Небо війни

22.04.2005, 17:04 Просмотров: 1 821
У краєзнавчому музеї у суботу відкривається виставка до Дня Перемоги. Монтуючи її, автор Анатолій Бишенко розповів цікаві подробиці героїчних подвигів авіаторів у роки війни. А ще у експозиції невідомі сторінки нашої історії, бо мало кому відомо, що Крюківський міст, як виявилось, був зруйнований не німцями, а за наказом радянського командування. Завдяки доброзичливості працівників музею, ми зробити невелике дослідження, і в числі іноземних екскурсантів несподівано зустріли колишнього остарбайтера.

Ціна нагороди

Центральне панно виставки “Небо війни”
Фото: Дмитрий Бабец

Кременчужанин Віктор Крупський у 20 років отримав звання Героя у вересні 41-го (він особисто збив дев'ять літаків противника). Герой Радянського Союзу “Майстер повітряної розвідки” Микола Гугнін, який після війни викладав у льотному училищі, збив 15 ворожих літаків. На особистому рахунку ще одного Героя кременчужанина Якова Михайлика – 17 німецьких літаків. Герої - Сергій Конюхов, Сергій Фаткін, Микола Циплухін… Що ми знаємо про цих легендарних авіаторів? Хіба що бачили їхні портрети на Алеї Слави в центрі міста. Після війни 2420 авіаторів були удостоєні високого звання Героя. І за кожною Зіркою стоять суворі випробування.
Кажуть, перед війною у Кременчуці стояла 75 змішана дивізія, а потім – винищувальний полк. Але точних даних немає. Одна із розповідей про подвиги авіаторів під час наступу гітлерівських військ є у книзі “Чуєш, Дніпре!”.
“…Дивіться, наші летять!” – передавалось ланцюгом ополченців. І всі побачили у небі кільце червонозоряних бомбардувальників, що йшли в бік Онуфріївки. З надією кожен проводжав поглядом наших соколів, бажав їм удачі. Однак бомбардувальники, що йшли без прикриття, вимушені були вступити в поєдинок з “мессершмідтами”. Зав’язався жорстокий і нерівний бій.
- Петре, чому немає наших винищувачів? – кричала дівчина-санітарка, смикаючи за рукав бійця, який стояв поряд, а сама ні на секунду не відводила погляду від повітряного поєдинку. Не витримавши, вигукнула: 'Що ж він робить, ви лише подивіться!' Але й без цього вигуку всі бачили, як наш літак врізався в гущу машин противника, щоб відволікти ворога від товаришів. Тепер він один боровся проти шістьох. Йшли хвилини, і тисячі людей на землі з тривогою слідкували за поєдинком. Сміливець не піддавався. Він робив відчайдушні віражі, неодноразово вислизав з-під вогню ворогів. І раптом один із атакуючих літаків загорівся і понісся до землі.
- Так, бий гадів! – вирвалося з окопів.
Та у льотчика, певне, закінчилися боєприпаси і “мессершмідтам” вдалося ”затиснути” бомбардувальник і з близької відстані підпалити його. Коли він, охоплений полум’ям, пішов униз над Садками, дівчина закрила очі і впала обличчям на землю, щоб не бачити, що трапиться.
Спроби противника 8 серпня 1941 року заволодіти Крюковом були безуспішні. (Окупанти увійшли в Крюків 9 серпня. – Прим. ред.)”.

Міст

“Древо забвения”… Фото невідомих авіаторів-учасників Великої Вітчизняної війни символізують наше забуття
Фото: Дмитрий Бабец

Вважалося, що Крюківський міст зруйнували фашисти. Підтвердження бомбардування його радянськими льотчиками вдалося знайти в документальній та художній літературі.
“Крюківський міст, який з висоти здавався іграшковим, з наближенням набував своїх вражаючих обрисів. Добре видно було металеві ферми. До землі залишалося метрів триста-чотириста, і Пошивальников різко потягнув ручку управління на себе, при виході з піке скинув дві бомби. Його дії повторили ще два пілоти. Дві “сотки” точно накрили ціль. Решта, вибухнувши поряд із мостом, високо підняли стовпи пінистої жовтої води. Ведучий поклав літак у крутий лівий віраж і довернув “Іл” під невеликим кутом до мосту, пересікаючи його, скинув ще дві бомби. З палаючого мосту у воду полетіли машини, вогонь перекинувся на танки, підводи. У воді було видно гітлерівців, які плавали вперемішку з уламками”. (“Флагман штурмової авіації”, С.Донченко, К., 1988)
“Відступ противника був значно дезорганізований успішним нальотом радянської бомбардувальної авіації на переправи в районі Кременчука, здійсненим 24 вересня. Прямим попаданням був зруйнований залізничний міст через Дніпро. (29 вересня 1943 року Кременчук визволили. – Прим. ред.)”

(Історія ІІ світової війни 1939-1945 р.р., том 7, М., 1976)

“Небесні ластівки”

“Хочеться розповісти про героїчну професію військового авіатора, - каже Анатолій Бишенко. - На базі моєї колекції моделей літаків, речей авіаторів, спробуємо показати, якою насправді була повітряна війна: важка і трагічна. Тисячі льотчиків, які як-небудь вивчили лише “взлёт-посадка” вилітали на ворога. Тілами накрили Люфтваффе, а не майстерністю окремих асів”. Дійсно, у Німеччини на початку війни техніки було менше ніж у нас, а досвіду - більше. У перший день війни нашу авіацію практично розбили (1811 літаків та 66 аеродромів).
Одним із героїв виставки є Дольніков (прототип героя повісті Шолохов “Судьба человека”), якого збили у районі Кривого Рогу, і якому в полоні наливали, а він казав “Русские после первой не закусывают”. Драматична доля льотчика Дєвятаєва із дивізії Покришкіна. Він був збитий під Львовом 1944 року, потрапив у полон, викрав німецький бомбардувальник разом із полоненими. Зухвалий подвиг, якому не повірили. Дали вісім років таборів, потім Зірку Героя і він потрапив до Книги рекордів Гіннесса. Цікава розповідь про “сталінських соколів”, про досягнення німецьких льотчиків (відкриття для багатьох): Герой Іван Кожедуб збив 62 літаки противника, а на рахунку німця Еріха Хартмана – 352 збитих літака (348 - радянських).
А ось “Небесні ластівки” - це жіночі авіаційні полки. Аналога таким підрозділам не було у світі. У нас же їх було створено три: нічні бомбардувальниці, тактичні (на П-2) та винищувачі. Лідія Літвяк - пілот-винищувач збила 14 літаків і 23-річною загинула у повітряному бою. Катерина Зеленко - єдина жінка у світі, яка здійснила таран під Ромнами. Варвара Ляшенко після загибелі чоловіка залишала у полку свою двомісячну дитину на час власних польотів на “Іл-2” і була підбита прямим зенітним попаданням снаряду. Ганну Тимофєєву-Єгорову збили над Померанією (коли німці взяли її, обгорілу, в полон, то були вражені і навіть розмістили в лазареті та залишили ордени).

Ніхто не забутий, ніщо не забуте?

60 років – 60 відповідей

Із 60 кременчужан у віці від 16 до 22 років:
- Дату початку та закінчення ІІ світової та Великої Вітчизняної війни правильно назвали – п`ять осіб.
- Кількість загиблих у Великій Вітчизняній війні громадян СРСР (приблизно) назвали три особи.
- Основні наступальні операції радянських військ у Великій Вітчизняній війні не назвав НІХТО.
- З якої наступальної операції почалося звільнення України, не назвав НІХТО.
- Дату звільнення Кременчука від німецько-фашистських загарбників назвали чотири особи (згадавши назву вулиці ім. 29 вересня)
- Кількість загиблих військовополонених у Кременчуцькому концтаборі назвали чотири особи.
- Десять найбільш відомих орденів СРСР періоду Великої Вітчизняної війни не назвав НІХТО.
- Прізвища двох найрезультативніших радянських асів у Великій Вітчизняній війні назвало дві особи.
- Країни, які воювали на боці Німеччини не назвав ніхто.
- Про героїв Радянського Союзу – кременчужан щось чули вісім осіб.
- Поважають ветеранів – 34 особи.
- Не визначилися – 12 осіб.
- Не поважають – 14 осіб.
- Захищатимуть Батьківщину лише сім осіб (в т.ч. відповідь з усмішкою – п'ять осіб).
- Про своїх предків періоду Великої Вітчизняної війни щось чули сім осіб, знають – дві особи.

(Опитування проведене Анатолієм Бишенком)

От Советского Информбюро:

27 апреля наши войска на всех фронтах подбили и уничтожили 22 немецких танка. В воздушных боях и огнём зенитной артиллерии сбито 29 самолётов противника.
В ночь на 28 апреля наша авиация дальнего действия произвела  массированный налёт на железнодорожный узел Львов и бомбардировала скопление воинских эшелонов противника. В результате бомбардировки на железнодорожном узле возникли многочисленные пожары, которые сопровождались  сильными взрывами. Одновременно наши лётчики блокировали аэродром противника в районе  города Львов. Пулемётно-пушечным огнём обстреливали колонны немецких автомашин на дорогах, подходящих к Львову.
В ночь на 28 апреля наша авиация бомбардировала аэродром противника в районе города  Орша. Во время налёта на аэродроме находилось много немецких самолётов. Бомбардировкой создано 15 крупных очагов пожара. Горели самолёты противника, склады горючего и боеприпасов. Среди пожаров произошло несколько сильных взрывов. Наши лётчики, уходя от цели, наблюдали пожары с расстояния более 100 километров.
28 апреля корабли Черноморского флота ночью обнаружили две группы судов противника в районе Севастополя. Один транспорт был атакован нашими кораблями при выходе из бухты Казачья. Другой конвой в составе двух транспортов был обнаружен в районе Херсонесского маяка и следовал на запад. В результате ударов наших кораблей потоплены три транспорта противника общим водоизмещением до 11 000 тонн.

Уточнення: В минулому номері “Телеграфа” під матеріалом “Діти війни” замість слів “Редакція вдячна всім, хто допоміг у підготовці матеріалу, а також за фотографії – Анатолію Бишенку” слід читати “Редакція вдячна всім, хто допоміг у підготовці матеріалу, а також за фотографії – краєзнавчому музею”.



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх