Кременчужани стали свідками віртуального роману матері з сином

31.03.2017, 18:01 Просмотров: 3 975

Кременчужани стали свідками віртуального роману матері з сином

Це все - вона

Фото: Александр Попенко

Здавалося, що може бути простішим, ніж поговорити з близькою тобі людиною? Обговорити насущні проблеми, знайти вихід із суперечливої ситуації? Але на практиці виявляється, що це зовсім не просто, а іноді - взагалі неможливо. Саме про це 30 березня у рамках «Театральної весни» говорили зі сцени актори Народного студентського театру «Лілея» - відбулась прем'єра неформальної драми «Це все вона!» за п'єсою молодого білоруса Андрія Іванова.

 

«Це все вона» - прірва в стосунках батьків та дітей, яка є актуальною завжди. А надто сьогодні, коли простіше сховати свої переживання від реального світу. Адже невідомому другу по переписці можна розповісти будь-що, а цілком реальній мамі - ні. Нас ніхто не навчив говорити один з одним навіть про дурниці, а про важливе - і поготів. Різниця поколінь, підкріплена неймовірно швидким розвитком цифрових технологій, тільки збільшує прірву самотності, посилює брак взаємозв'язку між людьми. Ми з великою радістю спілкуємося по телефону, в соцмережах і коментарях інтернет-порталів, ніж у реальності. Небажання зустрічатися наживо поступово переходить в непереборний страх.

 

Проте реальне життя завжди наздоганяє. І правда про того, хто сидить по той бік монітору може стати справжнім шоком.

Після смерті батька погані відносини між Матір'ю і Сином остаточно псуються. Жінка боїться за майбутнє дитини, але не може зрозуміти підлітка, який також не прагне йти на компроміс. Мати вирішує скористатися екстремальних педагогічним прийомом – і під іменем дівчини Тоффі реєструється в соціальній інтернет-мережі, де постійно «зависає» син, називаючи себе «Тауерським вороном». Куди приведуть віртуальні розмови? Які наслідки буде мати підміна реального життя на інтернет-простір?

Створення відповідної атмосфери вистави сприяє і сучасна мова, щиро наповнена молодіжним і комп'ютерним сленгом.

 

«Самотність в Мережі» — формула, яка стала назвою світового бестселера Януша Вишневського, визначає психологічну проблему 21 століття. Віртуальний світ, такий яскравий, насичений, притягальний, стає справжньою «чорною дірою» для втрачених у реальному світі людей. П'єса білоруського драматурга Андрія Іванова - реально-віртуальна історія, співзвучна роману Януша Вишневського. Це актуальна і злободенна, розказана сучасною мовою п'єса, яка підіймає вічну тему батьків і дітей.

 

Попри невигадливість і простоту, драма дійсно тисне на болюче: труднощі перехідного віку, розрив між поколіннями, проблеми комунікації в цілому.

 

Кременчужани стали свідками віртуального роману матері з сином

 

Головні герої - мати і син, трагічно переживають втрату глави сімейства, але горе їх не об'єднує, а приносить лише докори, сварки, образи. Зруйнована зсередини мати намагається будь яким способом увійти у довіру до власного сина. Рятівним здається тільки світло моніторів ПК. Незабаром рідні люди зустрічаються в мережі під вигаданими ніками та образами: мати-одиначка, бажаючи зрозуміти сина, реєструється в соцмережі під вигаданим ім'ям, з горем навпіл освоює інтернет-сленґ і видає себе за незнайомку «Тоффі», яка не проти познайомитися з «Тауерським вороном». 

 

Кременчужани стали свідками віртуального роману матері з сином

Для неї такий обман здавався єдиним способом доторкнутися до синового життя, адже підліток постійно її відштовхував. І, виявилося, що їх душевна близькість цілком реальна. Тільки знайти шлях до неї в реальності так і не вдалося.

 

Кременчужани стали свідками віртуального роману матері з сином

 

Романтична та загадкова «Тоффі» рятує хлопчика від самотності: віртуальна дружба дуже скоро переростає у віртуальний роман, і матері, нехай і під личиною несправжньої дівчинки, вдається почути від сина «люблю». Ця віртуальна ілюзія порозуміння між ними затягує жінку й вона сама вже не в змозі припинити цей хворобливий «роман».

 

Але ці стосунки були приреченими від початку і коли обман розкривається трапляється найстрашніше: підліток у розпачі вкорочує собі віку.

 

Кременчужани стали свідками віртуального роману матері з сином


Некомунікабельність героїв диктує формат п'єси: діалог матері і сина можливий тільки в мережі, все інше – монологи. На темній сцені: столи, стільці, дві настольні лампи і двоє таких чужих і таких рідних людей - мама і син. Один з одним вони не говорять - лише діляться пережитим за день з друзями по телефону. Один з одним говорять інші - Тоффі і Тауерський ворон. Ось вони ведуть задушевні розмови. Після кожного такого діалогу, Тоффі з Вороном стають ближчими, а мама з сином - віддаляються один від одного. Символом їх непорозуміння стає барикада з меблів, яку вони потроху будують між собою. В фіналі мама вже не здатна допомогти хлопчику, адже не може здолати вибудуваний бар'єр.

 

Гострота та щирість гри акторів знайшли відгук у публіки - зал аплодував стоячи.

 

Розклад усіх майбутніх вистав «Театральної весни» тут.

Автор: Руслана Горгола Фото: Александр Попенко
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх