Роман пише трансмузику і робить масаж обличчя дамам

17.04.2008, 20:05 Просмотров: 1 130
Ось ви, наприклад, від чого впадаєте у транс? Тільки не кажіть, що від інфляції. Це нудно. Існують більш приємні передумови для занурення у такий цікавий стан..
Роману страшенно пасують його гарненькі срібні сережки. Їх у нього дві. Найперші свої сережки Роман надягнув у восьмому класі. І найцікавіше, що завуч 4-го ліцею навіть не викрутив йому їх з вух! Демократія, панове.
Фото: Дмитрий Бабец

Ось герой  нашої  рубрики Роман пише   трансмузику.   І не те, щоб впадає від неї у транс.  Але задоволення від процесу  отримує.  Колись давно, ще у восьмому класі, він любив рок.  Але провчившись цілих чотири курси у дніпропетровському медичному інституті, страшенно захопився   трансмузикою.  А чому тут дивуватися?  Медичні  інститути  з їхніми  повчальними  семінарами у моргах  взагалі  дуже  сильно впливають на  вразливі  натури.  Власне, на Романа інститут вплинув  настільки  сильно, що вони  вирішили  розлучитися  – хоча би на якийсь час.  А з трансмузикою Роман відтоді, навпаки, не розлучається ніколи.  Має вдома власну якщо не студію, то лабораторію – комп’ютер, клавіші, те се.

Мабуть, час уже розповісти про саму трансмузику.  Ну, що ми можемо  сказати?  Колеги Романа – спеціалісти із загадкового безконтактного масажу – якраз під неї  працюють.  Ми й послухали.  Цікава така музика,  дивно схожа на картини Реріха – така ж беземоційна.  Втім, особисто ми у ній мало що тямимо.   Тож дослухалися переважно до Романа.  А він розповів, що цей напрямок у музичній культурі започаткували ще «діти квітів» - десь у 70-х роках.  Від самого  початку музика була електронною, з етнічними елементами.  Поки ми слухали, все  думали

– якщо це музика «дітей квітів», там, крім етнічних елементів,  мала бути ще й трава.  Або гриби.  Але Роман це заперечує.  А у «дітей квітів» напряму вже не запитаєш – де вони, ті квітучі  діти?  Геть усі  давно зів’яли.  

До речі, у Кременчуці  проходять  фестивалі  трансмузики – Trance Open-Air.  Все, як треба - «на природі», подалі від дратівливих сусідок.  Народу чимало приїздить.  Але є одна проблема –  цього року  хлопці  ніяк не можуть знайти  дизельний  генератор.  А без нього на природі  не розвернешся.  Тож, панове, якщо маєте генератора і згодні здати його на добу  в оренду,  телефонуйте до редакції.  Допоможіть, чим можете, носіям кременчуцької  трансмузики!

А ми поки розповімо, чим нас ще так здивував Роман.  Уявіть собі, він пам’ятає Тарковського!   Більше того, дивиться  фільми цього забутого генія  інтелектуального кіно.  Крім того, Роман разом з мамою працює у дуже специфічній галузі – він займається масажем  обличчя.  Клієнтки – дами.  Але це вже зовсім інша історія.  І для іншої рубрики.

Роман шанує фен-шуй. Тому у його робочому кабінеті живе цей золотий хлопчик із золотою рибою. Кажуть, він та його риба приносять щастя та спокій.
Фото: Дмитрий Бабец

Ось герой  нашої  рубрики Роман пише   трансмузику.   І не те, щоб впадає від неї у транс.  Але задоволення від процесу  отримує.  Колись давно, ще у восьмому класі, він любив рок.  Але провчившись цілих чотири курси у дніпропетровському медичному інституті, страшенно захопився   трансмузикою.  А чому тут дивуватися?  Медичні  інститути  з їхніми  повчальними  семінарами у моргах  взагалі  дуже  сильно впливають на  вразливі  натури.  Власне, на Романа інститут вплинув  настільки  сильно, що вони  вирішили  розлучитися  – хоча би на якийсь час.  А з трансмузикою Роман відтоді, навпаки, не розлучається ніколи.  Має вдома власну якщо не студію, то лабораторію – комп’ютер, клавіші, те се.

Мабуть, час уже розповісти про саму трансмузику.  Ну, що ми можемо  сказати?  Колеги Романа – спеціалісти із загадкового безконтактного масажу – якраз під неї  працюють.  Ми й послухали.  Цікава така музика,  дивно схожа на картини Реріха – така ж беземоційна.  Втім, особисто ми у ній мало що тямимо.   Тож дослухалися переважно до Романа.  А він розповів, що цей напрямок у музичній культурі започаткували ще «діти квітів» - десь у 70-х роках.  Від самого  початку музика була електронною, з етнічними елементами.  Поки ми слухали, все  думали

– якщо це музика «дітей квітів», там, крім етнічних елементів,  мала бути ще й трава.  Або гриби.  Але Роман це заперечує.  А у «дітей квітів» напряму вже не запитаєш – де вони, ті квітучі  діти?  Геть усі  давно зів’яли.  

До речі, у Кременчуці  проходять  фестивалі  трансмузики – Trance Open-Air.  Все, як треба - «на природі», подалі від дратівливих сусідок.  Народу чимало приїздить.  Але є одна проблема –  цього року  хлопці  ніяк не можуть знайти  дизельний  генератор.  А без нього на природі  не розвернешся.  Тож, панове, якщо маєте генератора і згодні здати його на добу  в оренду,  телефонуйте до редакції.  Допоможіть, чим можете, носіям кременчуцької  трансмузики!

А ми поки розповімо, чим нас ще так здивував Роман.  Уявіть собі, він пам’ятає Тарковського!   Більше того, дивиться  фільми цього забутого генія  інтелектуального кіно.  Крім того, Роман разом з мамою працює у дуже специфічній галузі – він займається масажем  обличчя.  Клієнтки – дами.  Але це вже зовсім інша історія.  І для іншої рубрики.



 
0
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх