10 кроків для того, щоб діти вас слухали

12.06.2009, 00:01 Просмотров: 1 612
Опишіть проблему
Ситуація: на підлозі у кухні розбита склянка. Або на столі, на скатертині – брудні масні плями..
Фото: Дмитрий Бабец

Діти – наше щастя. Але щастя непросте. Іноді ми не знаємо, що з ним роботи – гримаємо, докоряємо, іронізуємо, нарешті, караємо. І щиро віримо, що таким чином виховуємо дитину.

Ізабель Фійоза – французький дитячий психолог – випустила посібник для батьків, що мають дітей у віці від 8 до 15-ти років. «ТелеграфЪ» продовжує друкувати вибрані глави із посібника мадам Фійози.

Типова реакція батьків: «Так, швидко сказав, хто це зробив!!!», «Ти ще й склянку розбив?!!». Далі – пошуки винуватця, погрози, обвинувачення, крик, сльози. Скільки образ та марно витраченої на порожньому місці енергії! Невже так важливо дізнатися, хто розбив цю нещасну склянку? Після таких розборок дитина почувається приниженою – адже вона чує на свою адресу звинувачення: «Ти знову щось розбив, ти що, взагалі нездатний щось узяти руками і нормально донести до столу?!!» Ще більше дорослі принижують малого, коли демонстративно починають прибирати власноруч – тим самим підкреслюючи, що взагалі не вірять у його здатність виправитися.

Ваша мета: навчити дитину наводити порядок власноруч. Найперше треба навести лад. Отут і варто описати проблему – без оціночних суджень на тему «хто тут хто». Коли ми розповідаємо, що бачимо, тим самим ми допомагаємо дитині зосередитись на проблемі: «Дивись, тут розлилося варення, неси швиденько губку!» Така розмова підштовхне дитину до дії, надасть їй можливість відчути свою долю відповідальності за скоєне. Послідовно та терпляче привертаючи увагу дитини до проблеми, до конкретної справи, ми поступово привчимо її проявляти ініціативу.

Новий підхід: частіше розповідайте про те, що бачите. Скажіть начебто ненароком: «Наше кошеня, схоже, дуже хоче їсти – аж нявчить», або «У цій кімнаті важко дійти до дверей, не роздавивши твої маркери», або «Я бачу, тут один хлопчик ніяк не всядеться робити домашнє завдання з математики».

Підказка: стежте за тим, що говорите. Наприклад, ваші діти водночас націлились на один шматок торта. Якщо ви скажете: «Я бачу, тут одразу два хлопчика націлились на один шматок торта», – це дозволить не ставати на сторону жодного із дітей. І не викличе їхньої сварки.



 
0
Теги: діти
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх