Малолітні грабіжники-гастролери з Комсомольська, які за дві години пограбували трьох жінок у Полтаві

5.11.2007, 09:11 Просмотров: 855
Ігор та Сергій вже давно перебувають на обліку в міліції. Ігорю 18 років, а Сергію тільки 17, втім їхнє кримінальне минуле і теперішнє вражає жорстокістю, свавіллям та бездоглядністю. Крадіжки та угони, грабежі та розбої – ось чим вони займалися ще тоді, коли були зовсім дітьми. І не дивно, що Ігорю вже довелося побувати у місцях не таких і далеких.

Ігор та Сергій вже давно перебувають на обліку в міліції. Ігорю 18 років, а Сергію тільки 17, втім їхнє кримінальне минуле і теперішнє вражає жорстокістю, свавіллям та бездоглядністю. Крадіжки та угони, грабежі та розбої – ось чим вони займалися ще тоді, коли були зовсім дітьми. І не дивно, що Ігорю вже довелося побувати у місцях не таких і далеких. Тільки 5 місяців, як він звільнився з-під варти, і знову за старе. Мало того, що їх уже розшукувала міліція Кременчука та Комсомольська, хлопці вирішили «наслідити» і в Полтаві, мотивуючи це тим, що місто велике і їх тут не знають… Все почалося з автовокзалу, коли вони приїхали автобусом в обласний центр. «Підзаробимо, та й поїдемо», - думали молоді та нерозважливі. А заробляти вони навчилися тільки грабуючи. Далеко від автовокзалу не відходили, вирішили діяти поблизу. Та й місцина підходяща – спальні райони, кругом двори, будинки, де можна швидко сховатися. «Ми купили собі по бутилочці пива, - говорить Сергій, - гуляли, жертву не шукали, вона сама з’явилася. Вирішили з Іваном, що він захоплює зі спини за шию, а я вириваю сумку. Ми підбігли до молодої дівчини, Іван схопив за шию і повалив її, а я вирвав сумку і ми втекли.» Перша спроба виявилася вдалою. Дівчина не опиралася. Здобич у 50 гривень та три золоті каблучки із сумочки жертви так підзадорили молодиків, що на цьому вони не зупинялися. Наступною жертвою стала 61-річна полтавка, яка поверталася додому. Злочинці діяли за старою схемою, але бабуся видалася «бойовою». З кровними збереженнями старенькій розставатися не хотілося, тому й почала чинити опір. «Якби бабушка не опиралася, - продовжив говорити Сергій, - то ми б її і не чіпали, а так Ігор почав її бити.» Били жорстко і безжально, як твердять оперативники. Голова жертви була схожа на футбольний м’яч, численні травми призвели до значного розладу здоров’я старенької. Ціною такого побиття стали 100 гривень, пенсійне посвідчення та пластикові картки на загальну суму 240 гривень. Останньою, на кого вполювали грабіжники, була студентка одного з університетів. Так само вони зробили захват ззаду, повалили на землю і били…У неї викрали мобільний телефон «Самсунг» та 240 гривень. Одна з жертв просилася, щоб її не чіпали, бо у неї вдома маленька дитина. Втім, для малолітніх злочинців – це не привід для заспокоєння, адже приїхали у Полтаву, як на роботу… На щастя, не вдалося їм виїхати за межі міста і повернутися додому із награбованим, адже перша жертва одразу повідомила міліцію про напад. Юрій Пахомов, оперуповноважений відділу карного розшуку Октябрського РВ, якраз був на зміні, коли звернулася потерпіла. Зі злочинами такого роду, оперативники стикаються майже щодня, тому одразу вирішили залучати службову собаку з кінологічного центру при УМВС. На місці працювали Юрій Пахомов, Олександр Потоцький, Юрій Жидик та Дмитро Страшко з Октябрського РВ, а також інспектор-кінолог Скирда В.М. із собакою на прізвисько Рейна. «Коли ми прибули на місце, а це район вулиці Героїв Сталінграда, - говорить Юрій Пахомов, - то собака одразу взяла слід і знайшла сумочку першої потерпілої. І в той момент нам телефонують з чергової частини і говорять, що стався ще один грабіж у цьому ж районі, то була друга потерпіла пенсіонерка. Ми зрозуміли, що злочинці діють у цьому районі. І ми не повинні були їх випустити з поля зору, адже далеко вони піти не могли. Коли до нас прибуло підкріплення, ми розбилися на групи і почали блокувати усі можливі шляхи відходу злочинців. І знову повідомлення з чергової про третій грабіж. Сумнівів у тому, що ми йшли правильним шляхом не залишалося.» Правоохоронці опитували потерпілих і оглядали прилеглу територію, паралельно з цим намагалися додзвонитися на викрадений мобільний. І коли йшов черговий сигнал виклику, відбулося з’єднання з абонентом. Міліціонери чули якийсь шурхіт, а потім відривчасті фрази «Вот это поработали» та «Смотри автовокзал». Оперативники одразу здогадалися, що спрацювала функція «Відповідь будь-якої клавіші» і одразу помчали на автовокзал, куди направлялися грабіжники. Юрій Пахомов говорить, що наряд ППС уже оглядав територію і шукав двох молодиків, яких нам описували потерпілі, але пошуки поки, що були марні. Ми опитали працівників вокзалу. Останні дали свідчення, що тільки-но відправився автобус на Луганськ і буквально в останню хвилину два молодики взяли квитки і майже на ходу сіли в автобус. Нами було вирішено повідомити працівників ДАІ, аби останні перевіряли усі автобуси, що курсували у тому напрямку. І тут же запримітили двох, схожих за зовнішніми описами розшукуваних, молодих хлопців. Вони були збуджені і щасливі. Окрім цього в одного з них малися подряпини на щоці (коли одна з потерпілих відбивалася від них, то вона йому роздряпала обличчя). Представившись, ми підійшли до молоді і запитали звідки вони? Хлопці замешкалися, але сказали, що з Дніпропетровська, а в Полтаві просто вийшли попити пива. Потім ми запропонували їм вивернути кишені і показати їх вміст. Там були гроші, телефон, каблучки і пенсійне посвідчення, словом все те, що малося у сумочках потерпілих. Вони почали нести нісенітниці з приводу того, що каблучки дала сестра, а пенсійне посвідчення бабусі (але ні прізвища, ні імені вони точно не знали), тому подальша розмова вже відбувалася у райвідділі. Опиратися і заперечувати причетність до скоєного не було смислу, адже речові докази вилучили, потерпілі упізнали своїх кривдників та й самі злочинці зізналися у скоєному. Нині порушено кримінальну справу за ст.. 186 ч.2 Кримінального кодексу України за фактами грабежів. Хлопцям не вперше дивитися на небо через клітинку і жити за міцними засовами, хоча вони ще й такі молоді. Їхні родини з числа неблагополучних, тому піклуватися про них нікому. Сергій – сирота, його матір убив співмешканець у березні цього року, а батько проживає невідомо де, Ігор же потенційний майбутній рецидивіст, моральне та духовне, якого втрачене ще за часів першої відсидки. Покоління втраченого майбутнього знову дає про себе знати, але прикро, що коштом чужого здоров’я, а подекуди й життя. ----------------------------------- Яна Холодна Інспектор ВЗГ УМВС України в Полтавській області



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх