Поки Дніпро «цвіте» кременчужани не залишаться без газу

Щороку у липні-серпні кременчужани, які відпочивають на березі Дніпра, перетворюються на зелених водяних — усе завдяки синьо-зеленим водоростям, що в цей час активно «цвітуть» на поверхні води. Такий ефект геть не кожному до душі, тим більше, що запах від води при цьому стоїть нестерпний. Більше того, від такого «цвітіння» буває справжній рибний мор — у воді зникає кисень. Науковці Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського запевняють — вихід є! Кременчук може не просто потерпати від синьо-зеленої напасті, а використати її з неабиякою користю — добувати з водоростей біогаз, а відпрацьовану сировину використовувати як органічне добриво. Про те, як це зробити «Телеграфу» розповіли самі винахідники — Михайло Єлізаров та Сергій Дегтяр.

Чому ми страждаємо

Справа в тому, що у Дніпро в надмірній кількості потрапляють поживні речовини, які і є причиною надмірної кількості синьо-зелених водоростей. Джерелами надходження цих речовин є: промислові стоки, стоки очисних споруд великих міст і стоки з полів. Як не дивно, основна причина «цвітіння» води не в черкаському хімзаводі, а в тому, що більшість земель навколо водосховища інтенсивно включені до сільського господарства — дощі змивають з полів усі добрива, якими ті оброблялись, в Дніпро. В результаті вода перетворюється на поживний бульйон, який є ідеальним середовищем для розвитку цианобактерій. Побороти ненависні водорості можна усунувши причини їх виникнення, але навряд це стане можливим найближчим часом.

Не можеш вирішити проблему — зміни ставлення до неї

Кременчуцькі вчені пропонують перетворити шкоду водоростей в користь, вони навчилися перетворювати їх в добриво, а в процесі перетворення видобувати з них газ!

Кременчужани бачать кілька способів збирання водоростей з води і вже навіть отримали на них патенти, але, через фінансову складову, досі не можуть перевірити їх дієвість на практиці. Нині це пріоритетне завдання вчених.

Після того, як маса зібрана її поміщають у концентраційну ємність, де вона відстоюється та розділяється – водорості спливають вгору. Чисту воду можна злити назад в річку чи використати в господарстві, а концентровані водорості поміщають в анаеробний дайджестер — безкисневий резервуар — в якому відбувається бродіння. В результаті анаеробного бродіння виділяється біогаз з високим вмістом, близько 80%, метану, тобто з високою горючістю. Після того, як увесь біогаз буде використаний, відпрацьовану сировину рекомендують використовувати як добриво.

Біля лабораторії навіть спеціально розбили грядку з цукровими буряками, кукурудзою та петуніями, частину якої удобрювали отриманими добривами. За словами вчених, ті рослини, які росли «на водоростях» у процесі росту обганяли своїх неудобрених сусідів.

Отриманий в процесі бродіння газ можна використовувати так само, як і звичний нам природний — опалювати приміщення, готувати їжу, а якщо встановити газогенератор електроенергії, то і забезпечити житло електрикою.

Згідно з дослідженнями, зробленим кременчужанами, якщо біомасу водоростей перетворювати в метан, то лише за один сезон «цвітіння» Дніпра і водосховища можна буде отримати близько 108 млн кубометрів біогазу, що еквівалентно 64 млн літрів дизпалива.

Дайджестер в кожен дім

На жаль, як нам пояснили, метод, винайдений кременчужанами, не панацея — не слід уявляти, що за декілька років ми перейдемо на біогаз та будемо економити. Анаеробне бродіння — насамперед, спосіб утилізації біомаси і перетворення її на добриво. Виділення газу — це, так би мовити, приємний бонус, до того ж не такий швидкий і маштабний, як хотілося б. Він стане у нагоді там, де утворюється багато органічних відходів, наприклад на фермах чи харчових підприємствах. І основний прибуток від такої утилізації принесуть саме добрива, а не біогаз.

Австрійці в захваті від «цвітіння» Дніпра

15 серпня КрНУ приймав делегацію науковців з Австрії, які приїхали обмінятися досвідом видобутку біогазу з кременчуцькими колегами. «ТелеграфЪ» не упустив можливості поспілкуватися з іноземними гостями. Як виявилось, в Австрії немає проблем з «цвітінням» води, але вони активно добувають біопаливо з інших відходів для чого спеціально вирощують цианобактерії з якими ми намагаємося боротися.