Кого, на ваш погляд, слід перевірити на детекторі брехні?

2.02.2006, 20:02 Просмотров: 758
Понеділок, 30 січня 2006 року, 15.00.

Цілком можливо, що російських призовників у військкоматах перевірятимуть на „детекторі брехні”. Відповідну пропозицію внесено до Держдуми Росії. У Міноборони Росії вважають, що це допоможе не пропустити до армії військовослужбовців із хворою чи нестійкою психікою. У зв’язку з цим нам видалось цікавим запитання, а кого б перевірили на „детекторі брехні” кременчужани. Про це ми і запитали у мешканців міста.

Женя, студент

– Батьків... Чому? Просто так. А ось дівчину свою – ні. Я їй повністю довіряю. Від інших мені нічого не цікаво.

Анна, приватний юрист

– В мене така робота, що я сама всіх перевіряю. Так що мені такий детектор не потрібен. А щодо державних мужів, то сенсу немає їх перевіряти. Все одно неправду кажуть.

Марія, молода мама

– Власного чоловіка! А ще депутатів. Народних. Міським я більше довіряю.

Віктор, водій

– Дружину! Самого себе – теж. Бо інколи сам собі не вірю. А ще політиків. Ющенка, наприклад. Говорить красиво, а нічого не робить. Тимошенчиха ще така сама.

Анна, пенсіонерка

– А хоча б лікарів! Один раз приходиш – кажуть, бери такі ліки. Іншого разу вже кажуть, що воно мені не підходить. А я вже гроші витратила. Куди я його подіну? А зіпсовані нерви?! Чи візьмімо хоча б аптекарів. Каже мені, що ліки коштують 24 гривні, а коли я за ними повернулася, то аптекарка каже, що вони вже коштують 26 гривень, а то була вчорашня ціна. Навіщо ж було так збиткуватися наді мною і так принижувати – хіба за 15 хвилин ціна змінюється?

Іра, мешканка Кременчука

– Хлопця б хотіла свого перевірити. Всі хочуть одне про одного більше знати. Наприклад, хотіла б дізнатися, де він насправді був увечері і їздив на машині невідомо де.
А в масштабах країни я все одному нікому не вірю, – не варто й перевіряти. Навіть якщо я дізнаюсь, що мене обманюють, що я зможу зробити? Кожен сам відповідає за свої вчинки і вирішує, як діяти.

Анатолій Петрович, екс-начальник міліції

– Нікого. Бо цей апарат не апробований 100-відсотково і не дає повної вірогідності, а носить рекомендаційний характер, але не категоричний. Внутрішній стан людини залежить не стільки бреше вона чи ні, скільки від розгубленості чи переляку. А якби існував ідеальний такий апарат, то перевірку на ньому повинні були б проходити держслужбовці, кандидати в депутати, ті, хто є носієм влади.

Олексій, будівельник

– Нікого. Я стикався з тими, хто вміє брехати, то їх ніякий детектор не викриє. А ось коли в армії служив, то чув, що в спецслужбах людей навчають проходити цей детектор. Суть та ж, що і в навчанні акторської майстерності: людина має себе ототожнювати з тим, про що бреше, вірити в це самому. Крім того, всіх же перевірити нереально. А варто було б перевіряти при прийомі на роботу. До речі, це дуже неприємно, коли до тебе ставляться з підозрою.



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх