«Якщо ти виходиш на поле, то потрібно грати на 100% інакше не виходь», - капітан «Кременя» Ігор Тимченко

16.11.2017, 16:02 Просмотров: 2 022 Комментариев: 2

«Якщо ти виходиш на поле, то потрібно грати на 100% інакше не виходь», - капітан «Кременя» Ігор Тимченко

Форвард розповів про рівень чемпіонатів, чим займаються гравці «Кременя» поза футболом, чим любить поласувати та як грає з пластиною після травми

Фото: Олександр Попенко

В гості до «Телеграфу» чи, скоріше всього ми завітали в гості, на тренування футбольної команди «Кремінь», щоб поспілкуватися з капітаном Ігорем Тимченком. Досвідчений нападник за свою спортивну кар’єру змінив 17 команд. Ігор встиг пограти в багатьох іменитих командах: «Металург» Донецьк, «Ворскла», «Чорноморець», а також московський «Локомотив».

 

 

У 12 років Ігоря на футбол привів дядько Іван Григорович. Перші кроки робив з тренером Олексієм Вишневецьким. Спробував свої сили в московському «Локомотиві». Тоді тренер Юрій Сьомін сказав юному нападнику: «Я не здивуюся, якщо ти станеш футболістом дуже високого рівня і в той же час я не здивуюся, якщо ти не заграєш взагалі».

 

Про рівень чемпіонатів та «Карпати»

 

- Рівень Першої ліги зрівнявся з рівнем Прем’єр-ліги, також чемпіонат у Другій лізі майже на рівних. Коли я грав у Прем’єр-лізі то різниця у рівні з Першою лігою була великою, а з Другою так взагалі прірва. А зараз погляньте на Кубок України, коли клуби з Першої ліги доходять до високих раундів і вибивають клуби з Прем’єр-ліги, раніше такого було менше. Тим паче клуби з Другої ліги не могли обіграти Вищу лігу (цього року «Львів» і «Дніпро-1» вийшли в ¼ Кубка України обіграв команди з Прем’єр-ліги – ред.)

 

Підготовка дуже відрізняється, особливо умови. У Прем’єр-лізі хороші бази, поля, інші фінансові умови. Взимку збори проходять за кордоном в Туреччині чи на Кіпрі, ти не бігаєш по снігу та льоду. Зараз в основному Перша і Друга ліга готуються в Україні. Всі розуміють кліматичні умови в Україні, це сніг та лід. Добре, що у деяких команд є поля зі штучним покриттям, а якщо немає то вони бігають в лісі. Підготувати себе в таких умовах дуже важко. І звичайно фінансова складова, якщо у Вищій лізі футболіст може заробити на безбідне життя, а зараз це зробити важко, - говорить Ігор.

 

У Вищій лізі Ігор дебютував у 2006 році коли грав за алчевську «Сталь», тоді команда мінімально програла «Карпатам» (0:1). Після того як команда покинула Вищу лігу перейшов в донецький «Металург».

 

«Якщо ти виходиш на поле, то потрібно грати на 100% інакше не виходь», - капітан «Кременя» Ігор Тимченко - В житті пересікався з «Карпатами». Спочатку дебютував у Вищій лізі проти «Карпат», а через рік, коли перейшов у «Металург», мій перший гол у Вищій лізі був саме у ворота «Карпат». Тоді на 79 хвилині я головою забив переможний гол. За цей час змінив багато команд, в цьому немає нічого хорошого, але є й плюс, коли ти працюєш з різними тренерами ти набираєшся досвіду. Я був у Павлова, Ковальця, Григорчука, Костова. У кожного тренера свій стиль тренувань, у Костова був більш технічний футбол, вимагав гри низом і ніяких довгих передач. У Гамули більш довгий футбол з використанням дальніх передач. Кожен з тренерів по своєму тренує та будує процес, тим цікавіше виконувати вимоги тренера.

 

Як потрапив у «Кремінь» 

 

- Я був у чернігівській «Десні», на той час у них також були проблеми з фінансами, і влітку постало питання повертатися в «Десну» чи прийняти пропозицію від Сергія Ященка. На той час я грав за команду на область, щоб заповнити паузу. Він побачив мою гру та зателефонував зранку й запросив у команду. Чому б і ні, Кременчук поруч з Полтавою, недалеко від дому, тим паче з Сергієм Володимировичем працював у донецькому «Металурзі». Я погодився на пропозицію і про це не шкодую. Вже третій рік граю за «Кремінь», цим періодом задоволений, ще й через 18 років повернулися у Першу лігу.

 

«Чим частіше починаєш все з нуля, тим важче»

 

Спортивний шлях Ігоря був не з легких. На перегляд до алчевської «Сталі» Ігор приїжджав з гіпсом на руці, але це йому не завадило потрапити у дубль, а згодом дебютувати у Прем’єр-лізі. Потім були вдалі два роки у донецькому «Металурзі», але корективи внесла травма, яка вибила Ігоря на 8 місяців. Схожа ситуація склалася і в «Кремені», коли Ігор став кращим бомбардиром команди, але у першій же грі нового сезону отримав травму і вилетів на три місяці.

 

 

- Якщо покласти руку на серце, то швидше за все, своєю футбольною кар'єрою я не повністю задоволений. Думаю, що при відсутності травм і певних обставин, міг би домогтися набагато більшого. Але футбол не терпить умовних способів, і вийшло як вийшло. Звичайно ключову роль зіграла травма, отримана в донецькому «Металурзі». Мені так не вдалося від неї оговтатися, і вийти на колишній рівень гри. Після моя кар'єра пішла на спад, і все вийшло якось зім'ято. Звичайно в цьому тільки моя вина. Колись давно мені мій тренер сказав: «У тебе може не вийти, але ти повинен здолати все, щоб потім не шкодувати, що ти чогось не зробив». І озираючись назад, чесно скажу немає в чому себе дорікнути.

 

Чи важко знаходити сили та починати все з нуля? Звичайно важко. І чим частіше тобі доводиться починати з нуля, тим важче це робити. Але так вже склалося, що в професійному спорті, це відбувається постійно. І до цього потрібно бути готовим. Потрібно, але не завжди виходить. Я десь читав, що за статистикою, спортсмени найчастіше травмуються в той період, коли знаходяться на піку форми. І це найприкріше. Провівши перший сезон за Кремінь, я не пропустив жодного тренування, і, зігравши всі ігри по 90 хв, забив 17 голів. Звичайно, відчував себе дуже впевнено. І, як сніг на голову, трапилася ця травма. Причому травма досить важка. Мені поставили титанову пластину в плече, яка стоїть там досі. Я постійно відчуваю пластину, яка створює багато незручностей. Але відразу хочу сказати, що я прекрасно розумію, що це не може служити виправданням до того, що я, наприклад, в деяких матчах грав непереконливо. Якщо ти виходиш на поле, то потрібно грати на сто відсотків інакше - не виходь! Тому я намагаюсь забути про свої колишні травми. Хочу і далі грати в футбол і приносити користь Кременю.

 

Навіщо підкидують гравців «Кременя» та як позбуваються конкурентів

 

- В команді є традиція на вихідних після кожної гри грати у тенісбол. Це така гра як теніс, тільки грають ногами. У нас третій рік злагоджена команда я з Владом Піскуном, а там змінюються люди, був Валера Курелєх, а зараз Сергій Степанчук. І хлопці по черзі кидають нам виклик і намагаються чинити опір, у когось виходить у когось не дуже, в основному ми виграємо. Зараз Сергій Вовкодав, Богдан Боровський й Артем Прошенко намагаються нам протиставити, в них не дуже виходить, але ми сподіваємося, що вони нас переможуть.

 

 

Коли день народження ми виходимо на центр поля, стаємо один навпроти одного, беремося за руки й підкидаємо іменинника. Пам’ятаю, одного разу ми підкидували Валеру Курелєха, хтось із захисників відійшов і він упав. Потім ми жартували, що так прибираємо конкурентів.

 

Ще був цікавий момент у роздягальні, коли Влад став посередині і з кожним гравцем обігравався головою, щоб м’яч не впав на підлогу, в підсумку ми його закинули у смітник. Ми довго репетирували, бо один не може віддати, потім інший, але у підсумку у нас вийшло. Тоді ми обіграли «Арсенал» з рахунком 8:0, треба якось повторити.

 

 

Як тримати себе в формі та відновлювати сили

 

- Не так важко тримати себе у формі, якщо підходити до цього професіонально. Так, буває приїжджають хлопці після зимових свят не у кращій формі, але за збори можна відновитися. Я щоб відновити сили після чемпіонату даю собі два-три тижні паузи, в цей час нічого не роблю. Потихеньку починаю бігати крос, у Полтаві ходжу в зал, туди приїжджають футболісти з інших команд, де ми з ними граємо і підтримуємо форму.

 

Про жахи дитинства та улюблені страви

 

- Як і всі чоловіки, люблю поїсти. В їжі я трохи перебірливий, в тому плані, що не їм деякі продукти. Я не їм кролика, для мене це моральна травма, колись в дитинстві побачив, як їх вбивають й обробляють. Також не люблю печінку, а так, в принципі, все їм. Люблю смажену картоплю з м'ясом та салатом.

 

Ігор вболіває за «Шахтар» та «Барселону», в його родині не має суперечок за кого вболівати, адже кохана дружина з сином беззаперечно вболіває за капітана «Кременя».

 

Турнірна таблиця як дзеркало

 

- Хочеться побажати вболівальникам терпіння і не піддаватися на провокації та чутки про те, що «Кремінь» грає нечесно. Вболівальники повинні розуміти, що турнірна таблиця у Першій лізі як дзеркало, відображення фінансового становища команд. Команди з хорошою фінансовою підтримкою вони зверху, середні - по середині, а бідні - внизу. Немає бідних команд зверху, а багатих - внизу турнірної таблиці. Вболівальники повинні розуміти, що футболісти роблять все можливе. Ті очки, що ми набрали дозволяють нам залишатися у боротьбі. Ще раз бажаю вболівальникам набратися терпіння і приходити на матчі нас підтримувати. Якби там не було, ми граємо для них. Вірте в нас і сподівайтеся, що все буде добре:)

Автор: Альона Душенко Фото: Олександр Попенко Видео: Олександр Попенко

Комментарии: 2

484
16 ноября 2017 22:21

Спасибо за хорошее интервью.


+3
529
17 ноября 2017 08:35

Груля.А чего же продули сезон.


-2
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх