«Чому чоловік жаліє свою сестру, і не жаліє мене – свою дружину?»

8.01.2011, 11:17 Просмотров: 3 944
«Після цього Нового року я дуже образилась на чоловіка’’....

«Після цього Нового року я дуже образилась на чоловіка. Чому він завжди жаліє свою сестру, а мене – свою дружину – не жаліє?  Мій чоловік дуже любить свою сестру. Співчуває їй, допомагає, чим може, каже, що сестрі  нелегко живеться. Хоча чому нелегко?  Її чоловік заробляє іноді більше за мого, у них двоє дітей, квартира, навіть машину купили – недорогу, зате нову. Сестра мого чоловіка любить прикинутись нещасною, хоча я не розумію, чому ж вона така нещасна? Начебто вона зі мною і не свариться, та я її не люблю – тиха і хитра. Та все одно кожен Новий рік ми зустрічаємо з нею та з її родиною – чоловік цього хоче.  Він і племінників своїх любить. Цього року теж домовились зустрічати разом.  На новорічний стіл кожна пара приносить якусь їжу, тож і ми розподілили, хто що приготує та принесе.  А вийшло так, що сестра мого чоловіка прийшла з порожніми руками – і це не в перший раз. Уявіть собі, сказала, що не приготувала «шубу», бо вони оселедця з’їли!  Ну як так можна? Прийти цілою родиною, вчотирьох, і ніякого сорому, що прийшли з порожніми руками? Якось раніше, років п’ять-десять тому, я не дуже переймалася, а цього разу рознервувалася. Самі знаєте, тепер наготувати святковий стіл важко і дорого, а тим більше новорічний. Виходить, ми повинні все зробити власним коштом, а вони... отак. Я, звісно, змовчала, хоча настрій був зіпсований – почувалася дурепою. Виходить, я бігала, тягала сумки із супермаркету, готувала, як навіжена, дві доби, а вона прийшла, посиділа, відсвяткувала і пішла.  Вже після Нового року я таки сказала чоловіку все, що думаю. А він відповів: «Не чіпай мою сестру, вона нас не об’їсть, ти просто зла!»

Л. Н.

Коментар психолога

Експерт рубрики «Сімейна сцена» – сімейний психолог Наталя Развадовська

– За будь-яких обставин не варто скаржитись, а тим більше лаяти, родичів наших близьких. Нашій дописувачці не треба було скаржитись чоловіку на його сестру. Адже сестра – член його найпершої, базової родини. Наші чоловіки та дружини, звісно ж, люблять нас, але не варто забувати, що вони за будь-яких обставин любитимуть і свою родину, ту, де виросли. Відповідно, коли хтось критикує членів цієї родини, вони автоматично встають на їхній захист. Так відреагував і чоловік жінки, що нам написала. Найкраще  у такій ситуації напряму поговорити з сестрою чоловіка.  Перед черговою вечіркою варто чітко домовитись, що ви особисто приготуєте ось стільки їжі, а вона – ось стільки.  Не треба докоряти або жалітись, просто чітко поясніть, що ви готові зробити рівно стільки і не більше. Цілком імовірно, що сестра чоловіка, яка звикла поводитись як гість, не зрозуміє вас з першого разу, і, можливо, знову не виконає домовленості. Але не вважайте це своїми проблемами. Якщо за столом цього разу трохи не вистачить їжі, не сприймайте це як трагедію або свою провину – адже ви про все заздалегідь домовились.

Тож тепер подумати про ситуацію, що склалася, має сестра чоловіка. Цілком можливо, їх обох так виховували батьки – вашому чоловіку повторювали, що він старший, тож має опікуватися молодшою сестрою, захищати її та підтримувати. А сестра до цього звикла, тому не бачить нічого  незручного у своїй поведінці. Наша дописувачка  ображена тим, що чоловік її не жаліє, не шанує зусиль, які вона доклала, аби приготувати святкову вечерю. Водночас жінка не пише, що саме чоловік змушував її готувати таку кількість їжі. Тож це її особистий вибір. Вона сама вирішила тягати важкі сумки із супермаркету, готувати дві доби їжу, потім втомилася та на всіх образилась.  Варто запитати себе, навіщо вона це робила? Чи потрібна їй самій така кількість їжі? Чи вона зробила це, бо «так прийнято»? Тоді навіщо вона живе за чужими стереотипами і виснажує себе?  Для того, щоб потім було зручно на всіх ображатися? Чи тому, що не дослухається до власних бажань?  Про це варто поміркувати.



 
0
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх