І ти, БЮТ? Тимошенко зробила Ющенка «англійською королевою»

18.01.2007, 14:01 Просмотров: 997
Вся влада – прем’єру, так вирішив парламент минулої п’ятниці і в останній сесійний день підклав Президенту «політичну бомбу». БЮТ об’єдналась із Партією регіонів, і в результаті «антикризова коаліція» з допомогою 121 голосу «бютівців» подолала вето Президента на Закон про Кабінет Міністрів.
Фото: Дмитрий Бабец

Вся влада – прем’єру, так вирішив парламент минулої п’ятниці і в останній сесійний день підклав Президенту «політичну бомбу». БЮТ об’єдналась із Партією регіонів, і в результаті «антикризова коаліція» з допомогою 121 голосу «бютівців» подолала вето Президента на Закон про Кабінет Міністрів. Такий фінт «бютівці» з «регіонами» провернули прямо під носом у Президента, який у цей час роздумував про те, як же все-таки «жити дружно» з коаліцією. Поки він розкачувався, депутати у парламенті чудово про все домовились: БЮТ проголосувала за необхідний Януковичу закон про Кабмін, а коаліція в обмін підтримала потрібні БЮТу закони про опозицію та імперативний мандат для депутатів місцевих рад. Сам факт ухвалення документа, який має врегулювати взаємовідносини у трикутнику «президент-уряд-парламент», є, безумовно, позитивним. Але… згідно з цим законом, парламентська більшість і уряд отримують величезні права – набагато ширші, ніж передбачала конституційна реформа. Схоже, у новому конституційному устрої держави, Ющенку відвели роль «англійської королеви» – приймати паради на Майдані і їздити в гості за кордон.

Вітя, прощай?

Що дісталось Януковичу
Що каже Конституція
Призначення прем’єр-міністра фактично не залежить від президента: якщо протягом 15 днів президент не подасть на розгляд парламенту запропоновану більшістю кандидатуру прем’єра, то «пропозицію про призначення на цю посаду вносить у ВР коаліція депутатських фракцій…» За чинною Конституцією, право вносити кандидатуру прем’єра має лише президент і ніхто більше
Президент фактично втрачає контроль над призначенням міністрів закордонних справ і оборони: якщо протягом 15 днів глава держави не вносить у парламент відповідні кандидатури, то коаліція призначає їх сама Право призначати міністрів закордонних справ і оборони прямо гарантоване Президенту Конституцією – про коаліцію там немає ні слова
Президент втрачає можливість впливати на роботу уряду: програма діяльності Кабміну затверджується постановою Верховної Ради, а не законом, як це було раніше і на який глава держави міг накласти вето У Конституції мова йде лише про «схвалення» програми діяльності уряду, але яким чином має відбуватись схвалення – питання до Конституційного Суду
Президент позбавлений будь-яких важелів для відставки Кабміну: він може лише ініціювати розгляд цього питання у Верховній Раді, яка може ухвалити – а може й не ухвалити – резолюцію недовіри уряду. Відправити Кабмін у відставку можна лише, якщо: парламент оголосить йому недовіру, прем’єр сам подає заяву про відставку або не може виконувати свої обов’язки за станом здоров’я  
Президент позбавлений можливості впливати на кадрову політику Кабміну: всі заступники міністрів призначаються урядом за представленням або прем’єра, або Кабміну Закону суперечить раніше виданий указ президента про узгодження з ним призначень співробітників апаратів силових міністерств і відомств
Президент суттєво обмежений у своєму впливі на механізм виконавчої влади: тепер прем’єр і інші члени уряду можуть повертати Ющенку назад його президентські укази. Правда, з поясненням причин, чому вони не можуть бути підписані У Конституції можливість повернення указів назад президенту взагалі не передбачена

Крім цих, у законі про Кабмін є ще ціла низка пунктів, які так чи інакше обмежують владу Президента, в тому числі і його вплив на місцевих рівнях (губернатори, глави адміністрацій).

Фото: Дмитрий Бабец

Юля, чому?
Ухвалення закону про Кабмін стало можливим лише завдяки голосам БЮТ. Саме завдячуючи Тимошенко у Верховній Раді було створено прецедент – нову конституційну більшість. Саме БЮТ, об’єднавшись з регіоналами, допомогла відправити у відставку уряд Єханурова, підтримала відставку Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, голосувала за подолання вето Президента на закон щодо мораторію на продаж землі. Які цілі переслідує Тимошенко, явно виступаючи проти Президента, нині гадають політологи. Сама Тимошенко, схоже, не надто послідовна у своїх позиціях.
«Законом про Кабмін практично проводиться узурпація влади. Тому ми не будемо його підтримувати, і якщо президент накладе на цей закон вето, фракція БЮТ не стане брати участь у голосуванні за його подолання. [...] Ми детально вивчили законопроект і зрозуміли, що його неможливо приймати ні з законом про опозицію, ні з будь-яким іншим документом. Навіть якщо нам за це пообіцяють зірку з неба».
Юлія Тимошенко, 6 грудня 2006 року, прес-конференція.
«Цей закон нічого нового не додав до Конституції, він не проти Конституції, тому ми свідомо підтримали подолання президентського вето на нього… … якщо ж певні норми закону все ж суперечитимуть Основному Закону, їх можна оскаржити в Конституційному Суді, і суд поставить крапку. Але ці ризики відступають на фоні того, що цей закон кладе край безконтрольності влади, від чого йде більшість наших негараздів».
Юлія Тимошенко, Ізраїль, 15 грудня 2007 року
Ще одну версію озвучив член фракції БЮТ Олександр Турчинов: мовляв, голосуючи за закон про Кабмін, БЮТ сам збирається скористатись його вигодами, оскільки сподівається у недалекому майбутньому сформувати свій уряд. А поки що боротиметься за скасування політреформи, а відповідно, відставку уряду Януковича і розпуск Верховної Ради! Оце так! Але ж Ющенко навряд чи зважиться на чергову парламентську кампанію, йому просто ні з ким іти на вибори, а «регіони», отримавши таку владу, навряд чи віддадуть її будь-кому. Хто ж їх тепер покарає за використання адмінресурсу?
Є ще один мотив. Його озвучив голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній. На думку політолога, Тимошенко проголосувала разом з антикризовою коаліцією не лише через банальний бартер (ми голосуємо за ваш закон, ви – за наш). Для Тимошенко набагато важливіше було показати президенту: або той іде на співпрацю з нею і, відповідно, оголошує необхідні для БЮТ парламентські перевибори, або БЮТ віддає реальну владу в руки уряду та прем’єра. Тепер лідерка БЮТ може по суті шантажувати Ющенка можливістю згодом прийняти конституційною більшістю і інші закони. Наприклад, закон про Президента, у який можна внести пункти, що ще більше обмежать президентську владу. Прийняття цього закону зараз активно проштовхує Віктор Янукович.

Президент закон підписувати не буде
Причина – закон про Кабмін порушує низку норм Конституції, тому його положення має розглянути Конституційний Суд. Але… Конституційний Суд не може цього зробити негайно, бо закон ще не набув чинності. «Неможливо перевірити акт, який не є діючим», – пояснює радник Президента Микола Полуденний. Оскільки Президент закон не підписує, то він набуде чинності після того, як його підпише спікер парламенту Олександр Мороз, через 15 днів після ухвалення закону парламентом.
Є й ще одне АЛЕ. Можливо, Конституційний Суд і відмінить деякі моменти закону. Однак його було ухвалено з таким запасом, що Янукович у будь-якому разі отримує максимум влади.

Ющенку не допоможе навіть розпуск парламенту
У Президента Віктора Ющенка не залишилось ніяких аргументів і козирів для повноцінного діалогу з Віктором Януковичем і Олександром Морозом, вважає політолог Віктор Небоженко. Швидше за все, припускає політолог, він ще апелюватиме до Універсалу національної єдності, до загальної моралі і вірності Конституції, звертатиметься до населення. «Але це мало що дасть. Його політична сила деморалізована. Президенту не вдасться навіть пригрозити розпуском – тому що закони вже ухвалено конституційною більшістю. Вони тепер набувають чинності незалежно від розпуску», – відзначає Небоженко.
Крім того, розпуск Ради  – для Ющенка крайній варіант. Свої, тобто «нашоукраїнці» рейтингу не мають, Луценко лише розправляє крила. Але якщо все ж таки справа дійде до виборів, то, схоже, одним парламентом можемо і не обійтись. Депутати в кулуарах натякають: добре, аби заразом провести і президентські «перегони» і вибори до місцевих рад. Гуляти так гуляти!

Оцінки політологів

Фото: Дмитрий Бабец

Олесь Доній:
Позиція Юлії Тимошенко –  це позиція силового тиску на Президента чи шантажу – або дострокові вибори, або вся реальна влада, тепер уже з благословіння Тимошенко, передається в руки Януковича. Тимошенко взяла курс на утвердження двопартійної системи. (…) Не думаю, що сьогоднішнє голосування серйозно вплине на розстановку сил – протистояння триватиме, кілька законів кардинально нічого не вирішують. Більше того, сьогоднішній хід БЮТ дає підстави припускати, що будуть і інші домовленості з коаліцією, а це ще більше підштовхуватиме Президента до співпраці з Партією регіонів.

Фото: Дмитрий Бабец

Михайло Погребинський:
Не виключаю, що якісь пункти закону про Кабмін може скасувати Конституційний суд, але не весь закон. (…) Крок Тимошенко політично логічний і, безумовно, виграшний. Вона хоче бути другим гравцем на політичному полі. І якщо зважати на рівень підтримки електорату, то саме так воно і є. Тимошенко відкинула з гри третього гравця, оскільки він не підкорявся правилам, які влаштовують двох.

Фото: Дмитрий Бабец

Андрій Єрмолаєв:
Думаю, що насправді, з точки зору змісту закону про Кабмін, градус емоцій у дискусії навколо нього перебільшений – суттєвих «наїздів» на чиїсь повноваження там немає. Закон визначає лише процедуру реалізації повноважень. (…) Те, що відбулося в парламенті, можна сприймати як політичний крок уперед, оскільки ці закони розвивають парламентсько-президентську модель політичного устрою. На жаль, фракція «Нашої України» програла цю гру. Президент, безумовно, може звертатися до Конституційного Суду, але я сумніваюсь, що суд внесе радикальні зміни в закон про Кабмін.

Фото: Дмитрий Бабец

Віктор Небоженко:
У країні вперше за багато років сформувалася стійка конституційна більшість. Тепер, умовно кажучи, ця конституційна більшість може робити все, що завгодно, у тому числі й завершувати політреформу без участі Президента і, тим більше, без участі НУ, яка взагалі потрапляє у політичний відстійник, бо навряд чи буде представлена в новій опозиції так, як вона собі це уявляла.
Таким чином, 12 січня – дуже важливий день, який засвідчив величезний і рішучий крок від парламентсько-президентської до парламентської республіки. Але саме ця обставина закриває перспективи і Тимошенко, і Януковичу на сильну президентську владу. Якщо ж Тимошенко зробила ставку на парламентаризм і знищення президентської форми правління в Україні, то її рейтинг та популярність не постраждають від «тактичного» голосування за закон своїх ідеологічних опонентів.
Навіть якщо фігуранти цих подій не розуміють до кінця, що відбувається, то це не применшує їх важливості в історії України – ми впевнено рухаємося в бік парламентаризму.

Олександр Рар, німецький політолог:
Є два варіанти розвитку подій. Перший – парламент зможе укріпити парламентську республіку. У цьому випадку можна чекати, що Україна стане першою парламентською республікою на пострадянському просторі. І тоді вона буде більше схожа на Польщу, ніж на Росію. Інший варіант – дестабілізаційний – повне зникнення з політичної сцени фактору Ющенко. Вимушена відставка – і нові вибори, дуже жорстокі. Питання тоді буде йти про повернення країни до тієї форми влади, яка була при Кучмі – сильний президент і слабкий парламент.

Ми запитали

Фото: Дмитрий Бабец

«Це нормальний процес»
Думки щодо закону про Кабмін різняться і на місцевому рівні. Так, лідер фракції Партії регіонів у місцевій раді Микола Черниш вважає, що останні події в Раді – це лише процес «притирання» між Президентом та Прем’єром, до якого призвела політична реформа.
– Миколо Костянтиновичу, Закон України «Про Кабінет Міністрів» буквально вручає всю владу Кабміну. До чого, на вашу думку, може призвести концентрація повноважень в одних руках?
– Я б не сказав, що влада концентрується в руках Кабміну. Україна прямує до парламентсько-президентської республіки. У нас є Президент, Кабмін і Верховна Рада. Кожна з гілок має свої повноваження. Погано, що коли депутати приймали закон про перехід до парламентсько-президентської республіки, вони не розподілили чітко повноваження між гілками влади. Якби із цим визначилися ще тоді, зараз ми не мали б таких питань, як то: хто призначає міністра оборони, хто звільняє міністра МВД. Не треба боятися того, що відбувається. На мою думку, це нормальний процес «притирання» двох гілок влади. Якщо вже ми обрали шлях праламентсько-президентської республіки, то потрібен певний час на те, щоб усе узгодилося.
– Чи не вважаєте ви, що Верховна Рада цим законом випереджає події?
 – Так, рішення прийняли, дещо поквапившись. Але закон прийняли більшістю і саме у тому варіанті, який пропонувала команда Кабміну. Якби у парламенті було більше представників «Нашої україни» і БЮТ, то прийняли б варіант Ющенка. Щодо того, що закон підтримав БЮТ, то я вважаю це закономірним процесом. Голова завжди прихиляється до сильного плеча.
– Які можуть бути наслідки цього закону для нас у плані внутрішньої і зовнішньої політики?
– Я оптиміст. Сьогодні, незважаючи на жорстоку політичну боротьбу, спеціалісти намагаються задати економіці європейського темпу розвитку. Кабмін намагається відлагодити роботу економіки, вибудувати преспективу розвитку держави. Ця команда хоче дати результат. Останні місяці 2006 року показали, що ми виходимо на стабільний рівень. Ми маємо бюджет на наступний рік, у якому закладені перспективи збільшення соціальної складової.
Щодо зовнішньої політики, то ні Ющенко, ні Янукович не відмовляються від того, що Україна прямуватиме до ЄЕС. Але Янукович сказав, що ми йтимемо в Європу, враховуючи наше співробітництво з СНГ, і з Росією зокрема. Як би там не було, але понад 50 відсотків товарообміну ми маємо з Росією. Те, що попередній кабмін загострив відносини з цією державою, нічого нам не дало. Треба заспокоїтися і працювати. Головне сьогодні, незалежно від векторів, навчитися заробляти гроші самостійно. А в Європу ми прийдемо.

Фото: Дмитрий Бабец

«Це узурпація влади»
Член фракції «Наша Україна» у міській раді Олександр Урін вважає, що закон про Кабмін тільки загострить протистояння між Президентом та урядом.
– Олександре Веніаміновичу, яка ваша думка з приводу закону?
– Цей закон є порушенням конституційних норм. У статті 11 Конституції Україні чітко записано, що ніхто не може узурпувати владу. Те, що депутати прийняли закон про Кабмін, це добре само по собі. Але те, що він прийнятий з порушенням Конституції – це погано. Це не призведе до стабілізації, а лише загострить протистояння між гілками влади.
Я гадаю, Конституційний Суд дійде до розгляду цього закону і, щонайменше, скасує ті положення, які суперечать Конституції.
– Як цей закон може відбитися на державній політиці?
– Щодо зовнішньої політики, то тут ніяких змін не може бути. Принципових розбіжностей щодо європейської інтеграції між Президентом та Прем’єром немає. Розбіжності є, але не в стратегії, а в тактиці. Те, що ми зараз спостерігаємо, це лише перетягування ковдри і з’ясування, хто головніший. Цим законом депутати побігли попереду паровоза. Тобто, політична реформа передбачала перетворення України з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську республіку. А цей закон фактично закріпив принципи парламентської республіки. Повторюю, це суперечить Конституції. Лідери БЮТу заявляють, що вони підтримали закон, щоб припинити протистояння між урядом і Президентом. Але ж вони могли просто проголосувати за ті поправки, які запропонував Президент, які не допускають протиріччя з конституцією. Вони цього не зробили. На мою думку, з причини чергової кулуарної домовленості. Як правило, гучніше за всіх кричить «Тримайте злодія!» сам злодій. А БЮТ гучніше всіх ратував за стабільність і дотримання Конституції.



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх