Радіаційні пристрасті по-кременчуцьки

26.04.2007, 22:04 Просмотров: 1 000
До Дня Чорнобильської трагедії «ТелеграфЪ» вирішив перевірити радіаційний фон у громадських місцях Кременчука та на об’єктах, які мешканці міста підозрюють у радіаційній забрудненості. У найбільш «підозрілому» будинку фонило найменше, а максимальне значення дозиметр показав у...

26 квітня. На вулицях замерехтіли чорні стрічки, а з глибин пам’яті повертається слово, з яким пов’язані поламані життя мільйонів людей, – Чорнобиль. Не зважаючи на жахливі прогнози, на вулицях українських міст не стали ходити двоголові телиці, тригруді молодиці, крокодило-чоловіко-страуси та інші чупакабри. Життя триває на тлі природних (земля, будівельні матеріали, космос) та штучних (рентген-кабінети) джерел радіаційного  опромінення. У свинцевий будиночок або підземний бункер від них не сховаєшся, тому доводиться постійно отримувати свою дозу опромінення.
Саме радіаційний фон і вирішили перевірити «телеграфісти» разом з відділенням радіаційної гігієни Кременчуцької міської санстанції. Завідувач відділення Олена Коштовська довго не вмовляла нас не займатися дурницями а, одразу «позичила» спеціаліста з дозиметром – «Поїдьте і самі побачите, що радіаційний фон всюди однаковий, близько 10-13 мікрорентген за годину (надалі – мкР). Якщо і є різниця, то на 1-2 мкР. І це при нормі 25 мкР. Вам аби сенсацію знайти та людей налякати».
Не гаючи часу, вирушаємо в дорогу – руйнувати міфи.

«Чорнобильські будинки»

Фон 9,8. Як не було перевищень у «чорнобильських» будинках, так його і немає.

Так кременчужани прозвали дві блочні 9-поверхівки, що в районі 4-ї лікарні (вул. Радянської Армії, 138). Вони будувалися с початку, підприємством «ЮжАтом» не з «місцевого» матеріалу, а з привозного, через що й стали об’єктом «радіопаніки». «Так, дійсно, залізобетон цих будинків «фонив» більше, ніж кременчуцький, – каже спеціаліст-радіолог, – але показники не виходили за межі норми». Що його згадувати? – давайте зробимо заміри. Заходимо у під’їзд і вмикаємо дозиметр. Після декількох «бібікань» на дисплеї послідовно з’являються п’ять чисел, середнє арифметичне яких і є величиною радіаційного фону. Склало воно аж 9,8 мкР. «Як не було перевищень, так і немає», – коротко прокоментувала спеціаліст. На вулиці значення вийшло і ще більшим – 10,4 мкР.

«Синій будинок»

Фон 8,6. У «синьому» будинку з найдовшим «радіаційним минулим» показник не дотягнув і до десятки.

Будинок на вул. Київській відомий своїм, незвичним для Кременчука, кольоровим оздобленням. Доки його збудували, змінилося три будівельні фірми. А це ж не просто так... це ж все через радіацію... Приблизно на стільки ж обґрунтовані заяви від кременчужан доводилось розглядати працівникам санстанції. Неодноразові перевірки та документи на впевненість людей ніяк не вплинули – тільки-но жінки, що сиділи у під’їзді, побачили дозиметр, одразу ж почали запрошувати до себе у гості – «радіацію поміряти». «Якщо не йдете до квартири – то коло ліфту заміряйте, бо там протягів немає, радіацію не видує», – порадила найбільш активна мешканка. Заміряємо – 8,6 мкР. «Жити можна!» – сміємося ми. Жінки зраділи, але все ж перепитали, чи не обманюємо ми їх, часом...

По місцях звичайних та доленосних

Прямуючи до центрального ринку, бачимо на території колишнього парку МЮДа гори будматеріалів. «Хто перевіряє випромінювання від них?» – питаємо у санлікаря. «Зараз, можливо, ніхто і не перевіряв, – була відповідь, – але при здачі об’єкта в експлуатацію радіаційний контроль буде обов’язково проведено. Тому будівельники самі повинні бути зацікавлені у якості матеріалів».
Центральний ринок нічим не здивував – 10,8 мкР. «Хтілося б побільше..., – зітхають репортери, – Але ж не більше норми! – одразу уточнюють своє бажання, побачивши реакцію лікаря.

Фон 10,2. Чиновники у міськвиконкомі у радіаційній безпеці. Ніщо не заважає працювати на користь кременчуцькій громаді:)

Далі за планом значиться будинок Кременчуцького міськвиконкому. Чергові із зацікавленням сприйняли нашу ідею і дали «добро» на заміри. Вийшло менше, ніж на ринку – 10,2. Працівники виконкому, що проходили повз нас, цікавилися результатами вимірювань – чи не шкідлива їх робота? Працюйте на здоров’я, люди добрі!
Перед нами площа Перемоги, на яку репортери покладали багато надій, адже вона вся з граніту – повинно добряче фонити. Результат, дійсно, виявився найбільшим – 12,4, але навіть до половини від норми не дотягнув. Тож, наметові містечка, в разі чого, можна ставити, не переймаючись питанням радіаційного опромінення.

Фон 13,8. РАЦС – чемпіон. Найбільше значення радіаційного фону. Тож дуже часто навідуватися туди не варто:)

Далі репортери «Телеграфа» повели спеціаліста санстанції до центрального відділення РАЦС... Виміри робити, звичайно ж! Стаємо під обручками-серцями-голубами і дивимося на дисплей дозиметра: 15 (непоганий початок), 12 (теж нічогісінько), 13 (цікаво-цікаво...), 12 (у...), 17 (Вау!!!). Тобто середнє – 13,8. Це найбільше значення, яке показував нам прилад. «Чого ви? – питає нас лікар. – Все одно менше, ніж норма. Певно, що це фонить від облицювальної плитки на підлозі». Робіть висновки, пані та панове, часто ходити до РАЦСу – шкідливо для здоров’я:).
Останнім пунктом вимірів була скеля «Гранітний реєстр», що знаходиться біля набережної у Придніпровському парку. Логіка була проста: чим більша гранітна каменюка, тим сильніше вона випромінює. Виявилося, що ні – радіаційний фон склав лише 9,6 мкР.
Як і казала завідувач відділення радіології міської СЕС Олена Коштовська, так і вийшло – у жодному з місць, навіть «завідомо забруднених», радіаційний фон не перевищив норми. Але це не означає, що в Кременчуці не існує небезпеки наднормового опромінення: продукти харчування та лікарські трави з забруднених територій, будівельні матеріали, інша сировина й готові вироби можуть нести в собі небезпеку. «Всі вони повинні мати сертифікат радіаційної якості, – каже Олена Коштовська. – Якщо ж його немає, то міська санстанція або інша атестована установа робить відповідний аналіз. До речі, вся сировина з кременчуцьких кар’єрів має перший клас якості, тобто може використовуватися у будівництві».

На замітку

Якщо хтось хоче самостійно зайнятися вимірами радіаційного випромінювання, то доведеться запастися одразу декількома приборами. Кожен вимірює «свій» вид випромінювання, від «свого» радіонукліда та у «своєму» середовищі. З простим дозиметром ви не визначите весь «радіаційний букет» у придбаних рябках чи ананасах.

Лікбез з радіології

Радіоактивність – властивість деяких атомів вільно розпадатися з виділенням енергії у вигляді випромінювання.
Види випромінювання: альфа (потік важких частинок атома; затримується, навіть папером), бета (потік електронів; проникає у тканини організму на глибину 1-2 сантиметри) та гамма (подібне до рентгенівського; розповсюджується зі швидкістю світла, його затримує лише товста плита зі свинцю або бетону).
Три чверті від всієї отриманої за життя дози опромінення людина дістає від природних джерел (космічні промені, гірські породи, природні радіонукліди у їжі, повітрі, воді).
Серед природних джерел, половину отриманої людиною дози опромінення «бере» на себе газ радон. Він проникає у повітря із земної кори, із природним газом і накопичується, як не парадоксально, у щільно зачинених приміщеннях, що не провітрюються. Найбільша концентрація радону фіксується у ванній кімнаті, де працює кран з гарячою водою (втричі більша, ніж на кухні, та у 40 разів більша, ніж у житлових  кімнатах). 



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх