«ТелеграфЪ» грав на заборонених автоматах (ФОТО, ВІДЕО)

28.07.2011, 10:10 Просмотров: 2 274
Міліція пояснила, чому не може закрити їх «махом чарівної палички».

Незважаючи на величезний штраф у 850 тисяч гривень, в Кременчуці підпільно існує гральний бізнес. Люди продовжують «спускати» зарплати, руйнувати сім’ї та «підсаджувати»  на автомати молодь. «ТелеграфЪ» пограв у двох закладах у центрі міста – під носом у правоохоронців.

До редакції «Телеграфа» минулого тижня звернувся хлопець і на умовах анонімності запропонував влаштувати репортеру екскурсію по гральних закладах прямо у центрі Кременчука. На питання «навіщо це тобі треба» він розповів, що програв за раз дві тисячі гривень і хоче, щоб цих місць не було.

– Це як наркотик, – каже Сергій (ім’я змінене), – коли входиш в азарт, то хочеться грати ще і ще. Вже не контролюєш ситуацію і спускаєш все до копійки. Я не хочу, щоб це було. Я краще пограю в Інтернеті в покер чи ще у щось. Той самий азарт і лише за доступ до мережі треба щомісяця платити. Краще вже так. Я знаю, що вилікуватися від цього неможливо.

Нам стало цікаво на власні очі побачити те, з чим так давно борються всі правоохоронці – міліція, прокуратура, податківці. Особливо інтригувало те, що наша екскурсія мала проходити по центру Кременчука. Здавалося, хоча б звідси цю пошесть можна ж було вимести! Тож, озброївшись маленькою відеокамерою і диктофоном, ми рушили зривати свій джек-пот.

Точка №1. Центральний ринок

– А скільки грошей прийнято програвати? – питаю я Сергія перед заходом у зал.

– Та можна і десять, і двадцять гривень, – каже мій екскурсовод, – автомати беруть купюри від «десятки».

Приміщення з гральними автоматами знаходилося на вулиці Пролетарській, у будівлі Центрального ринку. Чорні двері виходять до зупинки автобусів «3-Б», «9», «2» біля ринку в напрямку центру. Через них туди-сюди бігають клієнти. З вулиці чутно клацання кнопок по автоматах – ніби працює цілий друкарський цех. Заходимо. Як нас чекали – біля входу стоять два апарати. Сідаємо. Читаю надпис, що це лише відеогра і на виграш вона не ведеться. Перша «десятка» пішла у купюроприймач. Чую від Сергія, що потрібно обирати «сім ліній» і  ставку робити таку-то... Мало чого розумію – лише клацаю по кнопках. По екрану бігають якісь фігурки. За три хвилини 10 гривень як і не було. Навколо – постійне «клац-клац», ходять гравці. За нашою спиною стояв «наглядач» і слідкував, аби двері на вулицю були закриті. В апарат пішла «двадцятка». Починаю розуміти якусь логіку. За десять хвилин збільшую свій виграш до 50 гривень.


– А як гроші назад забрати? – питаю Сергія.

– А онде дівчина ходить – треба її покликати і вона видасть гроші.

Так і сталося. Дуже швидко дівчина з сумкою-касою розрахувалася і зі мною, і з товаришем – він теж був у виграшу.
Чудово! Починає прокидатися азарт. Може кинути ту роботу та «заробляти» на автоматах? Йдемо далі...

Точка №2. Перехрестя вулиць Шевченка та Воровського

На цьому перехресті раніше був зал гральних автоматів «Копійка». Після заборони грального бізнесу в Україні, заклад змінив назву, але автомати лишилися. До речі, це місце знаходиться в якійсь сотні метрів від опорного пункту міліції. Заходимо. Тут ніяких «наглядачів» не помічаємо – лише дівчина пиво розливає. Сіли на вільні місця. Тут у нас гра не те, що пішла, а полетіла! Заклавши по десятці в автомати ми хвилин через 15 вже виграли майже по сотні. Навколо була купа чоловіків – вони раділи за нас і дивувалися нашим виграшам. Як кажуть, новачкам везе.

– Якби я сам пішов, то вже давно програвся б, – дуже серйозно каже Сергій, – це така справа...

Точка №3. Зупинка «Завод «Кредмаш»

До наступного місця довелося пройтися аж до «Кредмашу». За словами Сергія, ще одні ігрові автомати причаїлися в будівлі зупинки під написом «кафе-бар». Тут було тихо. В барі за решіткою лише сиділа продавчиня. Ми замовили пива.

– А ви увімкнете пограти, – питаємо в жінки та киваємо на прикриті брезентом апарати.

– Ні, – відповіла продавчиня і підозріло на нас подивилася.

– А коли можна підійти, щоб пограти? – корчимо із себе затятих ігроманів і з надією дивимося на тітоньку.

– Ну, після сьомої, коли люди з заводу всі розійдуться, – пояснила жінка. – А краще – коли стемніє.

Ми допили пиво і кожен почимчикував по своїх справах. Ані я, ані вже знайомий ігроман не могли зрозуміти – чому ці заклади не можна прибрати з Кременчука раз і назавжди. Якби із ними реально боролися, то вони не стояли б на головних вулицях міста і до них не можна було б зайти серед білого дня та протринькати гроші.

ДОВІДКА

Після заборони грального бізнесу в Україні (2009 рік) у Кримінальному кодексі України з’явилася чудова стаття під номером 203-2 – «Зайняття гральним бізнесом». Відтоді ділків за бізнес на хворих людях чекає чималий штраф – від до 170 тис до 850 тис гривень. Якщо бізнесмен не вгомониться і попадеться вдруге – його можуть посадити на строк до 5 років.

Проте ці перспективи не лякають місцевих підприємців – заклади із гральними автоматами відкриті і кожен, хто бажає погратися із фортуною, може вільно це зробити. Добре, що хоч зникла яскрава реклама гральних закладів, яка спокушала кременчужан розпрощатися з чесно (або нечесно) заробленими грошима.

«Не можна махом чарівної палички все закрити»

Міліція: «Ми почали масований наступ на гральний бізнес»

Ще минулого тижня кременчуцькі правоохоронці показали, як вони борються із гральним бізнесом – міліціонери з Крюківського райвідділу на своїй території викрили колишнє кафе з «однорукими бандитами», вмонтованими в системні блоки комп’ютерів. Заклад працював постійно, але азартне життя розпочиналося у темний час доби. Завідувала «казино» 29-річна кременчужанка. Тепер їй загрожує чималий штраф (до 850 тис грн). Вже на цьому тижні правоохоронці закрили один гральний заклад із однорукими бандитами та два під вивісками  клубів, де гра йшла через комп’ютерну мережу.
26 липня в. о. начальника Кременчуцького міського управління міліції Сергій Зюбаненко заявив, що правоохоронці пішли в наступ на гральний бізнес.

– Починаючи з минулого тижня вже задокументовано декілька фактів, – каже Сергій Зюбаненко. – Чому не можна махом чарівної палички все закрити? Є певний механізм документування, проведення слідчих дій. Ми робимо все, аби справа мала перспективу в суді. Щоб це не було просто фактом виявлення, бо тоді ті, хто дійсно стоїть за цим, не понесуть відповідальності.
За словами Сергія Зюбаненка, власники гральних закладів оформлюють їх на інших людей, котрі повинні розуміти, що матимуть проблеми з законом. Відповідати в суді за гральний бізнес, на думку головного міліціонера міста, повинні справжні власники.

– В нас вже є механізм роботи, його погодили з прокуратурою та судами, – каже Сергій Зюбаненко. – Всі ці справи мають знаходити своє логічне закінчення.

«Раніше цей бізнес приносив надприбутки, а зараз – собі ж дорожче»

– Якщо ви пройдете центральними вулицями, то ви не побачити місць, де відкрито надають ці послуги. Так, є маленькі кафе та магазинчики, де стоять по три, по чотири автомати. Дехто влаштовує цей бізнес у комп’ютерних клубах. Є в таких місцях і подвійні двері, і відеокамери. Але я запевняю, що це вже не та ситуація, яка була три місяці або півроку тому. Багато із цих закладів закрилися і там зараз продають продукти або одяг. Раніше цей бізнес приносив надприбутки, а зараз – собі ж дорожче, бо дуже серйозні штрафні санкції. Слава Богу, що тепер людей не заманюють вивісками, як раніше. Роботяги заходили і залишали там свої зарплати. В інших містах через це і до суїцидів доходило.

'Кременчуцький ТелеграфЪ', №30 від 28 липня



 
0
Автор: konstantinov
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх