Колективний галас на Квартальній,

10.09.2009, 13:40 Просмотров: 918
або Кому дістанеться майно спільного підприємства?.
Біля адмінбудівлі СУ-58 розгорнулася ціла «Санта-Барбара» – люди згадали один одному все, що тільки поганого запам‘ятали. Група справа – лається з директором підприємства і вимагає гроші. Група зліва – підписує документи для складання судового позову.
Фото: Станислав Константинов

Кременчуцьке СУ-58 «Термоізоляція» – колективне підприємство, яке не змогло встояти перед тиском економічної кризи. Воно загинається від боргів державі, власним працівникам, підприємствам-постачальникам. Рахунки арештовані, майно розпродається… Такий собі апокаліпсис в окремо взятій фірмі. «ТелеграфЪ» послухав працівників та зустрівся із директором підприємства. Робітники у всьому звинувачують керівництво, а керівництво – економічну кризу та неплатників.

Зранку сьомого вересня на вулиці Квартальній було галасливо – зойки, крики, мати… Так робітники та власники колективного підприємства спеціалізованого управління-58 «Термоізоляція» (надалі – СУ) з‘ясовували стосунки із керівництвом. Майже рік їм не виплачується заробітна платня, з Нового року ті, кого не звільнили, ходять реєструватися на роботу по понеділках. Тим, що звільнилися – не виплачена вихідна допомога. Покричати, словом, є через що. До того ж звістки про продаж майна підприємства додають жару у суперечки – то вишку продали, то кілька автомобілів… До того ж, оскільки підприємство колективне, то частина людей має у ньому свою частку – у 1993 році вони вклали свій ваучер у нього, брали кредит. Звісно, вони хочуть зберегти своє майно. Принаймні отримати хоч щось. За їх словами, у 2008 році балансова вартість підприємства оцінювалась у 8,5 мільйона гривень…

Комусь хотілося на цьому зібранні «востаннє в очі подивитися» директору, хтось хотів дізнатися, «скільки коштує душа ізолювальника»… Багато галасу і дуже мало конкретики.

– Поверни мені мої чотири тисячі! – кричить директору в очі чолов‘яга, – Я тут усе життя відробив, а ти тут такого наворотив!

– Наймай собі охорону, – погрожує другий, скріплюючи слова матами. – Дострибався ти. Тебе у під‘їзді зустрінуть…

У перепалці директор із бухгалтером потроху «відстрілювалися» нагадуваннями про те, що не всі зараз добросовісно й на роботі реєструються та, що звинувачення не зовсім адекватні. Після двох годин галасу люди розійшлися… Хтось хотів на згадку табличку з фасаду зняти – мовляв, на ворота вдома причеплю…

Столична допомога

Працівникам СУ вирішили допомогти спеціалісти Центрального комітету профспілок працівників будівництва. Другого вересня від них до Кременчука приїздив юрист, який пояснив, що тим, хто хоче щось від підприємства, потрібно подавати судовий позов. Інакше підприємство розвалиться і люди залишаться ні з чим. Робітники – без зарплати, а співвласники – без своєї долі у підприємстві. Допомога людям коштуватиме не багато, ні мало – а сплати членських внесків до профспілки.

Фото: Станислав Константинов

Коментар профспілки

Василь АНДРЄЄВ, заступник Голови центрального комітету Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України:

– Колективних підприємств, подібного СУ-58, зараз в Україні майже не залишилось, тому випадків з аналогічними проблемами немає. По зарплаті питання вирішуються. Просто не дуже швидко: навіть якщо на підприємстві є гроші, керівництво має право оскаржити рішення суду з виплати зарплати і затягнути цей процес майже на рік.

Перш за все, ми намагаємося знайти добру волю з боку керівництва, а вже потім діємо в силовому порядку. Не хочемо на себе накликати звинувачення, що ми рейдери і намагаємося захопити підприємство. З іншого боку, ми ніколи не відступаємо від того, щоби відстоювати права робітників. Людина проробила один місяць – вона має отримати за це заробітну плату. Інше питання, що частина робітників цього підприємства, за статутом, є його власниками. До 2008, при звільненні, люди отримували свою долю, а потім це виявилося, мабуть, дорого і керівництво прийняло рішення зупинити це. Люди, звісно, залишилися невдоволеними. Вони проробили все життя на цьому підприємстві, вкладали у нього власні кошти.

Ми сподіваємося на швидкий розвиток подій, на те, що менеджмент знайде з нами згоду стосовно тих людей, які звернулися до нас за допомогою. Людям виплачують усі борги по зарплаті, а потім приступимо до обговорення питання виплати долі у підприємстві співвласникам. На жаль, багато людей не вірять у це і ми їх розуміємо.

Другий варіант розвитку подій – це судові тяжби. Тоді відбудеться арешт рахунків підприємства, які ще не заарештовані. Будуть накладені інші санкції стосовно невиконання обов‘язків підприємства перед людьми. І точнісінько, як зараз, вони потерпають від податкової, вони будуть потерпати від кожного члена підприємства. Рішення суду необхідні щоб мати підтвердження того, що підприємство має борги перед працівниками. На даний момент немає жодного такого паперу, який би це підтвердив. Це стосується і виплат заробітної плати. Не всі люди отримали розрахункові листи на руки. Якщо буде процес банкрутства, то їм «все проститься» (нічого вони не отримають – ред.). Нам зараз потрібні документи, які закріплять вимоги людей.

Якщо ж підприємство буде вестися до банкрутства, то потрібно буде прийняти більше рішень – для того, щоб нас визнали такими самими кредиторами, як податкову, постачальників матеріалів… Це теж можливо. Єдине – потрібно займатися цим щодня. Кричати, обурюватися та бити себе у груди кулаком – час пройшов. Це потрібно було робити кілька років тому.

Куди пливе СУ-58?

Люди писали скарги в прокуратуру, в інспекцію з праці. Було реагування. Інспекція наклала штраф. За словами директора Олександра Волошина, майно підприємства у податковій заставі. Воно продається. Покупців шукає або податкова, або саме підприємство. Отримані кошти йдуть на погашення боргу по ПДВ.

– У цю кризу дуже важко продати майно, – каже пан Волошин. – Зараз збираємося продавати верстати.

Скелет у шафі

Ще у підприємства є заморожений рахунок із 46-ма тис грн – він арештований за позовом колишнього директора, який вимагає невиплаченої зарплатні. Його, до речі, звільнила профспілка підприємства. З його боку це не єдиний позов.

Борги «Термоізоляції»*

Податок на додану вартість (ПДВ) – 33 тис грн.

Штрафні санкції за несплату ПДВ – 46 тис грн.

Перед підприємствами – 256 тис грн.

Пенсійному фонду – 217 тис грн на пільгові пенсії (1.08.09)

Зарплата – 238,5 тис грн (1.08.09)

* – Підприємству за виконані роботи винні 299,7 тис грн

Олександр Волошин:
– З одного боку – борги, з іншого – криза, з третього – рейдерські захоплення, а з четвертого – зрозуміле бажання робітників, які хочуть працювати й отримувати зарплату… Що можна у цій ситуації комусь радити? Це риторичне питання…
Фото: Станислав Константинов

Коментар керівника

Проблема – в кризі

Олександр ВОЛОШИН, в. о. виконавчого директора колективного підприємства СУ №58 «Термоізоляція»:

На підприємстві зараз складна ситуація. Проблеми почалися з грудня 2007 року. Коли будівельна фірма «Ц.» не сплатила нам за виконані роботи за грудень. Вона і досі винна цю суму - 182 тисячі гривень. Але проблема значно глибша – «Ц.», у свою чергу, перебуває у господарському спорі із АТ «Укртатнафта», яке не сплачує йому гроші за виконані роботи. У тому числі й ті, що виконало СУ.

Таким чином, з’явилась перша заборгованість, яка призвела до ситуації, коли СУ-58 було змушене виконувати наступні роботи, але ще не розрахувалось ні за матеріали з «Укртатнафтою», ні по заробітній платі із працівниками. Тобто, СУ-58 роботи продовжувало виконувати, але гроші від замовників за це не отримувало в повному обсязі і залишалось ще й винним «Укртатнафті» за матеріали. Склалась абсурдна ситуація, коли борг у 182 тисячі на сьогодні призвів до боргу СУ-58 перед «Укртатнафтою» за матеріали у сумі 231,7 тисяч гривень.

Окрім фірми «Центр ЛТД», є й інші замовники, менші підприємства, які не сплатили СУ за виконані роботи більше 100 тисяч гривень – криза як впала, то вдарила по всіх. Найбільш негативним у цьому є те, що, акти виконаних робіт, як заведено в будівництві, вже підписані і наше підприємство вже має сплатити державі ПДВ. А гроші-то замовниками ще не сплачені! І саме через це у СУ виросли податкові зобов‘язання з ПДВ, в цілому – більше 100 тисяч гривень, частину з яких підприємство вже спромоглось погасити. Були розіслані претензії, на які замовники загалом відповідають, що «грошей немає, можете судитись». Але, щоб судитись, потрібні знов чималі гроші – держмито, витрати на інформаційне забезпечення судового процесу.

Можна говорити про те, що проблема полягає у загальній кризі, кризі неплатежів. Якщо всі розрахуються, то більша частина проблем підприємства зникне. Заборгованість по зарплаті можна буде ліквідувати. Але на сьогодні у підприємства є тільки купа зобов‘язань, які невпинно зростають і з’їдають його зсередини. Перш за все, це зобов’язання перед працівниками. За вимушений простій підприємство має сплачувати своїм робітникам дві третини заробітної платні. Але ж підприємство не працює і нічого не заробляє! Для того, щоб сплачувати зарплату та відрахування у державні фонди, підприємство восени 2008 року мало б заробляти 75 тисяч гривень на місяць лише для виплати зарплати. 50 – віддай робітникам і 25 – державі. При цьому на самому підприємстві нічого не залишається. У зв’язку з цим лише за кілька осінніх місяців 2008 року підприємство наростило значну частину боргу робітникам, роботи у яких внаслідок кризи стало значно менше. У зв’язку з відсутністю замовлень у грудні 2009 року було приянято рішення скоротити частину працівників і ввести для тих, хто залишився, скорочений робочий тиждень, коли працівники мають ходити на роботу тільки по понеділках. Це дало змогу скоротити стрімке нарощування боргів по зарплаті в розпал кризи.

Ще один дуже негативний фактор, який тисне на підприємство внаслідок нашого законодавства – це пільгова пенсія. Тим працівникам, хто виконував шкідливі види робіт, пенсія державою виплачується раніше встановленого зазвичай віку. Але ці кошти СУ-58 має компенсувати Пенсійному фонду за цих працівників (до досягнення 55 років жінкам і до 60-ти років чоловікам). Тобто, щомісяця підприємство має віддати у пенсійний фонд 20 тисяч гривень. Незароблених.



 
0
Автор: konstantinov
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх