Мертва ріка і хворий регіон

25.08.2011, 17:02 Просмотров: 7 103

Мертва ріка і хворий регіонВід обласної та районної влади залежить, чи стане Псьол мертвою рікою

 

Мертва ріка і хворий регіон

 

До екологічних проблем кременчужани ставляться по-різному. Одні ридають над кожною зламаною травинкою і закликають зберегти  патріархальні «вишневі садочки» та лелек на стріхах. Інші чхають на лелек, і готові виправдати знищення геть усіх вишневих садочків – вони твердять, що промисловість має розвиватися, а людям потрібні робочі місця, а не вишневі садочки. І та, і інша позиція полярні. А істина, зазвичай, загублена десь посередині. Промисловість дійсно має розвиватися, та не за рахунок винищення усього живого навкруги. І людям дійсно потрібні робочі місця – та вони потрібні живим і відносно здоровим людям.  Тому, на нашу думку, завжди варто вчасно шукати компроміс між потребами промисловості та вимогами екологічної безпеки. Екологічні проблеми варто вирішувати хоча би за півгодини до того, як вони перетворяться на техногенну катастрофу. Задля цього «ТелеграфЪ» продовжує серію публікацій про будівництво під Кременчуком потужного гірничо-видобувного комплексу. 

 

«Говорили-балакали, сіли та заплакали...»

 

У травні-червні минулого року в селах Кременчуцького району виникла паніка з приводу великого переселення – селян попередили, що 10 сіл мають знести заради будівництва Біланівського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК). На комбінаті мали видобувати залізисті квартици. Він мав стати «третім» районним ГЗК – після Полтавського та Єристівського. Замовником будівництва виступала компанія FERREXPO, яку пов’язують з народним депутатом Костянтином Жеваго.

 

У селах Запсілля та Бондарі тоді пройшли гучні громадські збори, на яких кричали селяни та виступав директор нового ГЗК пан Рикус. Кременчуцька преса досить детально висвітлювала подію, бо комбінат мав з’явитися у 30-кілометровій зоні від міста – а це відчутно змінювало (у бік погіршення) екологічну ситуацію в регіоні. «ТелеграфЪ» надрукував розлогий матеріал «Пастка». Ми отримали коментарі провідних вчених. Доктор технічних наук професор Комір зазначив, що існує велика вірогідність того, що руда, яку видобуватимуть, матиме значний вміст радіоактивних елементів – урану, талію. Висловлюючи таке припущення, професор Комір посилався на те, що родовища Кременчука та Комсомольську – це продовження північного Криворізького родовища. Рудоносна «гілка» тягнеться від Жовтих Вод – а у Жовтих Водах знаходяться уранові копальні. Кандидат географічних наук пан Демьохін також звернув увагу преси на те, що руда з нового кар’єру – через рівень її радіації – може стати серйозною проблемою для регіону. Кандидат хімічних наук пані Козловська детально розповіла про небезпеку для життя і здоров’я людини дрібнодисперсного пилу, який у великій кількості утворюється на хвостосховищах гірничо-збагачувальних комбінатів.

 

«ТелеграфЪ» надрукував застережні коментарі вчених, запросив у директора Біланівського ГЗК документ ОВНС (оцінка впливу на навколишнє середовище) – і не отримав його. Пан директор тоді сказали, що документ ОВНС ще не розроблявся. А трохи згодом «ТелеграфЪ» отримав відповідь Полтавської міжрайонної природоохоронної прокуратури – там, за дорученням Полтавської обласної прокуратури, провели перевірку за фактами, викладеними у матеріалі «Пастка», надрукованому в «Телеграфі».

 

Прокуратура порушень не вбачає

 

За результатами перевірки, природоохоронний прокурор пан Лісовий повідомляв, що прокуратура не вбачає порушень екологічного законодавства на даному етапі (лист № 105 вих-11 від 24.01.2011). Він посилався  на документ ОВНС, розроблений, виявляється, у 2010 році Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем Міністерства охорони навколишнього середовища.  За висновками фахівців інституту, при будівництві та експлуатації Біланівського ГЗК його вплив на навколишнє середовище (клімат, водні ресурси, грунт, рослинний та тваринний світ) буде несуттєвим. Таким чином, висновки вищезгаданого інституту радикально розійшлися з висновками кременчуцьких науковців, які вказували на значні небезпеки нового будівництва.  До речі, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем свого часу і в будівництві металургійного комбінату «Ворскла-сталь» не вбачав особливих небезпек для екології регіону – пам’ятаєте, була така гучна  компанія громадського спротиву?  Та історія трапилась під час виборів 2005-2006 року, кременчуцькі політики тоді «піною бризкали» і обіцяли кидатися під бульдозери.  Та пройшли вибори, і ажіотаж спав.


Заглухла і наша історія з Біланівським ГЗК. Тихо було аж до літа. А влітку до редакції «Телеграфа» пішли ходоки із новими тривожними розповідями про будівництво комбінату.  Кожен з них питав, що відбувається, та що з цим робити?!  «ТелеграфЪ» з’ясував, що відбувається.  А от що з цим робити, мають відповісти науковці та обласна влада.

 

Мертва ріка і хворий регіон

 

Села, які мають знищити


Заради будівництва Біланівського ГЗК заплановано перенести у невідомому напрямку такі села Кременчуцького району: Кияшки, Підлужжя, Базалуки, Бондарі, Остапці (частково), Василенки, Степанівка, Крамаренки, Ревівка, Заруддя, Запсілля, Солонці (частково). 


Перелік сіл «ТелеграфЪ» процитував із документа «Розробка оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) Біланівського ГЗК на стадії вибору та відводу земельної ділянки».  Проект виконаний Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (УкрНДІЕП), Харків, 2010 р., науковий керівник роботи – доктор економічних наук Дмитрієва.

 

«Так мені проводити газ чи все до біса знесуть?!»


 Кременчужанин  Ігор розповів «Телеграфу», що він має батьківську хату в Кияшках – це одне з сіл, які мали зносити заради будівництва Біланівського ГЗК.  Живе Ігор у Кременчуці, а хату в Кияшках зробив дачею – відремонтував, привів до ладу подвір’я, посадив город – щоб трирічну дочку годувати власними овочами. І збирався провести газ, щоб приїжджати туди за будь-якої пори року. Газ обійдеться йому у 3-5 тисяч гривень. Для родини – це кошти, які треба знайти. Тому Ігор запитав, чи варто взагалі братися за проведення газогону? Чи все село разом з його новеньким газогоном невдовзі знесуть?  Адже з весни в районі активізувалась робота, їздять величезні вантажні автомобілі, селяни кажуть, що почалося будівництво Біланівського комбінату.


Ігоря також хвилювало, що буде з річкою Псьол? Адже це улюблена зона відпочинку кременчужан, місце, де розташовано чимало дитячих таборів та баз відпочинку.

 

«ТелеграфЪ»  з'ясував

 

Величезні вантажні автомобілі CATERPILLAR, які непокоять Ігоря, їздять на Єристівський ГЗК. Мешканці Кияшок почали так часто їх бачити, бо промисловий майданчик Єристівського комбінату відчутно наблизився до села. Власне, він розташувався на території села Волошине, якого більше не існує. Дмитрівська сільська рада (рішення від 11 березня 2011р.) звернулась до Полтавської обласної ради з проханням зняти з обліку село Волошине – як таке, що припинило своє існування через будівництво промислового майданчика ТОВ «Єристівський ГЗК». У довідці сільради від 08.04.2011р. зазначено, що всі мешканці відселені, їхня реєстрація скасована. Села немає.

 

«Вони точно почали нишком будівництво Біланівського ГЗК!»


Кременчужанка, депутат райради професор Капустян розповіла «Телеграфу», що мешканці її рідного села Бондарі стверджують, що будівництво Біланівського комбінату таки почалося. Такої думки вони дійшли, коли побачили, як поблизу села робітники  встановили будівельний вагончик та якесь обладнання.  Селяни непокояться, бо не знають, що буде далі, і ніхто їм цього не пояснює.


 «ТелеграфЪ» з’ясував, що будівлі, які лякають мешканців Бондарів, – це ще не Біланівський ГЗК, це дослідно-промислова дільниця на Біланівському родовищі залізистих кварцитів, створена для уточнення інженерно-геологічних характеристик вскришних порід і гідрогеологічних умов будівництва Біланівського ГЗК. Тобто, фахівці вивчають показники корисних копалин та умови їхнього видобутку, щоб оцінити перспективи родовища.


Роботи на Біланівському ГЗК ведуться незаконно


«ТелеграфЪ» отримав  інформацію, яка свідчить, що роботи на дослідно-промисловій дільниці ведуться незаконно. Редакція має копію листа Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (лист № 1/03-3,2-06/5168) про те, що проект дослідно-промислової дільниці не погоджений з органами Держгірпромнагляду України; на Біланівському ГЗК немає затвердженого проекту на будівництво підприємства та розробку родовища; акта про надання гірничого відводу; дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки; узгодженого плану розвитку гірничих робіт.  Відповідно, керівництво Біланівського ГЗК отримало припис та розпорядження про заборону ведення робіт. Ми зв’язалися з начальником відділу державного нагляду гірничо-рудної промисловості та за вибуховими роботами паном Галлімуліним (Київ) і запитали його, як у такому випадку кваліфікувати діяльність структурного підрозділу Біланівського ГЗК? 

 

Начальник відділу відповів: «Як незаконну. Вони мають оформити документацію, після цього ми дозволимо поновити роботи».
 Досить легковажна поведінка для такого потужного підприємства, як гірничо-збагачувальний комбінат, вам не здається?  Цікаво, що робить районна прокуратура, в той час, коли на її території підприємство працює без відповідних дозволів?

 

Лікарі вимагають громадських слухань у Кременчуці

 

До редакції «Телеграфа» звернулась Інна Чечель – відомий лікар і викладач. Вона принесла лист із пропозицією провести в Кременчуці громадські слухання з приводу будівництва Біланівського комбінату та пов’язаних з цим ризиків для здоров’я населення.  Її, як лікаря, найбільше непокоїв рівень радіації на родовищі – бо це сприяє збільшенню онкологічних захворювань у регіоні, а також зростання  обсягів дрібнодисперсного пилу, який викликає тяжкі захворювання дихальних шляхів.  Пані Інна пропонувала провести слухання, як це робиться в європейських країнах – запросити науковців, дати їм можливість виступити у прямому ефірі, щоб усі небайдужі кременчужани змогли отримати неупереджену інформацію.  Лист, ініційований лікарем Чечель, підписали відомі кременчуцькі медики – головний міський онколог пан Севідов та головний лікар дитячої лікарні пан Попенко. Підтримали ініціативу громадські організації «Союз Чорнобиль» та «Спілка ветеранів». Звісно, підписався і «ТелеграфЪ» – бо громадські слухання – це цікаво і відносно цивілізовано.
Найсмішніше, що лист підтримали деякі політики. Пані Інна звернулась до комуністів та до «Фронту змін». Обидві політичні сили з ентузіазмом підписали лист. На цьому їхня участь в організації громадських слухань скінчилася.  Як пояснив «Телеграфу» лідер «Фронту змін» пан Кравченко, «жінка попросила підписати лист. Ми запитали, чи потрібна ще якась допомога? Ми б її з радістю надали. Вона сказала, що треба лише підписати. Ми так і зробили».


Схоже, політики і кременчужанка не зрозуміли один одного. Бо пані Інна з ентузіазмом розповідала «Телеграфу», що політики – депутати Кременчуцької міськради – от-от виступлять на сесії міськради з пропозицією провести громадські слухання. Лікар вірила, що вони це зроблять, бо це ж їхній обов’язок – турбуватися про здоров’я кременчужан. Відтоді пройшло три місяці. Ніхто на сесії не виступив – адже до виборів ще так далеко. Тому політиків – як неефективну складову – ми викреслюємо. Підемо знову до науковців – вони хоч знають предмет.

 

 «ТелеграфЪ»   з'ясував

 

«ТелеграфЪ» отримав ще один цікавий документ. Заступник міністра пан Макаренко на запит щодо проекту Біланівського ГЗК відповів, що «проект Біланівського гірничо-збагачувального комбінату для проведення державної екологічної експертизи до міністерства не надходив (Міністерство охорони навколишнього природного середовища України).

 

Громадських слухань не буде


Лист ініціативної групи лікар Чечель віднесла начальнику відділу екології Кременчуцького міськвиконкому пану Демьохіну (він же – доцент, кандидат географічних наук).  Ще один лист вона занесла до приймальні міського голови пана Бабаєва. Втім, схоже, цей лист загубився. Бо міський голова на запитання «Телеграфа», як він ставиться до ідеї громадських слухань щодо Біланівського ГЗК, відповів, що лист не отримував.


 А кандидат географічних наук пан Демьохін лист отримав. І пояснив «Телеграфу», що Кременчуцька міська рада чи міськвиконком не мають повноважень, щоб ініціювати такі громадські слухання. Адже будівництво Біланівського ГЗК відбувається в районі, відповідно, це – юрисдикція Кременчуцької районної ради. Натомість, пан Демьохін запропонував лікарю Чечель виступити на XVI щорічній конференції екологів, яка відбудеться у вересні в Омельнику. Туди він обіцяє запросити профільних спеціалістів, які змогли б надати відповіді на запитання щодо ризиків будівництва ГЗК. Отже ролі розподіляються так: пані Інна виступає, науковці надають відповіді, а преса доносить до кременчужан тексти виступів без купюр. Час вже чутки та здогадки замінити коментарями фахівців. Перший коментар ми вже отримали. І доводимо до вас.

 

«Псьол стане мертвою рікою!»

 

Мертва ріка і хворий регіон

 

Навіть не чекаючи запитань, начальник міського відділу екології та знаний гідролог пан Демьохін розповів «Телеграфу» страшенно цікаві речі. Ось що він сказав:


– Сьогодні можу вам сказати, що ми разом з головним екологом нафтопереробного заводу Бєсєдіним вже зробили деякі розрахунки. На нашу думку, якщо Біланівський ГЗК почне діяти, весь ставок-випаровувач «Укртатнафти» інфільтрується у тіло кар’єра. Стоки, що надходитимуть до ставка, не очищуватимуться. Зате вони потраплятимуть в кар’єр – адже між ставком та кар’єром небезпечно мала відстань. А там вестимуться вибухові роботи. Виникне проблема відкачування кар’єрних вод. Кар’єрні води – це дуже солоний розчин, ропа. З ними змішаються насичені фенолами води ставка-випаровувача. Куди їх скидати? Тут варіантів кілька. Можна будувати новий ставок-відстійник – це дуже дорого. Можна скидати води в Дніпро чи Псьол. Та у такому випадку  солона ропа та феноли винищать все. Як це вплине на Дніпро, можна ще думати, а Псьол – зважаючи на його малу потужність – стане мертвою рікою. Власне, води з фенолами не можна скидати у річки, для цього і був збудований ставок-випаровувач. А ось куди їх діватимуть на Біланівському ГЗК – незрозуміло. Ми інформації не маємо.

 

ДОВІДКА ТЕЛЕГРАФА

 

Мертва ріка і хворий регіон

 

Ставок-випаровувач «Укртатнафти», про який розповідає пан Демьохін, розташований у зоні  будівництва Біланівського ГЗК (дивись карту). Він створений для накопичення шкідливих відходів нафтопереробного виробництва. Мешканці села Бондарі, розташованого поблизу, давно вже не п’ють воду зі своїх криниць. Селяни розповідають, що навіть телятам та свиням не дають її пити. «Наливають» лише курям – бо ті і так довго не живуть. А все через те, що вода насичена фенолами.


Фенол – гідроксібензол, у значній кількості міститься у сірчисто-лужних стічних водах, які утворюються внаслідок лужного очищення нафтопродуктів. Крім фенолів, в процесі очищення виділяються сірководень, меркаптан та нафтенові кислоти. Про шкідливість фенолів давно і багато говорять. Та ми вирішили навести приклад, знайомий кожному кременчужанину чи комсомольчанину. Це скандал 2007 року.  30 липня 174 робітника Полтавського ГЗК отруїлися невідомим газом.  Вони скаржились на підвищений тиск, нудоту та головний біль. Тоді заступник головного санітарного лікаря Полтавської області пан Асаул повідомив, що кар’єр «накрило» випарами фенолу із ставка-випаровувача.  Кандидат хімічних наук пані Козловська, навпаки, вважала, що фенол потрапив у кар’єр з грунту – адже він багато років накопичувався у грунтах та підземних водоносних горизонтах.  Екологи «Укртатнафти» не визнали, що причина надзвичайної ситуації на Полтавському ГЗК – фенол зі ставка-випаровувача. Та медики ідентифікували ознаки отруєння робітників, як ознаки фенольного отруєння.


Гадаємо, ви погодитесь, що підвищений тиск, головний біль та нудота – не найбажаніші наслідки відпочинку на Пслі.

 

Вчені попереджають!

 

На щастя, не лише «ТелеграфЪ» цікавиться ризиками будівництва Біланівського ГЗК. У губернатора Полтавщини та в Полтавській обласній раді і в райдержадміністрації Кременчуцького району теж виникли певні побоювання та бажання з’ясувати, чим скінчиться для Кременчуцького району будівництво промислового комплексу: Полтавський ГЗК – Біланівський ГЗК – Єристівський ГЗК – металургійний комбінат «Ворскла-сталь». Кременчуцька райдержадміністрація замовила науковцям проект «Схема планування території Кременчуцького району Полтавської області».  Розділ «Перспективи  розвитку виробничого комплексу на території Кременчуцького району» виконав Інститут «Харківський ПромбудНДІпроект». Науковці окреслили найгостріші екологічні проблеми, які можуть виникнути через діяльність потужного комплексу трьох ГЗК та меткомбінату:
– незворотні зміни природного ландшафту через виникнення кар’єрів, породних відвалів, хвостосховищ;
– можливість активізації небезпечних геологічних процесів (карсти, зсуви), осідання земної поверхні та зсуви гірничих порід;
– порушення гідрогеологічного режиму підземних вод, зневоднення та погіршення якості води підземних та надземних джерел, пересихання малих рік, боліт, грунтів;
– значне накопичування відходів та велике техногенне навантаження на оточуюче середовище (пил, викиди при вибухових роботах, транспортних операціях, тощо);
– проблема фінансування підтримки належного стану хвостосховищ для забезпечення їх механічної та екологічної безпеки;
– проблема скиду кар’єр­них вод та промислових стоків Біланівського родовища (неприпустиме закачування відпрацьованих вод у глибинні шари).
Навіть в документі ОВНС, виготовленому групою д. е. н. Дмитрієвої на замовлення Біланівського ГЗК, в розділі «оценка воздействий планируемой деятельности на окружающую социальную среду» зазначено: «загрязнение атмосферного воздуха веществами техногенного происхождения, аккумуляция их в почве, растительности, источниках водоснабжения, продуктах питания могут оказывать существенное отрицательное воздействие на население». 

 

Як бачите, перелік ризиків чималий. А ми ще не вказали соціальні ризики, пов’язані з переселенням кількох тисяч людей. До речі, ви звернули увагу, що думка харків’ян щодо скиду кар’єрних вод Біланівського ГЗК співпадає з версією кременчуцького гідролога пана Демьохіна?
Ані Кремен­чуцький район, ані Полтавська область самотужки неспроможні вирішити таку низку екологічних проблем.

 

Мертва ріка і хворий регіон

 

Голова Кремен­чуцької районної райдерж­адміні­страції пан Нагорний запевнив «ТелеграфЪ», що поки науковці або інвестори не нададуть проект вирішення вказаних проблем, про відведення земельної ділянки під будівництво Біланівського ГЗК мова не йтиме.

 

Сподіваємось, що так воно і буде. Бо екологічні катастрофи – на відміну від політичних – не мають зворотньої сили. І ріки, і землі гинуть назавжди.

 

"Кременчуцький ТелеграфЪ", №32

0
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх