Брущата історія

11.08.2005, 15:08 Просмотров: 958
Єкатерининська, проспект Революції, Леніна – все це назви однієї, улюбленої нами вулиці. Час змінював її назви, руйнував та зводив нові будови, майже повністю поміняв її обличчя… Але вона залишається головною, центральною вулицею Кременчука. Рівна, як стріла, зараз вулиця Леніна починається від площі Перемоги і закінчується вулицею Халаменюка. Її довжина – 1350 метрів.

Дню народження міста присвячується

Торговий ряд Ю.Файдиша наприкінці ХІХ століття тягнувся цілий квартал, аж до вулиці Херсонської (зараз – вул. Карла Маркса). Покупців зваблювали вивіски суконно-мануфактурного галантерейного магазину, швейцарського магазину годинників та ювелірних виробів. А якою була реклама! Від респектабельної «Специальное заведение золото-швейных изделий и разных военных офицерских принадлежностей» до  надзвичайно вражаючої: «Вино «Сен-Рафаэль» - лучший друг вашего желудка». У ХVІІІ столітті, на думку мандрівників, торгівля у Кременчуці була кращою, ніж у Києві.

Єкатерининська вулиця. Початок ХХ століття.  Тривалий час стан кременчуцьких вулиць не витримував критики: «Хто у Кременчуку не бував, той пилу не бачив», - писали у столичній пресі. На початку 80 років ХVІІІ століття Єкатерининську вимостили бруківкою. Це стало значним досягненням комунального господарства і першим випадком твердого покриття вулиці в історії міст Полтавської губернії. Проблемою було і озеленення. Дерева часто гинули через поганий грунт, тому перевагу віддавали міцним і непримхливим деревам: білим акаціям та американським кленам.

На початку ХХ століття за часів перебування на посту міського голови пана Ізюмова у Кременчуці звився перший електричний трамвай.

У 1801-1803 роках на місці сучасного Будинку офіцерів звели кам’яну, одноглаву Спасо-Преображенську церкву. Після революції у середині 30-х років церкву розібрали, а цеглу використали для облаштування парапету навколо парку МЮДа.

Єкатерининська розпочиналася з Соборної площі та Успенського собору. На фото трамвай повертає з центральної вулиці на Олександрійську, названу на честь царя (зараз вул.Перемоги).  Час не зберіг ні собору, ні трамвайних колій, вистояв лише банк.

Таким було перехрестя вулиць Леніна і Пролетарської у 1962 році. Аптека пережила десятиліття, а замість «Гастроному» і «Бакалії»  – через вулицю – тепер магазин комп’ютерної техніки.

За матеріалами книги «Улицами старого города», А.М.Лушакової та Л.І.Євселевського.



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх