Слідами незнайдених скарбів

22.04.2005, 17:04 Просмотров: 1 159
У лиху пору люди ховали свої цінності подалі від ворогів. Часто скарби так і залишалися схованими під товщею землі. Через наші краї у різні часи проходили шляхи купців і загарбників, тут точилися війни і революції. Цікаво, що ж таїть у собі кременчуцька земля і, взагалі, чи реально знайти скарб?.

Кожному землянину – золотий злиток

Мрія знайти десь золото-діаманти приходила, певне, до кожного. І хоч шукають їх тисячі, реалізують свій задум одиниці. Деякі фахівці вважають, що за всю історію цивілізації людство зарило у землю від трьохсот до чотирьохсот тисяч тонн золота та близько двох з половиною мільйонів тонн срібла. Якщо викопати і переплавити всі скарби, то кожному землянину дістанеться золотий злиток масою 60 грамів та шматок срібла  майже з півкілограма.
В давнину пошуком скарбів займалися романтики-дилетанти, котрі користувалися заступом та кількома заклинаннями. Нинішній техногенний вік породив цілу індустрію пошуку. Лише на підняття затонулих кораблів різноманітні фірми та фонди щорічно витрачають понад 300 мільйонів доларів. І все ж більшість скарбів знаходять випадково. Найбільшим унікальним знахідкам, ніби кораблям, присвоюють імена.

Міношукач чи комп`ютер?

Цікаво, що у всьому світі шукачі скарбів діляться за спеціалізаціями. Нарівні з землерийниками та підводниками є люди, які спеціалізуються на пошуку скарбів у колодязях, на горищах, у каналізації, стічних канавах і навіть на старих сміттєзвалищах. Тисячі ентузіастів з різноманітними приладами – від міношукачів часів Другої світової війни до суперсучасних детекторів бродять по полях. Подекуди використовують навіть так звані глибинні металошукачі, що містять до шістдесяти комп’ютерних програм пошуку.
Фахівці у справі пошуку скарбу кажуть, що 80 відсотків робіт проводиться не в полі з металошукачем, а в бібліотеці й архіві. Читаєш документи, прикидаєш, де і що може бути. Спілкуєшся з людьми, збираєш історії, чутки, легенди, часом навіть найнеймовірніші, опрацьовуєш весь матеріал і лише тоді, якщо до місця є доступ, починаєш копати.

Церковні скарби

Насамперед їх шукають у монастирських колодязях (паломники вік за віком кидали в них монети) та закладних церковних стовпах. Само собою, не в діючих культових спорудах, а в зруйнованих свого часу більшовиками чи під час війни.

Розбійницькі скарби

Спокон віку на шляхах орудували розбійники. Про них до нас дійшли легенди та численні лісові скарби. Та це не значить, що треба перекопувати увесь ліс. Досвідчені шукачі працюють поблизу орієнтирів, де злодіям зручно було ховати награбоване.

Домові скарби

Раніше, за традицією, перш ніж вселитися в новий будинок, його освячували. А  текст молитви за дім (іноді разом із золотими монетами чи іншими коштовностями) клали в спеціальний золотий або срібний футляр і замуровували в стіну як оберіг від всіляких негараздів.

Водяні скарби

Цікаво, що є джерела, де вміст срібла у воді аномальний. Чому? Можливо, там сховані старовинні цінності?
Таємні скарби, як і раніше, чекають на своїх шукачів. Про місця, де вони заховані на Кременчуччині, дізнатися важко. Але подейкують, що їх повно в районі Градизька та Келеберди.
Бажаючі розбагатіти є? Що ж, заступ можна придбати у будь-якому господарчому магазині. Та не варто захоплення перетворювати на манію. Комусь скарби, можливо, навіть сняться. Однак саме сонники іронічно трактують скарб як втрачені надії.

Українське законодавство передбачає до 20% винагороди тому, хто знайде скарб, що є пам’яткою історії чи культури, та одразу передасть його державі.



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх