Чи дійсно кременчуцьких дітей вразив вірус Коксакі?

18.10.2017, 09:09 Просмотров: 4 170

Чи дійсно кременчуцьких дітей вразив вірус Коксакі?

Та яку роль зіграли соціальні мережі у спалаху паніки імені Коксакі

Попередні три тижні кременчуцькі мами перебували у стані паніки – містом розповзлися чутки, що маленькі діти у дитсадочках раптово почали хворіти на вірус Коксакі. У соціальних мережах мами постили лякаючі світлини дітей, вкритих пухирцями на долонях, ніжках та біля рота.


Ситуація настільки загострилась, що журналісти звернулися по коментар до керівника Кременчуцького міського управління охорони здоров’я Дмитра Петращука. Він відповів, що «за даними моніторингу захворювань, вірус Коксакі в місті не виявлений».


Натомість журналісти дізналися, що в умовах Кременчука неможливо виявити цей вірус, бо в місті відсутня відповідна лабораторна база. Це ще більше підігріло пристрасті та посилило підозри преси і мам, що влада приховує якусь страшну таємницю.


А потім все стихло – так само раптово, як і спалахнуло.


«ТелеграфЪ» це здивувало. Адже якщо були десь хворі діти, і якщо це вірусна інфекція, яку не визнає та не локалізує міська влада, інфекція має поширюватися і кількість хворих дітей має зростати. І обурені мами мають ще більше писати про це у соцмережах. Де ж усе це? Ми вирішили з’ясувати, чи є в інфекційному відділенні хворі діти, та що, на думку лікарів, спричинило таку паніку щодо вірусу Коксакі?

 

«Епідрозслідування не було, бо не було звернень»

«ТелеграфЪ» звернувся по коментар до провідного міського позаштатного лікаря-епідеміолога Лариси Коровіної:

Чи дійсно кременчуцьких дітей вразив вірус Коксакі?

 


– Пані Ларисо, чи відомі вам як епідеміологу випадки уражень у вересні-жовтні поточного року кременчуцьких дітей вірусом Коксакі?
– У нас за цей період, коли почалися розмови про Коксакі, було лише одне офіційне звернення в інфекційне відділення. Мама прийшла з дитиною, у дитини були висипання, врач оглянув дитину і виключив Коксакі. Та мама наполягала, казала: подивіться, це Коксакі, усі так кажуть! Це все. Щодо поширених у соцмережах повідомлень про захворювання на Коксакі у міському дитячому садочку, то де цей садочок? Коли і скільки дітей там захворіло? Офіційної інформації, як і звернень мам цих дітей, немає.


– Чи проводилось епідрозслідування щодо випадків захворювань на вірус Коксакі?
– Ні, не проводилось, бо не було жодних екстрених повідомлень, не було офіційних звернень до інфекційного відділення. Існує сталий порядок дій у таких ситуаціях. Мама хворої дитини офіційно звертається до лікаря. Лікар визначає діагноз. Якщо, на його думку, це небезпечне інфекційне захворювання, він дає екстрене повідомлення. Це повідомлення фіксується і далі вже ухвалюються необхідні рішення. Але, повторюю, таких екстрених повідомлень не було. Натомість ви розумієте, якщо захворювання набуває масового характеру і кількість хворих дітей зростає, це неможливо приховати. Та й лікарі в таких випадках не сидять, очікуючи невідомо якого. Коли ми маємо один, два, три випадки, це вже підстави щоб надіслати матеріал хоча би однієї хворої дитини на лабораторний аналіз. Але для цього має бути та дитина, батьки мають звернутися до лікаря. Якщо ж сидіти вдома і консультуватися з доктором Інтернетом, то на що вони тоді сподіваються?


– Кременчуцька лабораторна база дозволяє визначити наявність вірусу Коксакі?
– Ні, ми не маємо такої бази. Ми усім радимо везти аналізи до Полтави, там їх роблять, але вони теж визначають лише групу вірусів – у даному випадку, ентеровірусів, Коксакі належить саме до них. Далі матеріал передають на дослідження до Києва, де вже роблять остаточні висновки щодо конкретно Коксакі.


– Хтось із батьків звертався до вас за порадою, де і як зробити аналізи на наявність у дитини вірусу Коксакі?
– Ні, таких звернень не було.

 

«Характер герпесних висипань часто зовні схожий на Коксакі»

«ТелеграфЪ» от­римав коментар завідувачки педіатричного відділення поліклініки № 2 Кременчуцької міської дитячої лікарні Ольги Кірчик:

Чи дійсно кременчуцьких дітей вразив вірус Коксакі?

 


– Пані Ольго, чи були у вас цієї осені маленькі пацієнти, уражені вірусом Коксакі?
– Я не можу сказати, що у мене були пацієнти з вірусом Коксакі, хоча я сиджу на прийомі, пацієнтів пройшло чимало. Водночас маю сказати, що у мене були восени пацієнти з герпетичною вірусною інфекцією – зовні вона дуже схожа на Коксакі за характером та локалізацією висипань. Ви ж розумієте, що герпес існує різний, це не лише звичні нам висипання на губі, трапляються і висипання на долонях та стопах, які характерні також і для Коксакі. Герпес, за моїм досвідом, зустрічається набагато частіше, ніж Коксакі, але й проходить захворювання легше. До речі, такого характеру висипання – на долонях та на стопах у дітей – були зафіксовані років сім тому у Крюкові, у дитячих садочках, нас туди навіть викликали.


– Ви сказали, що характер герпесних висипань зовні схожий на висипання при ураженні вірусом Коксакі. В умовах Кременчука можливо визначити, що це: герпес чи Коксакі?
– За клінічною картиною можна. Треба зважати і на реакцію дитини. Якщо дитина прийшла з висипаннями на долонях та стопах, і в неї тримається 2–3 дні підвищена температура, але водночас вона стрибає і бігає по хаті і нормально п’є, є підстави говорити, скоріше, про герпесну інфекцію.


– Тобто точну відповідь можуть дати лише аналізи?
– Звісно, аналізи прояснюють ситуацію. Але у цьому випадку у мене питання: наскільки необхідно її прояснювати? Лікування як Коксакі, так і герпесу симптоматичне, воно аналогічне для цієї групи вірусів – тобто після аналізів характер лікування не зміниться принципово. Тут важливо інше – дитину все-таки треба вести до лікаря і лікувати, а не фантазувати на тему, що це таке може бути. Я не виключаю можливості ураження вірусом Коксакі, не виключаю, що його дійсно могли привезти туристи з Туреччини, але щоб відповідально говорити про Коксакі у Кременчуці, треба бачити цю хвору дитину. Де такі діти?

 

Як здати аналізи на вірус Коксакі

Лабораторний матеріал для визначення наявності вірусу Коксакі здають до Вірусологічної лабораторії ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» (м. Полтава).
Аналізи безоплатні.
Щоб здати матеріал для лабораторних досліджень треба:

  • привести дитину до дільничного педіатра і пояснити, що ви хочете здати аналізи на наявність вірусу;
  • лікар дасть направлення на аналізи;
  • медпрацівники відберуть матеріал для аналізів;
  • далі за домовленістю – або медики погодяться пересилати ваші матеріали, або повезете їх самі до Полтави. Матеріали мають транспортуватися з дотриманням правил «холодового ланцюга» (з дотриманням відповідної температури).

Мандри віруса Коксакі соціальними мережами

«ТелеграфЪ» запитав обох лікарів – педіатра Ольгу Кірчик та епідеміолога Ларису Коровіну – що, на їхню думку, спричинило неабияку паніку щодо вірусу Коксакі у Кременчуці? Лікарі дали ідентичну відповідь:
– На нашу думку, це пов’язано із соцмережами. Звістки про Коксакі та туристів, які привезли вірус із Туреччини, з’явилися у соцмережах, потім їхні підхопили ЗМІ, потім вона дійшла і до Кременчука і люди почали самі собі ставити діагнози.


«ТелеграфЪ» запитав:
– Чекайте, одна з мам – та, що виклала фотографії хворої дитини своєї родички, – сказала «Телеграфу», що тій родичці саме лікар прошепотів на вушко, що у дитини вірус Коксакі. Тобто вона не сама такий діагноз поставила?


На наше запитання відповіла педіатр Ольга Кірчик:
– А чого це лікар шепотів діагноз на вушко? Коксакі – не якась страшна заборонена хвороба, не холера, його не заборонено діагностувати та лікувати, навіщо ж втаємничувати такий діагноз? Що від цього виграє лікар? Хіба що додає собі певної ваги…

 

«ТелеграфЪ» подивився, як вірус Коксакі мандрував українськими та конкретно кременчуцькими соцмережами. За нашими спостереженнями, одне з перших та найяскравіших повідомлень з’явилося ще на початку серпня у Фейсбуці, на сторінці нардепа-«укропівця» Віталія Купрія. Він написав:

«Друзі, зараз на одному з курортів Туреччини в готелі Calista Luxury Resort відбувається жахлива ситуація».


Далі Купрій розповів, що діти його друга та його родина заразилися в Туреччині вірусом Коксакі. Крім того нардеп також розмістив на своїй сторінці кілька вражаючих світлин маленької хворої дитинки свого товариша.


Далі вже програма ТСН, яка звикла вражати, використала ці фото – хоча й додала до них досить урівноважений коментар київського лікаря-педіатра.
«ТелеграфЪ» переглянув матеріали різних видань за той період. Одні лише заголовки «вражають» на смерть – «Туристы везут из Турции вирус Коксаки!», «Инфекцию уже завезли в Украину. Вирус Коксаки косит туристов!» і подібне.


У Кременчуці паніка навколо вірусу Коксакі активізувалася, за версією «Телеграфа», після того, як про це написали на своїх сторінках у Фейсбуці популярна журналістка І. та редакторка О.


Із журналісткою І. «ТелеграфЪ» поспілкувався особисто. Ми запитали, яким чином її родичка та вона сама діагностували вірус Коксакі у дитини родички? І. відповіла: «Їй (родичці) лікар прошепотів на вушко, що лікувати дитину треба від Коксакі». Прізвище лікаря нам не назвали, тож його коментар отримати наразі неможливо.


Тож наразі ми маємо спалах паніки у соцмережах, та відсутність підтвердження або спростування інформації про те, що діти у Кременчуці дійсно хворіли на Коксакі. Тож мами, які сумніваються в офіційних діагнозах, мають можливість здати аналізи на дослідження у Полтаві та Києві, щоб зняти для себе усі питання.

 

Довідка "Телеграфа":

Вірус Коксакі відноситься до групи ентеровірусів – тих, що потрапляють до людського організму через кишково-шлунковий тракт та розмножуються там. Інфікування відбувається повітряно-крапельним та орально-фекальним шляхами. Збудники хвороби перебувають не лише у слині, а й у фекаліях.

 

Лікарі попереджають, що вірус Коксакі – одна з хвороб «немитих рук». Тобто, якщо хвора дитина не вимила руки після туалету, узяла ними яблуко і дала його іншій дитині, та дитина, найімовірніше, з’їсть разом із яблуком і вірус.

 

Медики радять ретельно мити фрукти, які даєте дітям, та привчати дітей користуватися вологими дезінфікуючими серветками і ретельно мити ручки.

При ураженні вірусом Коксакі на тілі хворого з’являються висипання на долонях, стопах та на внутрішній частині щік.

 

Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх