Недитячий конфлікт у ліцеї № 11. Добровільні батьківські внески або “обов’язалівка” за списком

9.12.2005, 14:12 Просмотров: 3 258
Майже всі батьки учнів щомісяця допомагають школі певною сумою. Час від часу вони обурюються тим, що не можуть проконтролювати, як використовуються зібрані кошти. У ліцеї №11 з цього приводу виник недитячий конфлікт. Семеро батьків подали скаргу в прокуратуру міста.

Підставою для того, щоб закинути адміністрації ліцею звинувачення у нецільовому використанні батьківських внесків, стали останні звітно-виборчі збори благодійного фонду “Благо”, які відбулися 19 вересня.  Після зборів батько десятикласниці ліцею Микола Родітєлєв, його дружина Анжеліка Родітєлєва, яка в цьому ж ліцеї працює вчителем молодших класів, та ще п’ятеро батьків так і не зрозуміли, на що були витрачені зібрані гроші.
Фонд  існує в ліцеї №11 вже три роки. Батьки ліцеїстів вносять у фонд щомісяця по десять гривень (для учнів неліцейних класів сума внеску менша – від двох до п’яти гривень).
Ідея створення фонду “Благо” належить директору Наталі Попович. За її словами, засновниками фонду є сама пані директор, її заступник Наталя Сватенко та вчитель права Лідія Коровіна, а також голови батьківських комітетів – їх близько 30-ти. Всі інші батьки, а їх близько 800 чоловік - просто благодійники, які щомісяця поповнюють фонд внесками. Очолює фонд заступник директора з господарчої частини Наталя Сватенко.

Куди  школа витратила 48 тисяч 900 гривень?
“Минулого навчального року з батьків ліцею зібрали приблизно 48 тисяч 900 гривень, – каже Анжеліка Родітєлєва “Телеграфу”. – Нам не зрозуміло, на що їх витратили. Адже для потреб класу за кошти фонду не купували ні миючі засоби, ні навчальне приладдя. Окрім того, наприкінці кожного навчального року батьки здають додатково по 20 гривень на ремонт самої школи і по 10 гривень – на ремонт класних кімнат. Ці гроші збираються поза фондом. Звітно-виборчі збори ситуацію не прояснили, а ускладнили. Нам сказали, що на ремонт спортзалу витратили більше шести тисяч гривень, але ж його лише пофарбували та лампочки замінили, до роздягалень руки не дійшли. Для кабінету англійської мови придбали дві карти загальною вартістю дві тисячі гривень, це в той час, коли у школі діє всього один туалет”.
“Звіт про використання коштів голова фонду подала в усній формі, не підтвердивши витрати квитанціями”, – каже голова одного з батьківських комітетів Олена Гейко.

“Твое-мое, не понимай!”
Коли батьки, які залишилися незадоволені звітом, почали вимагати більш детальної інформації та знайомства з фінансовими документами, Наталя Сватенко повідомила їм, що, згідно зі статутом фонду, інформацію про його діяльність простий вкладник може отримати лише на звітно-виборчому зібранні. А перевірку фонду має право здійснювати лише наглядова рада за дорученням зборів (до складу наглядової ради входить працівник ліцею Людмила Коровіна та ще двоє батьків).
“Ми хотіли ознайомитися зі статутом ближче, але нам це не вдалося, – розповідає “Телеграфу” Олена Гейко, голова одного з батьківських комітетів. – Виявляється, згідно з цим статутом, якого ми не бачили, прості вкладники не є повноцінними учасниками фонду і не мають доступу до статуту. Начебто для цього, ми мали написати заяви на участь у фонді, але про це під час збору коштів нам ніхто ніколи не казав. Відомо це стало лише на останніх конфліктних зборах”.
Відповідно до закону Україну “Про благодійність та благодійні організації”, кожен вкладник має право знати, на що були витрачені його кошти, навіть якщо він не є учасником фонду – для цього достатньо один раз зробити благодійний внесок. Микола Родітєлєв, за його словами, зробив внесок, і не один, тому вирішив скористатися своїм правом знати. Не вийшло. “Голова фонду Наталя Сватенко відмовилася мені показати документи, посилаючись на статут, який вона теж відмовилася мені показати”, – стверджує Микола Родітєлєв.
Семеро батьків запевняють, що на останніх зборах звіт голови фонду був визнаний незадовільним, і було ухвалено рішення ввести в наглядову раду ще двох батьків. За словами Миколи Родітєлєва, ці вимоги так і не було виконано, а тому вони направили скаргу до прокуратури Кременчука. Прокуратура, в свою чергу, передала справу на дослідчу перевірку у Відділ державної служби боротьби з економічною злочинністю.

“Цей конфлікт штучний”
Директор одинадцятого ліцею Наталія Попович, коментуючи ситуацію  “Телеграфу”, наполягала на тому, що конфлікт цей штучний. “Скаржник – чоловік вчительки нашої школи, а вона добивається мого звільнення. Я вже готую позов до суду на цих скаржників. Це ж антиреклама, вона псує імідж нашої школи. До речі, до батьків доведений банківський рахунок нашого фонду. Все прозоро і добровільно”.
Голова фонду “Благо” Наталя Сватенко переконувала “ТелеграфЪ” у тому, що вона показала Миколі Родітєлєву фінансові документи, просто не дала новоявленому ревізору забрати їх додому.  За словами пані Сватенко, батько не просто вимагав документи, а погрожував їй та її дитині. (Голова фонду „Благо” повідомила про це райвідділ міліції). Прискіпливий батько це заперечує і наполягає на тому, що можливості ознайомитися з документацією фонду йому не дали.
“ТелеграфЪ” звернувся до голови благодійного фонду Наталі Сватенко з пропозицією оприлюднити суму батьківських внесків за три роки існування фонду та роз’яснити, на що вони були використані. Не на словах, а на папері. Тобто “ТелеграфЪ” попросив підтвердити дані фінансовою звітністю.
Наталя Сватенко повідомила, що минулого навчального року фонд зібрав близько 48-47 тисяч гривень. “Переважна більшість цих коштів пройшла через банківський рахунок, частину ми витратили готівкою”, – сказала Наталя  Сватенко. Однак показати кореспондентам документи та повідомити суми батьківських внесків попередніх років, категорично відмовилася, пославшись на поради юриста.

За словами Валерія Лободи, начальника Крюківського райво,  у компетенцію відділу освіти не входить контроль  за діяльністю благодійних фондів, створених при школах.

Кожен вкладник благодійного фонду має право знати, на що були витрачені його кошти, навіть якщо він не є учасником фонду – для цього достатньо один раз зробити благодійний внесок

Сам собі ревізор
У відділі державної служби боротьби з економічною злочинністю “Телеграфу” повідомили, що перевірка одинадцятого ліцею завершена, документи повернулися в прокуратуру. Старший помічник прокурора Тетяна Безродна запевнила, що в прокуратуру результати перевірки ще не надійшли.
За словами правоохоронців, “нічого кримінального” у діяльності благодійного фонду “Благо” не було виявлено. “Справа в тому, що засновниками і власниками фонду є директор, заступник директора та викладач ліцею. Навіть, якщо там і були якісь розтрати, ми не можемо пред’явити цим людям звинувачення, тому що крадіжка у самого себе не вважається злочином, – пояснює співробітник Відділу державної служби боротьби з економічною злочинністю. – Чи було порушення Закону “Про благодійну діяльність”,  вирішуватиме прокуратура. Єдине, що ми могли б їм закинути, це нецільове використання коштів. Однак батьки не вказували, на що конкретно вони здають гроші. Цього непорозуміння можна було б уникнути, якби кожний батько особисто здав гроші в банк, вказуючи у платіжці призначення платежу. Наприклад, “на придбання крейди для 6-А”, “на ремонт туалету”. Батьки лінуються це робити, і, таким чином, відмовляються від дуже простого і дуже дієвого способу контролю за використанням внесків”.

Уроки-невидимки
Батько десятикласниці ліцею №11 Микола Родітєлєв стверджує, що минулого навчального року дітей недовчили. Кілька предметів не вичитувалися в обсягах, передбачених програмою. „Директор ліцею Наталя Попович нараховувала собі і декільком колегам гроші за уроки, яких вони не проводили”, – обурюється пан Родітєлєв.

Рік тому уважний батько  помітив, що в розкладі його доньки-дев’ятикласниці Ані почали з'являтися “вікна”. „У Ані часто не було уроків саме з тих предметів, з яких по закінченні дев’ятого класу треба було здавати випускні іспити, – каже Микола Родітєлєв. – До того ж пропущене ніяк не надолужувалося. Уроки-невидимки стали ситематичними. Дочка пояснювала дірки у розкладі тим, що вчителі хворіють, а на заміну нікого не присилають”.
Мама Ані Родітєлєвої працює в одинадцятому ліцеї вчителем молодших класів. Вона зазирнула в класний журнал своєї доньки. „На папері всі уроки проводилися, – каже Анжеліка Родітєлєва. – А значить, комусь платили гроші за роботу, яку насправді ніхто не виконував. Через це постраждали діти, їм недодали знань”.
Микола Родітєлєв звернувся до директора Наталі Попович з проханням прояснити ситуацію щодо великої кількості дірок у розкладі доньки. Відповідь його не задовільнила. „Це була  відверта відписка, – стверджує пан Родітєлєв. – Директор не надала жодної конкретної відповіді”.
Тоді він направив скаргу на ім’я начальника Крюківського райво Валерія Лободи, і до того ж не одну – результати перевірки за першою пана Родітєлєва не задовільнили. Друга перевірка райво частково підтвердила, що адміністрацією ліцея все-таки було допущено ряд грубих порушень в організації навчально-виховного процесу. Зокрема, той факт, що директор Наталя Попович і її заступник Валентина Дем’яненко порушили порядок обчислення заробітної плати працівників ліцею – вчителям таки нараховували гроші за уроки, яких вони не проводили. За даними перевірки, таких оплачених, але не відпрацьованих годин було всього 12. Директору оголосили догану, а також понизили у ранзі, що потягло за собою і зниження зарплати.
За даними райво, одна заміна обходиться бюджету в середньому 8 гривень. Якщо оплачених, але не відпрацьованих годин було всього 12, виходить бюджет втратив 96 гривень. А якщо більше?
Людмила Горбатенко, у минулому лаборант кабінету хімії ліцею, стверджує, що кількість уроків-невидимок була значно більшою, ніж це підтвердило райво, принаймні, що стосується уроків хімії. Вона пропрацювала у цій школі 22 роки. Після виходу на пенсію пані Горбатенко влаштувалася лаборантом у хімкабінет цього ж ліцею. “Мені доручали переписувати шкільні протоколи і накази в зошит заступника директора Валентини Дем’яненко, – каже пані Горбатенко. – Якось мені довелося переписувати протокол про заміну на уроки хімії, згідно з яким заступник директора по господарській частині Наталя Сватенко мала провести 32 уроки замість учителя. Але мені добре відомо, що їх так і не провели. Я знаю, я ж у хімкабінеті працювала”. Тоді Людмилі Горбатенко цей протокол видався дивним, але вона змовчала. “Коли про уроки-невидимки дізналися в райво, керівництво ліцею буквально оголосило мені байкот, – розповідає “Телеграфу” Людмила Горбатенко. – Щоб прояснити ситуацію, я пішла до директора, однак вона не схотіла  розмовляти зі мною. Мовляв, це я винна у неприємностях з перевірками райво – начебто, інформація про неіснуючі заміни могла вийти тільки через мене”. Після цих подій Людмила Горбатенко  звільнилася за власним бажанням.
 “Те, що лаборантка переписувала протоколи – неправда, – стверджує директор Наталя Попович. – Такого доручення їй ніхто не давав. Вона може і подивилася у книгу наказів за власною ініціативою, але те, що вона там нічого не зрозуміла – то вже її справа”. Наталя Попович каже, що така плутанина з замінами та їх оплатою – це непорозуміння у вирішенні чисто робочих питань. За її словами, вся справа в тому, що в системі освіти ще досконало не відпрацьовано шлях заміни уроків. “Якщо вчителям і оплатяться хоч дві години заміни, то це ж копійки. Вони їх відпрацьовують у п’ять-шість разів більше”, – каже директор.
Прискіпливого батька Миколу Родітєлєва результат двох перевірок райво не задовільнив. Він заявив “Телеграфу”, що уроків-невидимок було значно більше, ніж було встановлено перевіркою. Він звернувся зі скаргою до голови Крюківського райвиконкому Андрія Коваленка. Скаргу розглядала заступник голови з питань освіти Галина Пилипенко. У відповіді на скаргу пані Пилипенко посилається на раніше отримані результати перевірки райво, а тому ніяких додаткових перевірок не проводилося.

Батьківські внески - необхідність
– Галино Михайлівно, як ви ставитесь до збирання грошей у школах?
– Я не думаю, що слово „збирання” є коректною назвою процесу. Це добровільні батьківські внески, і нікого не примушують їх здавати. Такі батьківські внески на сьогодні є необхідними. Хоча, враховуючи те, що освіта фінансується з бюджету, цього не повинно бути. Фінансування освіти – це прерогатива держави. Вона має забезпечувати школи в повному обсязі, але на даному етапі навіть мінімальні потреби навчальних закладів нездатна задовольнити. Раніше, коли я працювала у школі, про добровільні внески і мови не могло бути, але тепер нас змушують обставини.
– Яким чином райво контролює, як витрачаються зібрані суми?
– Батьки кременчуцьких школярів чомусь вважають, що їхні внески витрачають не за призначенням, бо думають, що якщо гроші не бюджетні, то й контроль за ними відсутній. Всі батьківські внески проходять через райво – у нас централізована бухгалтерія. Для кожної школи відкривається окремий рахунок. Всі розрахунки тільки безготівкові, тобто обов’язково проходять через банк. А при школі за збір і використання коштів відповідає спеціально створена з цією метою піклувальна рада. Вона, як правило, складається з батьків, щоб не було ніяких підозр у корупції. Піклувальна рада має обов’язково звітувати про свою діяльність перед батьками.
– Які перспективи легалізації процесу збору батьківських внесків?
– Існують дві схеми збору добровільних батьківських внесків. За першою, на базі школи створюється благодійний фонд. За другою – піклувальна рада збирає гроші на потреби школи без створення благодійного фонду. Обирати має сама школа. Хоча, варто зазначити, що у благодійного фонду є свої переваги. Наприклад, меценати можуть надавати допомогу навчальному закладу тільки через благодійний фонд.
– Ваша особиста позиція як матері – чи готові ви здавати гроші у фонд школи?
– Так, готова. Це необхідність. Я здаю їх, бо знаю, що без них школа просто не обійдеться.
– Вам відомо, куди витрачаються ваші кошти?
– Так, знаю і бачу. Тут ідеться не тільки про дрібниці, такі, як, ска



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх