Які будуть зміни у Кременчуцькому державному університеті у зв’язку із отриманням статусу «Національний»

30.08.2010, 14:39 Просмотров: 3 265
Чи збільшиться плата студентів за навчання, чи відкриються нові спеціальності.

Президент України Віктор Янукович надав Кременчуцькому державному університету імені Михайла Остроградського статус національного. Як відомо, будь-яка зміна статусу викликає і певні організаційні та кадрові  зміни й  запитання. Відповіді на деякі з них ми пропонуємо нижче.

Чи планується реорганізація Кременчуцького національного університету  імені Михайла Остроградського ?

Статус «Національного» не передбачає якоїсь реорганізації.  Насамперед -- це  визнання вищого навчального закладу  державою,  адже дається він не всім ВНЗ,  а лише тим, які домоглися вагомих результатів – упродовж багатьох років готували висококваліфікованих фахівців, служили науці, зберегли свої традиції. Кременчуцькому національному університету імені Михайла Остроградського є  чим пишатися з огляду на основні етапи його 50-річної історії.  За останні десять років роки  йому вдалося зробити стрімкий крок  від політехнічного інституту до національного університету. Чотири рази впродовж останніх років на урядовому рівні розглядали та  ухвалювали важливі для університету рішення, що також засвідчує  про його вагомі досягнення в галузі  вищої освіти.  

Які переваги надає університету статус національного?

Національному вищому навчальному закладу за рішенням Кабінету Міністрів України надаються повноваження, у яких раніше він був обмежений.  Зокрема,  вносити пропозиції щодо передачі об’єктів вищого навчального закладу до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, у комунальну власність та передачі об’єктів комунальної власності у державну власність і віднесення їх до майна вищого навчального закладу;  укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення для потреб вищого навчального закладу;
приймати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів вищого навчального закладу; виступати орендодавцем нерухомого майна, що належить вищому навчальному закладу.

З іншого боку університет здобув право  через атестаційні рішення вченої ради  встановлювати і присвоювати вчені звання доцента чи профессора КНУ імені Михайла Остроградського та визначати й  встановлювати  їм власні форми морального та матеріального заохочення. У цьому випадку йдеться не про посади, а про звання,  які можуть бути чинними тільки для  університету . Раніше  університет  такого права  не мав, звання присвоювала атестаційна комісія Міністерства освіти України.

Університет також набуває право  за наявності коштів встановлювати 100% надбавки  та подвійні тарифи погодинної оплати праці  без дозволу Міністерства.

Та найбільш значимою перевагою національного університету можна вважати  норму про продовження загального терміну дії сертифіката про акредитацію до 10 років, замість  попередніх п’яти. Зважаючи на кількість кафедр, спеціальностей та напрямів й складність процедури,  це є досить важкою бюрократичною роботою. Статус національного  збільшує термін дії обов’язкових документів удвічі, що  свідчить про високий вотум довіри держави  до університету. Варто нагадати, що  сертифікат про акредитацію за ІV рівнем університет отримав 2006 року, тож  наступну акредитацію має пройти наступного року, але вже зі статусом національного.
Ще одна перевага – вибори ректора в  національному університеті  проходять не через п’ять , а через сім років.

Михайло Загірняк, ректор Кременчуцького національного університету им. Михайла Остроградського

Чи збільшиться плата студентів за навчання?

Зміна статусу не впливає на плату за навчання. Адже є відповідний коефіцієнт, індекс, за яким встановлюється плата (доплата) за навчання.

 Чи зросте державне замовлення?

Нині в КНУ за всіма формами  навчання здобувають освіту близько 10 000  студентів.  Цього більше ніж достатньо, щоб іменуватися класичним університетом. Ставши ним офіційно минулого року університет отримав право розширювати сферу підготовки спеціалістів залежно від потенціалу наукової школи та потреб регіону. Також отримав  законне право відстоювати держзамовлення на гуманітарні спеціальності.
Тож на державне замовлення новий статус  не впливає. Водночас, університет  має достатній ліцензований обсяг, збільшувати його не варто з огляду на потребу у фахівцях.
 
 Можливо, відкриються нові спеціальності?

 У КНУ імені Михайла Остроградського  і так широкий спектр спеціальностей. Разом із тим, головними вимогами, звісно, є наявність широкого спектру напрямів підготовки фахівців з різних галузей. Нині університет  провадить підготовку  з 17  галузей знань (за останні сім років цей показник збільшився вдвічі),  26 напрямів, 35 спеціальностей  та 18  магістерських програм. Такої кількості галузей не має жодний університет Полтави, Кіровограду, Черкас. Тож головним завданням ВНЗ є забезпечення якісної підготовки фахівців. Тобто покращувати  рівень підготовки фахівців за тими напрямами, які уже існують.  Створювати належні умови випускникам для подальшої наукової діяльності, тобто щоб вони могли пройти шлях від абітурієнта до професора за більшістю з напрямів.  Водночас, усі напрями не можуть  розвиватися однаково. Тому пріоритетами є  ті, де є провідні вчені й потужні наукові школи. Університет прагне   щонайменше створити для них можливості для  прориву на верхній рівень   міжнародних досягнень.

Цьогорічні випускники закінчуватимуть уже національний ВНЗ. Які переваги будуть у їхніх дипломах?

Національний університет уже має свої переваги, роботодавці про це знають і віддають перевагу випускникам престижнішого навчального закладу.
 
Нині на найвищому державному рівні  виникають дискусії  щодо недостатньо високу підготовку викладачів ВНЗ, які не спроможні готувати  висококваліфікованих  випускників.  Чи має вагомі аргументи  з цього питання  КНУ імені Михайла Остроградського?

Головним аргументом   є той факт, що у КНУ імені Михайла Остроградського  є власна докторська вчена рада, що  є ознакою його високого рейтингу. Адже під керівництвом Вищої атестаційної комісії  (ВАК) України їх  створюють у відомих своїми науковими досягненнями науково-дослідних, науково-технічних установах, вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації та інших організаціях, що проводять фундаментальні та прикладні наукові дослідження, мають достатній рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення для підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, за клопотанням центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук, Академії правових наук, Академії мистецтв – залежно від підпорядкування.

Згідно рішення ВАК  України  в університеті діє спеціалізована докторська вчена рада з двох спеціальностей: «Електричні машини та апарати» й  «Електротехнічні комплекси та системи».    Шлях до такої знаменної події  був непростим, зважаючи на територіальну приналежність  університету. Не секрет, що  у нашій державі  провінційним ВНЗ досить складно конкурувати з більш потужними столичними чи обласними.  Натомість, наукові напрацювання  кременчуцького університету  у цих двох напрямах є настільки очевидними, що не визнавати їх просто неможливо.

Ще 2002 року новопризначений ректор  Михайло Загірняк поставив перед колективом  конкретне завдання – відкрити спеціалізовану вчену  раду. Уже через рік  ВНЗ її мав із захисту кандидатських робіт із однієї спеціальності – «Електричні машини та апарати»  з однорічним терміном повноважень.   Цьому передувало створення відповідної  випускаючої кафедри, акредитація  спеціаліста  та магістра, відкриття  аспірантури  та докторантури.  За цей час відбувся  захист двох  кандидатських  дисертацій, тому  наступного разу   дозвіл вже видали на два роки роботи.

Водночас розпочалася робота з розширення повноважень вченої ради шляхом   відкриття другої спеціальності -- «Електротехнічні комплекси та системи». Підґрунтям для цього була наявність в університеті потужної наукової школи під керівництвом професора Дмитра Родькіна.  2007 року  друга спеціальність почала функціонувати. Таким чином за шість років роботи спеціалізованої вченої ради  свої дисертації  захистили  12 кандидатів наук, з яких вісім  – із першої спеціальності,  й  чотири --  з другої.  Це давало підстави для звернення до ВАК  України щодо створення в університеті докторської вченої ради. Однак через жорстку боротьбу й небажання вмикати зелене світло ВНЗ з глибинки , вирішити це питання було досить непросто.  

Тільки завдяки наполегливості ректора Михайла Загірняка та  тому,  що університет  має багато  позитивних показників, які враховує ВАК, її було відкрито. Зокрема,   кафедра «Електричні машини та апарати»  у  рамках наукової школи Михайла Загірняка третій рік є базовою з проведення другого етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт і Всеукраїнської олімпіади.  Це нонсенс для міста обласного підпорядкування, але це так. Кафедра САУЕ, очолювана Дмитром Родькіним,  також є базовою з проведення  Міжнародної конференції , Всеукраїнської конференції молодих учених з цього напряму та  другого етапу Всеукраїнської олімпіади. Обидві кафедри мають  міжнародні договори про співпрацю та  реальні замовлення на наукові розробки від  підприємств.

Не мав університет проблем і з укомплектуванням складу докторської вченої ради. За вимогами до неї  мають входити  шість докторів наук -- дві третини  працівників університету й одна третина – залучених з інших ВНЗ.  «Своїх»  знайшлося аж  вісім, по чотири з кожної спеціальності. 

Також в університеті успішно функціонують дві  вчені ради із захисту кандидаських робіт. Одна із них вельми потужна й працює під керівництвом першого професора міста, почесного громадянина Кременчука Віталія Коміра. Він підготував більше ніж 30 кандидатів наук.  Іншу вчену раду очолює  також відомий професор  Олександр Маслов.  У планах відкриття ще вченої ради з екологічної безпеки та  економіки. 

Як тут не згадати слова великого й геніального математика Михайла Остроградського про те, що науку роблять в провінції.
 
Останнім часом постійно ведуться розмови щодо скорочення кількості ВНЗ в Україні. Чим загрожує це  Кременчуку і  КНУ імені Михайла Остроградського, зокрема?

Справді,  в Україні забагато  вищих навчальних закладів,  тому уряд готує серйозні зміни  у освітянській галузі. Торкнуться вони всієї України. Залишається сподіватися на серйозну й виважену систему майбутньої оптимізації.

Водночас Кременчук має право  бути університетським  містом.  Базовим у цьому сенсі був і залишається  Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського.  За наявності концентрації волі громади міста й регіону  його можна зберегти як регіональний вищий навчальний заклад області, адже промисловий потенціал  Кременчука становить 60 відсотків від обласного і  місто має право бути ще й культурним та освітянським центром Полтавщини.

Пресс-служба КНУ ім.Михайла Остроградського



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх