Чого не побачили лікарі?

26.03.2008, 13:29 Просмотров: 1 287
Пацієнтка заявляє про недбалість медиків пологового будинку.
Іра розповідає журналісту, що спочатку медики пологового будинку відмовилися показати її медичну картку. Згодом, коли вона заявила про порушення своїх прав - погодилися, але зняти копії не дали, заявивши, що картка – власність лікарняного закладу.
Фото: Дмитрий Бабец

25-річна Ірина вже ніколи не стане матір’ю вдруге. Через тиждень після пологів їй видалили орган, у якому розвивається дитя. Молода жінка заявляє про халатність лікарів,  через що подала скаргу до правоохоронних органів. Міліція тричі відмовила у порушенні кримінальної справи. Прокуратура вже втретє скасовує міліцейські постанови щодо «відмовного» матеріалу.

У серпні минулого року 24-річна Іра народила дівчинку у Кременчуцькому пологовому будинку. Пологи були сімейними – чоловік Андрій підтримував  дружину, чув та бачив усе, що з нею відбувається. Дитинка народилася без ускладнень, але розірвалася плацента (дитяче місце, яке з’єднує немовля з організмом матері). Про це повідомили лікарі у ході пологів, стверджують Іра і Андрій.  Тобто дитяче місце не вийшло саме, як при нормальних пологах – його довелося видаляти медикам. Іра згадує, що їй пообіцяли зробити УЗД при виписці, аби подивитися, чи не залишилися в організмі залишки плаценти (це може призвести до кровотечі).

Через чотири дні після пологів породіллю виписали додому. Завідувачка пологового відділення оглянула її на кріслі і сказала, що УЗД не потрібне. А  через два тижні в Ірини почалася сильна кровотеча. Чоловік Андрій викликав «швидку», і близько першої години ночі 7 вересня Іру привезли до гінекологічного відділення пологового будинку,  де зробили вишкрібання порожнини матки.

Ось що пам’ятає Ірина:

– Мені зробили «чистку». Потім привезли, поклали у палату,  за всю ніч до мене ніхто ні разу не підійшов. Уночі мені схотілося у туалет. Я пішла і впала там на підлогу, на кахлі. Коли мене принесли у палату, лікар поміряв температуру і тиск, мені зробили укол і дали таблетку. І знов ніхто не підходив аж до ранку. Мене поклали на два матраци, обклали «підкладними» і залишили. Зранку прийшла свекруха – хотіла замінити лікарняну білизну на домашню. Подивилася – а я лежу в калюжі крові...

Потім мене забрали на другу «чистку».  Але коли я відійшла від наркозу, кров знову почала йти згустками. Тоді через знайомого свекруха вийшла на головного лікаря Прокопчука і попросила, щоб він подивився. Він оглянув мене і наказав: «До операційної!» Я запитала: «Ви знову будете мене чистити?» – «Ні, різати! Ти ж не хочеш, щоб твоя дитина  залишилася сиротою?..” – відповів він.

Лікарі пологового будинку міста Кременчука, які несуть відповідальність за стан мого здоров‘я:
– не надали мені вчасну і кваліфіковану допомогу при прибутті до пологового будинку з кровотечею;
– не впевнилися належним чином після пологів про стан мого здоров‘я, а також про те, чи залишилася в мене плацента;
– своєчасно не провели діагностику та не виявили причину кровотечі…
– забороняли та психологічно тиснули на мене з вимогами нікому не розповідати про операцію.

(Із заяви Ірини до Генпрокурора, Міністра МВС, Уповноваженого із  прав людини та правоохоронних органів Кременчука).

 

«Робіть же щось! Подивіться на неї – ми ж її втрачаємо!»

Ніна Василівна, свекруха Іри, розповіла, в якому стані застала невістку після тієї ночі, коли її забрали до пологового будинку з кровотечею:

– Чую –  у коридорі кричить черговий лікар: «Я вам кажу, жінка у важкому стані! Чому ви не прибрали? У неї така кровотеча!» Я одразу зрозуміла, що це про Іринку. Забігаю у палату, дивлюся – вона лежить на голому матраці, без клейонки. А сестра бідкається, «що ж з матрацом робити?». Я їм кажу, що привезу матрац, тільки нехай щось зроблять із дитиною. Як глянула – вона вся стікає кров’ю, і очі вже «пливуть». Жінки, що лежали з нею у палаті, розповіли, що Іра вночі кликала, але до неї ніхто не підходив... Я прибрала за нею, підстелила клейонку і кажу: «Робіть же щось! Подивіться на неї – ми ж її втрачаємо!» Тоді лікар зібрала консиліум, Іру знову повезли на «чистку». А ми разом із чоловіком через знайомих розшукали головного лікаря Прокопчука (він якраз у відпустці був). Це завдяки йому врятували Іринку. Приходила лікар, яка приймала пологи, і вибачалася. А коли я підходила після пологів і питала, чи все нормально, мені відповіли: «Нормально, лише трохи порвана плацента, але усе «чистенько»...

Ми платили, коли Іринка йшла на пологи (і немалі суми, і не завжди нам квитанцію давали). Та не грошей шкода, а чому ж так вийшло? Та ще й сказали дівчині, що чоловік її кине...Я б взагалі таких лікарів гнала подалі.

Іра втратила багато крові (за оцінками медиків – чверть того, що є в людському організмі). Рідним довелося шукати для неї 25 донорів. Після операції у пацієнтки почалися ускладнення з нирками. Але це ще було не найгірше. Лише через кілька днів Ірині сказали, яку саме операцію їй зробили: видалили орган, без якого вона вже ніколи не стане матір’ю.

– Мені порадили нікому про це не розповідати, – Іра і досі переживає важку психологічну травму, завдану словами медиків. – Сказали, як чоловік довідається, то через рік-два може від мене піти, коли захоче мати другу дитину. Адже я ніколи вже не зможу народити. Невже вони думали, що я зможу жити у шлюбі з брехнею? А коли мене возили на консультацію з приводу нирок, я почула, як лікарі пологового говорили, що я постраждала з їхньої вини.

Тепер Ірина та її сім’я шукають правди, запитуючи, чому так трапилося? На їхню думку, причиною стала недбалість медиків та неналежне виконання ними їхніх професійних обов’язків. Усе це колишня пацієнтка пологового будинку виклала у заявах до правоохоронних органів.

 

Чи можна було зберегти орган?

Висновки обласних фахівців: медики Кременчуцького пологового будинку діяли відповідно до Протоколів надання медичної допомоги. Спочатку намагалися зупинити кровотечу, а оскільки це не вдалося – видалили орган. Отже, підставою для видалення є кровотеча, яка не припиняється. А її причиною, згідно з діагнозом медиків, стало «часткове істинне прирощення плаценти» (тобто ділянка дитячого місця що приросла до матки). Як повідомила лікар Анна Шкоденко, яка очолювала обласну комісію, висновки зроблені на підставі документації Кременчуцького пологового будинку та свідчень медиків, які надала міліція.

Проте пані Шкоденко додала: була певна робіжність діагнозів. Спочатку лікарі пологового будинку ставили «атонічну кровотечу» і лише згодом  (після видалення органу і експертизи патологоанатома) – «врощення плаценти».

 

Міліція не знайшла часу опитати Іру
Міліція двічі відмовила Ірі в порушенні кримінальної справи за фактом недбалості лікарів. Обидва рази перевірку проводив капітан міліції Котляр. Перший раз він зробив висновок на підставі свідчень медиків пологового будинку, не опитавши Ірину. Другий раз – на підставі перевірки комісії медиками  обласного відділу охорони здоров’я. І знову міліціонер не опитав Іру. Наразі прокуратура Кременчука вже втретє скасувала постанову про відмову у порушенні кримінальної справи і направила матеріал на додаткову перевірку до Кременчуцького УМВС.

 

Коментарі:

Анна ШКОДЕНКО, обласний акушер-гінеколог:
– Якщо плацента вросла, іншого шляху немає – тільки видалення матки для того, щоб урятувати жінку. Отже, метод лікування один. Взагалі післяпологові акушерські кровотечі в 1,5-2% закінчується видаленням матки... На жаль, породілля має системне захворювання судин, і це могло спричинити врощення. Єдине: у жінок, які народжують перший раз, це буває рідко. І ми, лікарі, намагаємося компенсувати крововтрату і зберегти матку.

Ярослав ПРОКОПЧУК, головний лікар пологового будинку (у відповідь на прохання прокоментувати ситуацію з Іриною):
– Ви ж спілкувалися з обласним акушером-гінекологом? Спілкуйтеся далі. (Поклав слухавку).

 

Питання, що залишилися без відповідей, або За що ж вибачалися лікарі?

Почнемо з того, що у своїй заяві Ірина пише про перебіг пологів: «Мені повідомили, що плацента розірвалася». Та коли вона ознайомилася у прокуратурі з матеріалами своєї справи, копіями її медичних документів (тих самих, які вивчали обласні лікарі), була, м’яко кажучи, здивована. Усі неузгодження вона виписала. Головна із них: медики не пишуть про розрив плаценти під час пологів. «Послід відділений, дитяче місце ціле» – записано у картці.

Лікар та акушерка, що приймали пологи, дали письмові пояснення, що дефектів плаценти не виявлено. (Протокол ведення пологів зобов’язує медиків перевіряти цілісність плаценти у разі її дефекту, залишки тканини видаляють вручну). Натомість про врослу ділянку плаценти йдеться вже після видалення органу та даних його експертизи, яку проводили патологоанатоми.

Отже, маємо питання без відповідей, а ціна їх – зневіра та утрачений шанс на майбутнє материнство:

1. Якщо плацента була без дефектів (як зазначають лікарі, які приймали пологи), звідки ж тоді у видаленому органі вросла частина, яку побачив патологоанатом?

2. І навпаки, якщо плацента була з дефектом (досвідчені медики стверджують, що це видно при огляді), чому лікарі, які приймали пологи, цього не побачили? Чи не за це вони вибачалися перед Ірою?

3. У переліку діагнозів, які нібито мала Іра до пологів (і які могли стати причиною патології плаценти) значиться і «хронічний пієлонефрит (хвороба нирок). Водночас даний діагноз не значиться ні в обмінній картці вагітної, ні в картці жіночої консультації. Іра вважає, що «заробила» пієлонефрит уже в гінекологічному відділенні, бо десь годину після першої «чистки» лежала на протязі. Якщо в медичних висновках є така «помилка», можуть бути й інші?

P.S. Ми не робимо жодних висновків – на це є компетентні органи. Але людина хоче знати правду про своє здоров‘я і те, що з нею трапилося.  Це її право, гарантоване Конституцією та іншими законами України. Чи дізнається Іра істину?

Примітка: з етичних міркувань ім‘я постраждалої та імена її родичів змінені.



 
0
Автор: donchenko
Теги: пологи
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх