Що чути у місті?

16.12.2005, 10:12 Просмотров: 1 146
Вівторок, 13 грудня 2005 року, 9.00.

Таня, секретарка

– Про Новий рік всі говорять. Всі вже готуються. У людей передсвятковий настрій. Найголовніше – вони шукають подарунки одне одному, рідним, близьким. А ще домовляються, як зустріти це свято – в компанії, в колективі, чи в сім’ї.

Віктор, підприємець

– Та я два місяці в Україні не був. Радію, що повернувся на батьківщину, у своє улюблене місто. Тут все моє життя, мої знайомі, рідні. Куди не вийдеш, все радує око, навіть оця рідна кременчуцька мряка. Бо це батьківщина! Одне образливо. Коли мене не було, трапилась аварія на Крюківському мосту. У ній загинув мій добрий знайомий, хороший хлопець. Це тяжко було пережити. Тим більше, я в цей час був за кордоном, а він лише повернувся звідтіля. Ми з ним телефонували одне одному. Навіть не побачилися...

Володимир Костянтинович, пенсіонер

– Найбільше людей тривожить медицина. Я ось переніс три інфаркти. Пішов до аптеки по ліки – 50 гривень! От якби вони коштували дешевше, можна було б жити ще якось. А ще плату за комунальні послуги підняли – страшне. І про вибори люди говорять. Ніяк не можна розібратися в отих партіях, ніяк не визначишся. За Януковича багато і за Тимошенчиху. А Ющенко зі своєю елітою втратили престиж.

Любов Федорівна, пенсіонерка

– Нічого ніде не відбувається і нічого не буде. Життя не покращується, а погіршується. Молодь не зайнята нічим. Старики теж нікому не потрібні. А хто працює на великий прибуток, ті не турбуються ні про молодь, ні про дітей, ні про старих.

Олександр, підприємець

– В основному пенсіонери скаржаться на життя. Їх тільки й чути.
А мене турбує, що діти стали більше хворіти. Зокрема, грипом – ОРЗ, так зване. Можливо, це тому, що імунітет слабкий у них, і вони нічим не захищені.



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх