Освячено пам\'ятник небесному покровителеві Полтави

16.01.2007, 17:01 Просмотров: 868
Сьогодні, 16 січня, в Полтаві відбулася подія, яку без перебільшення можна назвати видатною, як у церковному, так і в суспільному житті міста: біля Свято-Макаріївського кафедрального собору відкрито та освячено пам'ятник священномученику Василію, єпископу Прилуцькому.
Святий Василій ніс священне служіння в Троїцькій церкви м. Полтави (зруйнованій в роки безбожної влади), у Полтаві ж був покликаний до святительського служіння. Був неодноразово арештований за тверду віру в Христа, опір грабіжницькому вилученню церковних цінностей.

Сьогодні, 16 січня, в Полтаві відбулася подія, яку без перебільшення можна назвати видатною, як у церковному, так і в суспільному житті міста: біля Свято-Макаріївського кафедрального собору відкрито та освячено пам'ятник священномученику Василію, єпископу Прилуцькому. Святий Василій ніс священне служіння в Троїцькій церкви м. Полтави (зруйнованій в роки безбожної влади), у Полтаві ж був покликаний до святительського служіння. Був неодноразово арештований за тверду віру в Христа, опір грабіжницькому вилученню церковних цінностей. В 1930-м року був замучений у московській в'язниці. Ще до канонізації в дні особливих поминань померлих віруючі поминали «святого єпископа Василія», «убієнного святителя Василія». В 1997 році відбулося прославлення єпископа Василія в лику місцевошанованих святих, в 1998 році вперше відбулося святкування пам'яті нового святого. В 2000 році Ювілейний архієрейський собор вчинив загальноцерковне прославлення священномученика Василія (Зеленцова), єпископа Прилуцького, вікарія Полтавської єпархії. З благословення Високопреосвященнішого архієпископа Полтавського й Кременчуцького ФИЛИПА, в 2006 році було розпочато роботу над створенням пам’ятника нашому святому земляку — особливому молитвенику за наш град, небесному заступникові Полтави. Авторський колектив викладачів Національного технічного університету імені Ю. Кондратюка: скульптори Дмитро Олександрович Коршунов і Валерій Петрович Голуб, архітектор Василь Васильович Шулик створили пам'ятник на підставі збережених нечисленних прижиттєвих зображень мученика, з урахуванням традицій православного зодчества. 16 січня архієпископ Полтавський і Кременчуцький ФИЛИП у співслужінні старшого духовенства єпархії, у присутності кліриків міста й області та великому зібранні віруючого народу, відправив молебень священномученику й освятив монумент. Символічну стрічку перерізали архієпископ ФИЛИП і чотири ректори полтавських вузів: Української медичної стоматологічної академії - професор В'ячеслав Миколайович Ждан, Державного педагогічного університету - академік Володимир Олександрович Пащенко; Національного технічного університету - професор Володимир Олександрович Онищенко; Університету споживчої кооперації - професор Олексій Олексійович Нестуля. У своєму виступі на мітингу з нагоди відкриття пам'ятника архієпископ ФИЛИП відзначив неминуще значення мученицького подвигу святого Василія. Академік Пащенко розповів про своє знайомство зі святим Василієм під час вивчення історії Полтавської єпархії Православної Церкви в роки гонінь. Видатний полтавський історик, автор серйозних наукових праць із історії Православної Церкви періоду гонінь, Володимир Олександрович Пащенко розповів про видатне церковне, просвітительське й миротворче служіння святого. Секретар виконкому Полтавської міської ради народних депутатів Олександр Володимирович Козуб у короткому привітальному слові звернув увагу на мужність святого у відстоюванні інтересів віруючих полтавчан. Чудесним образом серед присутніх виявилася поважного віку жінка, яка особисто знала святого. Олена Олександрівна Шуваєва (Погрібна) розповідала, як маленькою дівчинкою разом зі своїми віруючими родичами була присутня під час закриття Троїцької церкви та сподобилася прийняти благословення від святого перед самим його арештом. Олена Олександрівна повідала переказ про смерть святого, який здавна передається з вуст у вуста серед Полтавських віруючих: святий мученик в одній з Московських в'язниць переводився з поверху на поверх, і щоразу сповідника віри запитували, чи зречеться він Христа. Після негативної відповіді єпископа переводили поверхом вище й знову ставили те ж питання. Коли й на самому верхньому поверсі святий не зрікся Христа, мученика скинули у двір темниці, а мертве його тіло віддали на поживу собакам. Кістки святого, які залишилися, були скинуті в тюремну клоаку... Благочестива стариця зі слізьми згадувала про хвилини спілкування зі святим і говорила про нескінченну радість від того, що Господь сподобив її, яка переступила вже восьмидесятилітній рубіж, побачити пам'ятник людині, яка благословила її в дитинстві. Віруючі після закінчення чину ще довго юрбилися біля пам'ятника, осіняючи себе хресним знаменням і призиваючи в молитвах святого. Хор урочисто співав величання. Прес-служба Полтавської єпархії



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх