усій оселі. Голуб не злякався такого сусідства. Тож вони мирно проводили час удвох: спали в одному ліжку, прогулювались разом по балкону та пили з однієї миски.

 

А потім Гуля пішов на поправку. Робив перші спроби злетіти.

 

– Дивлюсь на підвіконня – голуба немає. Виглядаю, а він до сусідки, що живе поверхом нижче, залетів. Постукалась до неї, кажу: віддайте, будь ласка, мого птаха – він у вас на балконі, – розповідає Настя.

 

Потроху Гуля обріс пір’ям. А вже наприкінці серпня міг самостійно злетіти з балкону, щоб приєднатися до компанії голубів. Однак піднятися в небо йому не вдавалось. Тож на порятунок птаху приходила Настя: виходила на подвір’я та забирала додому, іноді – підкидала угору. Кожного разу Гуля повертався, став зовсім ручним. Голуб звик до людей та котів, що взагалі перестав боятися їхнього товариства. Це непокоїло його нових друзів, адже такий птах – легка здобич. Вони шукали для Гулі нову оселю, бо залишити голуба в квартирі назавжди не могли. Та поки шукали, птах «встав на крило» і відправився в політ. Тепер він повертається лише за їжею: польоти – польотами, а обід – за розкладом.

 

– Ми раді, що птах вже може літати і дбає про себе сам. Шукали «добрі руки», десь у приватному секторі, де б голуб міг пожити. Однак нам запропонували віддати його удаву чи зробити приманкою для соколів. На такі пропозиції, звісно, не погодились. Адже ми відповідаємо за тих, кого приручили. Тож раді, що у нас «хепі енд», – каже Олена.

 

Гуля та його інструктор по польотах Настя,

учениця 5 класу школи №8

 

Фото Едуарда АВЕРЬЯНОВА

0
Автор: admin
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Читайте также:



Вверх