Два директори одного заводу

15.09.2006, 19:09 Просмотров: 3 283
На заводі технічного вуглецю відтепер два директори. І кожен із них запевняє у своїй легітимності. Щоправда, у кріслі керівника сидить один. Інший лише збирається туди вмоститися.
“Не расставляйте пальцы в растопырку. Влезете в халепу”, – ноообраний директор “сажового” спілкується із журналістами
Фото: Дмитрий Бабец

У Кременчуцького сажового заводу два головні акціонери – Мирослав Балдіс, що представляє (за його словами) більше 50% акцій, та Ліумпов Михайлова, що (за словами її представників) згрупувала 49,7% акцій. 31 серпня на заводі технічного вуглецю відбулись збори акціонерів. Взяти участь у них змогли не всі – пана Балдіса до початку зборів товариші з «Беркуту» “загребли” до слідчого відділку Дніпропетровська.
Інші акціонери обрали нову наглядову раду. Вона, у свою чергу, у цей же день зняла з посади директора Вячеслава Яворського і поставила керувати підприємством Валерія Артеменка.
Легітимність проведення зборів акціонерів зараз оскаржується в суді. Першого вересня Крюківський райсуд призупинив дію рішення зборів акціонерів. За винесеною ним ухвалою, зупинено повноваження спостережної ради, що обрана 31 вересня, правління та призначених ними осіб.

Директор “не в темі”
11 вересня “відкрити личико” нарешті згодився новопризначений директор Валерій Артеменко – колишній військовий з Дніпропетровська. Цей керівник поки що без підприємства – із журналістами зустрівся в готелі, а не в своєму директорському кабінеті. Прикрощів новопризначеному керівнику доставила поява знімальної групи. “Ми так не домовлялися”, – пробурмотів пан Артеменко. І пішов дзвонити. Здається, керівник не в курсі, що прес-конференція передбачає купу журналістів, фотоапаратів та камер. Після “дзвінка другу” він таки погодився на відеозйомку.  Але без особливого задоволення…
Учасники прес-конференції, що представляють інтереси акціонера Ліумпов Михайлової, розповіли, що 31 вересня провели збори акціонерів. «О 10.45 ми закінчили реєстрацію, – нервово проводячи рукою по підборіддю розповідає член новообраної спостережної ради. – На початок зборів ніхто з дирекції заводу не прийшов, не було серед учасників Мирослава Балдіса. В реєстрі, який спалила мандатна комісія, налічувалось  більше 90% акціонерів. Це підтверджує проведена нами відеоз’йомка. Ми провели збори. Обрали нову спостережну раду, у яку увійшло шість чоловік. Збори були легітимними».
Оце так! Як вчасно акціонери забули, що саме у цей час за заводі проводився обшук і співпробітники „Беркуту” не випускали дирекцію з кабінетів, а головного акціонера пана Балдіса товариші з автоматами зачинили в авто.
До речі, ще один директор сажового заводу пан Яворський теж завітав на прес-конференцію. Сторони сперечалися. Але пан Артеменко у дискусію не встрявав. Він тримався осторонь.
Поки стояли крики, увагу «Телеграфа» привернув цікавий папірець з написом: „Текст для директора”. Допитливі журналісти не втримались аби його не сфотографувати. Там ми прочитали: «Бути готовим розповісти про себе і місце роботи. Не деталізуйте роботу в армії, а краще акцентуйтесь на вашій освіті, останній роботі у громадських організаціях. Крім того, журналісти будуть розпитувати вас про вашу стратегію, ставлення до трудового колективу, можливі рішення. Усюди вживайте: колишній (підкреслено) менеджмент підприємства, колишня наглядова рада, колишнє керівництво...».
«ТелеграфЪ» аж ніяк не натякає, що це була шпаргалка для Валерія Артеменка. Адже після спілкування із цією вельми поважною людиною, ми анітрохи не сумніваємось у його компетентності. А пан Яворський взагалі із собою не приносив жодних папірців. Швидше за все, листочок загубив якийсь інший директор, якому розумні люди пишуть тексти. Тим паче, пан Артеменко слова «колишній» взагалі не вживав. Він вживав переважно мінеральну воду і мовчав. А за нього віддувався юристик та нервуючий член наглядової ради.
“Хватит снимать, я не кукла тебе! Разошелся!”, – нарешті почули ми пана Артеменка. Не даремно обличчя «новопризначеного» видалось нам недобрим... На запитання журналістів він відповідав вибірково. Іноді, наприклад, так: «Ви вообще, нормальная?», а інколи «Это не ко мне».
Під час короткої промови новопризначений директор розповів кілька цікавих фактів. «ТелеграфЪ» ніяким чином не сумнівається у чесності пана Артеменка, але чомусь відчуття „лапші на вухах” ніяк не проходить.

У чому нас переконували
– Новопризначений директор каже, що побував на мітингу заводу. «Я розмовляв із працівниками. Пообіцяв їм, що вони будуть отримувати 300-500 доларів. Через 20 хвилин ці працівники повернулись і пішли з мітингу. А за 40 хвилин мітингу немає». «ТелеграфЪ» теж бував на обох мітингах сажового заводу. Але таких деталей не пам’ятає. Виходить, пан Артеменко або переплутав завершення мітингу із кінцем обідньої перерви, або сезон галюцинагенних грибів вже розпочався.
– Пан директор стверджує, що побував на території підприємства. «190 чоловік зі Львова з автоматами там до цього часу стоять». «ТелеграфЪ» неодноразово бував на сажовому. Але цих 190 чоловік з автоматами у цехах не помітив. Мабуть, гриби таки активізувалися.
– Представники нового керівництва кажуть, що печатка сажового заводу пропала. Пан Яворський стверджує, що вона на заводі. «Печатка нам не потрібна. Куди поділась, не знаю. Ми виготовимо нову», – переконував Валерій Артеменко журналістів.
– Новопризначений директор пообіцяв зайняти законне керівне крісло вже 11 вересня. Досі на підприємстві його не бачили.
– І найголовніше: пан Артеменко запевняв, що має всі законні підстави називатись директором. Документів на підтвердження цих слів журналістам не надали. Лише показали  з рук на відстані першу сторінку протоколу зборів акціонерів. На протоколі наглядової ради печатки підприємства немає. Коментувати призупинення судом його повноважень Валерій Артеменко не побажав.

«Сажовий» знову запрацює
14 вересня Кременчуцький завод техвуглецю відновить свою роботу. Про це під час прес-конференції на заводі технічного вуглецю розповів директор підприємства Вячеслав Яворський. «Я особисто переконався у готовності заводу до пуску. З 14 вересня ми запускаємо виробництво», – сказав він. Головний інженер підприємства Геннадій Гончарук, відзначив, що кожного року завод призупиняє роботу на 5-6 днів. Цього разу, через загрозу силового захоплення, він не працював цілих 10 днів. «На обсяги виробництва це не виплине, – вважає головний інженер. – Ми за місяць наздоженемо відставання». Зарплату працівникам за час зупинки заводу керівництво пообіцяло виплатити.



 
0
Автор: mudraya
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх