Кохання з бігборда

28.07.2005, 15:07 Просмотров: 1 741
Щоденно, проїжджаючи центральною магістраллю міста, тисячі людей помічають величезний рожевий щит із портретом дівчини в оточенні сердечок та метеликів. Зліва над дорогою, як підніматися вулицею 60-річчя Жовтня від електростанції, серед бігбордів з рекламою банків та магазинів красується освідчення “Ірочка, я тебе дуже кохаю! Будь моєю дружиною! Твій Сергій!”.

Таке диво в Кременчуці нечасто трапляється на дорозі, отож ми й вирішили будь-що знайти цього романтика і дізнатися, чи погодилася стати дружиною його дівчина.
І ось ми сидимо з Сергієм та Іриною у затишній піцерії в центрі Кременчука і закохана пара, здається, трохи соромлячись, розповідає про найпотаємніше – про свої почуття. Саме вони змушують закоханих робити речі, на які не здатні всі інші.  
- Сергію, як вам прийшла ідея освідчитися таким оригінальним способом?
Сергій: - Я бачив, як вона витирає сльози, коли дивиться програму “Все для тебе” і дивувався. Але прийшов час, і я сам вирішив освідчитися якось незвичайно. Ідея прийшла спонтанно, коли проїжджав повз бігборди і зважував, як би замовити рекламу своєї фірми. Раптом прийшла думка “А що як...” Поїхав до агенції, запитав, чи можна розмістити напис на щиті. Виявилося, що можна і навіть з портретом. Мені підготували варіанти і я погодився, додавши лише до фрази “Я тебе кохаю” слово “дуже”.
- Ірино, як відбулося освідчення?
Ірина: - Сергій зателефонував мені зранку і ми пішли вниз від “Каштану” вздовж дороги. Він показував мені щити і радився, як краще розмістити рекламу. На одному з них я раптом помітила свій портрет...
Сергій: - Я боявся, що Ірі подзвонять подруги, які живуть у тому районі, отож спішив показати свій сюрприз першим. Потім ми зателефонували Іриній мамі і сказали, що вона має терміново приїхати.
Ірина: - Мама була шокована і все запитувала, дивлячись на бігборд: “Ти одразу погодилася?” Потім почали телефонувати знайомі (і досі телефонують). Друзі були у захваті. Все було так несподівано! Ніхто навіть і уявити такого не міг. Дехто спеціально приїжджав фотографуватися біля нашого щита.
- Сергію, скільки ж коштує таке задоволення?
Сергій: - 950 гривень. Щоправда, я домовлявся лише на тиждень розмістити своє освідчення, а потім виявилося, що його можуть ще залишити, можливо, навіть до весілля.
- А коли весілля?

“Це ж моє фото!”- вигукнула у захваті Іра, коли вони зупинилися біля бігборду поблизу Троїцького ринку. Ще не розуміючи, що там написано, дівчина дивувалася і раділа. А Сергій раптом серйозно спитав: “Ти згодна?” Тоді Іра зрозуміла, що це мить, до якої вони разом так довго йшли:”Я буду його дружиною!” - збентежено і приємно паморочилися думки. І вона видихнула : “Так...”

Ірина: - Нам вдалося записатися аж на 10 вересня. Зараз у РАГСі черги. Зате буде час підготуватися. Святкуватимемо у шикарному ресторані.
Сергій: - Медовий місяць плануємо провести на узбережжі, можливо – в Туреччині чи в Єгипті, але обов’язко на морі, вдома ніколи відпочивати.
- Ірино, а як би ви розпорядилися тими грошима, які сплатив Сергій за бігборд?
Ірина: - Саме на весілля і витратила б. Я раніше не уявляла, як все дорого коштує, хоч і чула про це. Але мені хочеться, щоб був салют, повітряні кульки, голуби, щоб запам’яталося на все життя.
- Іро, а чим, крім освідчення, дивував вас Сергій?
Ірина: - Він завжди мене дивує. Незважаючи на свій вік, він веселиться, як дитина, любить попустувати, він здатен на різні витівки та розіграші. За вісім місяців, що ми знайомі, він подарував мені купу квітів, завжди - різних, незвичайно оздоблених: метеликами, стрічечками, бантиками. А нещодавно подарував мені полінезійське кошеня на прізвисько Манюня.
- Яке ваше улюблене свято?
Ірина: - Новий рік. Ми спеціально до цього свята замовили в ательє костюми Діда Мороза та Снігуроньки і одразу після півночі поїхали до міської ялинки. Роздавали “Чупа-Чупси” всім дітям підряд.
Сергій: - Просто Іра колись у школі була Снігуронькою, розповідала про те, як вони вітали всіх. Мені сподобалася ідея. Ми придумали конкурси, набрали жартівливих подарунків і поїхали вітати своїх колег напередодні Нового року. Всі залишилися задоволеними. Навіть співробітниця, якій ми подарували справжню мишку (вона їх боїться), тепер тримає її у клітці. Отож, у новорічну ніч вирішили об’їхати всі ялинки у місті. Зразу було весело. З нами всі фотографувалися. Але потім почався бардак: п’яні, пітарди, дим...
- Яке найбільше випробування вам довелося подолати разом?
Сергій: - Колись я застудився і дуже захворів. Мене лихоманило. Викликали лікаря. Іра не відходила від мене ні на крок. Годувала з ложечки. Тоді я зрозумів, що у хорошій сім’ї саме так і турбуються один про одного.
А перший раз довелося випробувати наше почуття, коли через кілька тижнів після знайомства я запропонував Ірині поїхати відпочити за кордон. Сувора Ірина мама не відпустила тоді її зі мною, сказала, що ми ще мало знайомі. Знаєте, мені це сподобалося. Тому що мало зараз дівчат, які запитують дозволу у батьків. Я зрозумів, що дівчина – з порядної сім’ї, не легковажна.
- Який найщасливіший день у вашому житті?
Ірина: - Той, коли я побачила бігборд!

* * *
Минулого року звичайний зимовий вечір перетворився для Іри з Сергієм у справжню подію. Він відпочивав із друзями у нічному клубі. На мить здалося, що побачив знайому, але, підійшовши, зрозумів, що обізнався. Іру тоді розсмішила його розгублена щира посмішка. Очей від неї він не відводив цілий вечір, а коли настав час іти додому, наважився підійти ще раз, щоб познайомитися і вона дала свій телефон. Незабаром Сергій сказав, що кохає її. Ірина ж зважувала свої почуття близько трьох місяців, для неї це було вперше і дуже серйозно. Тепер це – назавжди.
...На столі затишно мерехтить свічка, лунає легка музика. Вони - разом. Це так подобається Ірині! Вона з довірою і ніжністю дивиться на Сергія. В її житті є квіти, про які мріє будь-яка жінка, сюрпризи, якими бажає бути здивована кожна із них, та легкість, від якої хочеться літати. І головне - надійне чоловіче плече, що завжди поряд, особливо, коли за зміну романтиці приходить повсякдення. І хай знають усі – він її кохає.

Очна ставка

Чи добре знають закохані про мрії й очікування один одного? Ми дізналися про це, влаштувавши їм перехресне опитування.
Сергій вважає:
Іра хоче мати гарну квартиру, машину, багато уваги.
Ірина хоче:
Великий світлий будинок, оточений квітами.
Ірина вважає:
Сергій, як і вона, мріє про власний будинок, мріє мати двох дітей. Від неї чекає затишку, гарного настрою, щоб смачно готувала, і його улюблену страву – картоплю запечену з м’ясом – в тому числі. І ще у домі завжди повинно бути молоко. Він його любить понад усе.
Сергій хоче:
Трьох дітей. Понад усе він любить салат “олів'є”. Мріє, щоб Іра навчилася готувати таке печиво, як його мама. Він збирається разом із Ірою стрибнути з парашютом і спуститися на човні по гірській річці.

Він:
Сергій, 28 років, за знаком – Терези, керівник фірми. Захоплюється футболом і ранковим бігом. Грає в шахи на комп'ютері, любить бойовики. Здатен відмовитися від чого завгодно, якщо коханій це буде необхідно. Любить Іру за гарну зовнішність, добре серце, дзвінкий сміх. За те, що вона вміє радіти дрібницям, яких ніколи б не помітив (Іра може зупинити машину і вигукнути: “Яке чудове небо на заході сонця!”). Йому подобається, що вона надзвичайно охайна і завжди слідкує, щоб на ньому все було чисте і випрасуване, адже керівник має виглядати бездоганно.

Вона:
Ірина, 20 років, за знаком – Водолій, педагог, абітурієнтка університету. Захоплюється телевізійною програмою “Все для тебе”. Сергія кохає за його характер: він має веселу вдачу і ніколи не дає їй сумувати. Щоправда, буває, вередує, але вона йому це вибачає. Найголовніше те, що їй завжди з ним цікаво: Сергій запрошує її на всі ігри КВК, разом вони їздять на футбольні матчі, часто бігають разом вранці на зарядку. Їй подобається, що Сергій, незважаючи на зайнятість, знаходить час для відпочинку на природі з їх улюбленою кішкою (“А потім години три шукати цю кішку у лісі”, - репліка Сергія).



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх