«Дочка весь час заробляє гроші, а онуку «підкидає» нам!»

10.06.2012, 08:49 Просмотров: 2 962 Комментариев: 5

Чим заробітки «заради дітей» небезпечні для самих дітей

«Дочка весь час заробляє гроші, а онуку «підкидає» нам!»

Фото с сайта ttol.com.vn

 

«Останнім часом ми стали часто сваритися з дочкою. Все через онуку – дитині чотири роки, а вона своїх батьків ніколи не бачить! Аліна – дочка – постійно «підкидає» її нам із дідом. Звісно, ми Діаночку дуже любимо, і завжди допоможемо, але я вважаю, все це неправильно. І дочці кажу, що вона погана мати! Хіба так можна? Вона весь час працює, гроші заробляє. Мало того, що тут, у місті, працює на двох чи фактично на трьох роботах, так вона ще й до Києва мотається двічі на місяць на заробітки – там теж в одній фірмі підробляє, возить туди замовлення. Чоловік її взагалі вже два роки живе у Києві – знайшов там роботу хорошу, за фахом. Він програміст, кажуть, у Кременчуці він такої платні ні за що не заробить. Воно, може, й так, я знаю, що в нашому місті зарплати скромні, та ще коли ти на хазяїна працюєш. Та хіба ж це родина? Чоловік в столиці живе – ще невідомо, кого він там знайде. Дружина мотається з Кременчука до Києва, і тут без відпочинку працює, дитиною займатися ніколи, Діаночка маму лише по вихідних бачить, та й то не завжди. Ввечері дочка забігає до нас, коли онука вже спить або вкладається спати – поцілує її поспіхом, продукти та одяг залишить і біжить – каже, треба працювати, і вдома робота чекає. Я їй кажу: «Ти всіх грошей не заробиш, ви квартиру і машину купили, а дитина росте і без батька, і без матері!» – а дочка відповідає: «Мамо, я так само росла, поки ви з татом розлучалися! А гроші заробляю, бо мені розраховувати немає на кого, жебракувати не хочу. Моя дитина у Хорватії відпочивала, а не у за... Криму чи Скадовську! Я хочу, щоб моя дочка росла в нормальних умовах, а не в злиднях!». А хіба чотирирічне дитя розуміє, що воно в Хорватії? Чи йому не все одно де, аби лише з мамою? Хіба я неправду кажу?»

 

Світлана, Кременчук.

 

КОМЕНТАР ПСИХОЛОГА

 

Експерт рубрики "Сімейна сцена" - психолог Наталя Развадовська


– Мати критикує свою дочку, але, цілком можливо, у її поведінці вона зараз бачить власні помилки. І критикою приховує почуття провини. Можливо, Світлана сама недостатньо часу приділяла дочці. Власне, і дочка їй це закидає. На жаль, мати і доросла дочка досить далекі одна від одної. Схоже, матері самій хотілося б отримувати більше уваги від дорослої дочки, але та не готова її давати. І для цього теж існують причини. Батьки, незадоволені власними дітьми, мають пам’ятати, що все, що роблять діти – це наслідок стосунків в сім’ї. Діти вчаться жити, спостерігаючи за батьками. Іншого способу немає. Тож, якщо дочка Світлани в дитинстві теж не отримувала достатньої кількості маминої любові та турботи, вона і не навчилася сама їх давати.  Відповідно, вона таким же чином вибудовує стосунки з власною дитиною – теж не додає їй уваги, турботи, любові, власної присутності. Дівчинка живе переважно у бабусі, стосунки з мамою слабі, тата вона взагалі бачить рідко. Маленькі діти не розуміють таких аргументів, як «не хочу жити в злиднях, хочу, щоб у моєї дочки були нормальні умови для життя». Діти відчувають, що не потрібні батькам, бо тих ніколи немає поруч. Так виникає образа на батьків – дитина думає: я погана, я їм не потрібна. Мама дівчинки стверджує, що працює заради її майбутнього. Це поширена форма виправдання.

 

Насправді ми не робимо того, чого не хочемо робити. І маленька дитина дійсно не відрізняє, чи вона в Хорватії, чи в Скадовську. Це, скоріше, питання престижу для її мами. Успішність – дуже поширена тенденція, але любові та близьких стосунків в сім’ї ніхто не скасовував. Маленькій дитині потрібна мама, її любов та спілкування. І дуже потрібен тато. З ним ситуація теж не проста. Схоже, у подружжя досить прохолодні стосунки, бо коли люди хочуть жити разом, вони шукають для цього шляхи. Насправді, відстань не покращує стосунки, вона їх зводить нанівець. Бо ми весь час розвиваємося і змінюємося – хочемо ми цього чи ні. Чоловіку, який два роки живе фактично окремо від сім’ї, доведеться після повернення «притиратися» до щоденних родинних стосунків. Не завжди це проходить спокійно. І для маленької дочки відсутність тата теж не на користь. Я вже казала, що діти вчаться вибудовувати власні стосунки, спостерігаючи за батьками. У даному випадку маленька дівчинка бачить, що тато і мама живуть окремо. Які стосунки вона утворюватиме у власній родині? Так і виникає безкінечних ланцюг не дуже щасливих людей – одна мама недостатньо приділяла уваги своїй дочці, дочка виросла і теж недостатньо дає любові своїй дочці, а маленька дочка, коли підросте, скоріше за все, повторить їхню схему поведінки в родині. Можливо, мамі маленької Діани треба подумати про це зараз, а не колись потім.

0
Автор: editor
Теги:

Комментарии: 5

0
30 июня 2012 08:23

Описана ситуація, на жаль, стандартна зараз у нашому суспільстві. Поради психолога - загальні, а кожна сім"я попадає в конкретну, свою, ситуацію. Бабуля тут - егоїстка, а молоді батьки живуть без упевненості в завтрашньому дні. Судити про "прохолодні стосунки в сім"ї" тільки по тому, що живуть у різних містах, - це робити з цієї пари "стрілочників"(а таких у нас, згідно з статистикою, більше 10млн!) , які відповідальні за безлад, м"яко кажучи,у нашому супільстві й економіці. Люди виживають не на капусті Азарова. А що, краще було б, якби він працював у Кременчуці різноробочим, мама мала б одну копійчану зарплату (а якби були безробітними? - що реально), квартири власної - тю-тю, жили б разом з бабусею і т.д.? Є майбутнє у такої-от сім"ї?.. Я б до такого психолога не пішов, а сім"ї бажаю витримати життєві випробування з честю.

0
0
28 июля 2012 18:29

Погоджуюся із думкою психолога на всі 100 відсотків, бо таки це є правда життя. Якщо з дитиною мало проводили часу у дитинстві, вона не відчувала себе потрібною, їй потім важко буде у дорослому житті. Адже ми, по суті, нікому не потрібні, окрім наших найближчих людей - батьків, дітей, чоловіків, дружин. Що може бути важливіше ніж ця любов, ніж ця підтримка? Що ті гроші, якщо вони не приносять щастя, якщо їх завжди мало? Нам не вистачає любові та моралі. Тему можна продовжувати ще довго, життєвих прикладів багато.
Навіть мама, яка живе на копійчану зарплату дає чудовий приклад самопожертви, людяності, якщо її дитина отримує всю її любов і увагу.
Мама, з прикладу що наведено вище, витрачає свій час у мертві речі - машина, або якісь інші матеріальні речі. Що вона посіє - те й пожне. На жаль. Най у неї все буде добре, звичайно.

0
0
1 августа 2012 10:55

5
ABC911:
28 июля 2012 18:29

Не треба в купу змішувати котлети й мух. Невже Ви не розумієте, як економічне становище сім"ї легко руйнує усяку мораль, бо дитину й нагодувати треба, й одягти, і дах над головою має бути. А копійчаної зарплати не вистачає навіть на елементарне. А любов у сім"ї - якщо вона є - нікуди не дінеться за всяких умов. Оцінювати молодих зі слів втомленої й роздратованої бабусі - одна сторона медалі. Так, усіх грошей не заробиш, але вижити без них у нашому суспільстві навіть знервованій бабусі цієї сім"ї не вдасться на свою пенсію.

0
0
20 сентября 2012 15:29

Верно все, но не надо утрировать.
Я знаю семью с 2-мя детками (9 и 2 года), жена дома- пока не может найти работу,муж получает 2500. 1500 уходит на оплату сьемной квартиры, на остальную тысячу живут. Ни скандалов, ни "руйнування морали" я у них не вижу. Знают, ЧТО главное в жизни, и потому переносят стойко многое "КАК".

0
0
4 октября 2012 10:33

А какой выход из этой ситуации? Детей что ли не иметь? Про престиж это все хорошо и красиво, только попробуй найди работу в Кременчуге. Если официально 6 безработных на одно место по области.

0
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх