Хто такі рейдери

1.09.2006, 19:09 Просмотров: 1 999
Силове захоплення підприємств останнім часом в Україні не дивина. І Кременчук тут не виняток. Раз по раз виникають то відкриті, то приховані конфлікти між акціонерами, третіми особами за право власності на землю, нерухомість, заводи..

Чи були у конфлікті на сталеливарному заводі застосовані саме рейдерські технології захоплення бізнесу, невідомо. Але, судячи із сценарію, можна припустити, що так. Тому „ТелеграфЪ» вирішив, що читачам буде цікаво, познайомитись з таким поняттям, як „рейдерство”.

Рейдери – спеціалісти із перехоплення оперативного управління чи власності фірми з допомогою спеціально ініційованого бізнес-конфлікту.
Рейдер (англ.) – «нападник».
Останнє десятиліття рейдерські технології захоплення бізнесу особливо розповсюджені у Росії. Звідти вони почали експортуватись у сусідні держави, в тому числі й в Україну. Рейдерів поділяють на “білих”, “чорних” і “сірих”.
Як правило, “біле” рейдерство відноситься до нормальної законної діяльності, яка спрямована на покращення економічної діяльності підприємства.
“Чорні” і “сірі” рейдери – використовують у своїй діяльності незаконні методи, підробні документи, силове захоплення і т.п. Рейдери можуть як працювати на власний інтерес і забирати чужі підприємства собі з метою перепродажу, так і діяти „на замовлення” – в інтересах третіх осіб.

Арсенал рейдера
Існує декілька основних способів захоплення підприємства: скупівля акцій, сплановане банкрутство, реструктуризація, корпоративний шантаж і дискредитація, силове захоплення. А в інтернеті (російські інтернет-видання) на запит „вороже поглинання компаній” можна навіть знайти своєрідний прайс-лист на певні способи вирішення корпоративних суперечок: кримінальна справа „на замовлення” – $50 тис., закриття справи – $15-350 тис., вилучення з реєстру акціонерів – $15-20 тис., накладення арешту на майно – 5-15 $тис.

Технології
Одна із вивчених “технологій рейдерства” виглядає так.
1. Розвідка бізнесу
На цьому етапі досліджується бізнес об’єкта, реальні (а не за звітами) показники роботи.
Вартість етапу – від $5 до 20 тис. (все за даними російських бізнес-сайтів).
2. Оцінка можливостей захисту клієнта і реакції на зміну власника.
З’ясовується, чи зможе об’єкт організувати спротив силовому захопленню. Оцінюється здатність об’єкта мобілізувати суд, прокуратуру, місцеві і вищі органи влади. Вартість етапу – від $3 до 10 тис.
3. Розроблення схеми захоплення об’єкта.
Вибір такої схеми залежить від особливостей об’єкта. Розрізняють два види захвату – із застосування і без застосування сили. Без застосування сили, як правило, можна захопити об’єкт, який має формальну охорону, угоди з несерйозними охоронними і правозахисними організаціями і нерішуче керівництво. Коштує етап від $10 до 30 тис.
4. Організація захвату.
Вартість цього етапу оцінюється, як потроєна вартість реальних витрат, залежно від того, що із перерахованого нижче доводиться застосовувати. Приблизна вартість реальних витрат:
* “Домовитись” з податковими інспекторами $2-5 тис.
* Змінити записи в реєстрі акціонерів – від $10 тис. у столичних містах, від 1 тис. в провінції.
* Ухвалення судом рішення (про забезпечення заходів, арешт реєстру, заборона зборів акціонерів, анулювання результатів зборів акціонерів і т.п.) $10-20 тис. в регіонах і $30-200 тис. у столичних містах.
* Виконання судового рішення службою судових виконавців у столичних містах від $15 тис., у провінції від $5 тис.
* засвідчення нотаріусом підписів на документах $ 3-10 тис.
* нейтралізація силових відомств – $30-60 тис.
* силовий захват $300-500 тис. за штурм плюс $100-200 на добу за охорону на одного бійця.

Приклади
* * *
У лютому група приблизно з шістдесяти одягнутих у камуфляж людей атакувала офіс ВАТ «Чернігівобленерго». Масова бійка із застосуванням слізогінного газу, димових шашок і гумових палиць закінчилась окупацією будівлі. Разом з бійцями туди увійшли адвокати, які пред’явили рішення районного суду Києва, згідно з яким був призначений новий голова правління компанії. В той же час ще декілька обленерго поспіхом посилювали свою охорону, готуючись до аналогічних захоплень. Ці події тоді пов’язували із поверненням в Україну російського бізнесмена Костянтина Григоришина.
* * *
Технологія, яка застосовується до підприємства, що виробляє продукти харчування, які швидко псуються, не має складів для зберігання готової продукції, а весь товар іде прямо споживачу. При цьому завод має один виїзд з території. Захоплювачі домовляються з міськводоканалом про проведення позапланового ремонту труб прямо перед в’їздом на завод. Буквально за ніч з’являється котлован, який фактично блокує роботу підприємства. Двох тижнів досить, аби завод повністю зупинився, контракти були розірвані з накладенням величезних штрафів. Фінансово ослаблену компанію згодом легко викуповують за борги. Цей приклад – класика рейдерства.
І навести їх можна десятки. Так, свого часу різні рейдерські технології застосувала група „Сармат” стосовно київської компанії „Оболонь”, „Клірінговий дім” атакував черкаський завод „Азот”, а борговий важіль активно використовувала група «Фінанси і Кредит» для входження у хімічну галузь.

 



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх