Вода у Дніпрі погіршується

19.07.2013, 09:10 Просмотров: 2 200 Комментариев: 1

Вода у Дніпрі погіршується
Дніпро забруднюється все більше. І кременчуцьку водопровідну воду хлорують все більше – бо беруть її з Дніпра. А там влітку активно цвітуть синьо-зелені водорості. І щороку ми чекаємо, коли вода у річці позеленішає і засмердить, а з водопровідного крану потече несимпатична руда рідина. Невже так триватиме завжди? Науковці дослідили ситуацію.

Вода у Дніпрі погіршується
– Ми маємо підстави говорити, що кліматичні зміни, які відбуваються на території України, впливають на показники якості води поверхневих водойм. На жаль, цей вплив має негативний характер, – розповіла «Телеграфу» кременчуцька аспірантка Юлія Мельник (науковий керівник – професор, доктор хімічних наук Валентина Підліснюк, Кременчуцький національний університет ім. Остроградського).


– Ми досліджували, як підвищення температури повітря та режим опадів впливає на показники якості води поверхневих водойм. Вивчали показники біологічного та хімічного споживання кисню; вміст марганцю та заліза у воді; кількість фосфат-іонів. Кременчук розташований у Центральній Україні. Тут спостерігається тенденція підвищення показників температури повітря. 8 серпня 2010 року кременчуцька метеостанція, розташована біля міськвиконкому, зареєструвала найвищий за всі роки показник – 40,50С.

 

Співробітники краєзнавчого музею стверджують, що вищих температурних показників у Кременчуці не реєстрували. Підвищення температури повітря влітку та зменшення вмісту кисню у воді приведе до ліквідації глибоководних притулків з холодною водою, що, в свою чергу, становитиме небезпеку вимирання гідробіонтів, зокрема, замор риби. Крім того, існує тенденція збільшення у поверхневих водах вмісту марганцю та заліза, а також певна тенденція до збільшення концентрації фосфат-іонів. На тлі підвищення температур та при зменшенні кількості опадів, це може призвести до подальшого погіршення якості води, її цвітіння та зниження вмісту кисню.

Науковці зазначили, що найважливіше в такій ситуації – вчасно розробити адаптаційні заходи. «Політика має бути налаштована на мінімізацію збитків та їхнє попередження», – вважають вчені. Адже чим більше у воді влітку органіки (дохла риба, синьо-зелені водорості тощо), тим потужніше змушені хлорувати цю воду на водоканалі. Через хлорування у кременчуцькій воді міститься забагато хлороформу. Штатний показник вмісту хлороформу у питній воді має становити 0,06мг/дм3 (ДсанПіН2.2.4-171-10). Між тим, у серпні минулого року (06.08.12, дані міськСЕС) він становив 0,680 мг/мл – тобто, перевищував норму майже у десять разів.

 

Взагалі ж, по 2012 року перевищення норми спостерігається стабільно (за даними міськСЕС). Більш-менш пристойний показник – 0,096мг/мл – зареєстрований лише 18.01.2012. Між тим хлороформ науковці класифікують як канцерогенну сполуку, яка може провокувати розвиток онкологічних захворювань. То що ми ковтатимемо надалі – брудну воду, хлоровану воду, чи, нарешті, справді питну?

 

«Синьо-зелені водорості їдять фосфати, як я – морозиво!»

 

Про збільшення кількості фосфат-іонів у дніпровській воді «ТелеграфЪ» запитав фахівця-хіміка – Тетяну Козловську, кандидата хімічних наук, Кременчуцький національний університет ім. Остроградського:


Вода у Дніпрі погіршується
– Фосфат-іонів у дніпровській воді побільшало через величезні обсяги миючих засобів, які потрапляють в річку. Це шампуні, пральні порошки, рідкі миючі засоби – все, що виробляє промисловість та чим користуються люди. Продукти нашої життєдіяльності потрапляють у дніпровську воду, до них додаються ще й ПАРи – поверхнево-активні речовини, які теж містять фосфати, ПАРи застосовують на очисних спорудах для очищення води перед тим, як стоки скидатимуть у відкриті водойми.


Синьо-зелені водорості, які щороку цвітуть у Дніпрі, дуже полюбляють фосфати, взагалі вони їдять усе, що містить сірку, вуглець і фосфор. Синьо-зелені їдять форсфати, як я – морозиво. Тобто, з величезним задоволенням. Збільшення кількості фосфат-іонів сприятиме їхньому активному росту і розмноженню. А чим більше у воді органики, тим сильніше її хлорують. На жаль, у Кременчуці для знезараження води традиційно використовують лише хлорування – бо це найдешевший спосіб. Мене часто запитують, що треба зробити, щоб відійти від цієї методики. Я відповідаю: треба повністю реконструювати та модернізувати всю систему кременчуцького водопостачання. Система розроблена у 50-х роках, не можна очікувати від неї ефективності зараз, через 60 років. Але ж заміна 1 км питного водогону коштує близько 10 млн грн. А ми маємо 444 км труб водопостачання – тут потрібно не менше 4 млн євро. Де їх узяти? Наразі стало популярним говорити про озонування води. Маю сказати, що я категорично проти цього. Як спосіб знезараження, озонування безпечніше, ніж хлорування. Та там є свої проблеми – в процесі озонування будь-яка хімічна сполука може утворити до 12-ти побічних сполук, вплив яких на організм людини не вивчений! То про яку безпеку мова? На сьогодні я бачу єдиний спосіб захисту для громадян – купувати локальні системи очищення води, які можна встановити вдома. Та це теж не кожному по кишені – бо, наприклад, заміна картриджу пристойного фільтра коштує 1800 гривень. Хоч і раз на рік, та недешево.

 

30 років тому дніпровська вода за міжнародною класифікацією мала
І категорію. Наразі вона має ІІІ категорію, і потребує максимального очищення

 

«Ми створюємо запас реагентів»


Про те, як кременчуцький водоканал готується знезаражувати питну воду влітку, коли активно цвітуть синьо-зелені водорості, «ТелеграфЪ» запитав заступника генерального директора КП «Кременчукводоканал» Олександра Піскового:


– Заради Бога, навіщо створювати напруження? Цього тижня спека, та наступного обіцяють похолодання і дощі. Будемо сподіватися, що матінка-природа якось пом’якшить наш людський фактор і все обійдеться. На підприємстві ми створюємо запас реагентів, які можемо застосовувати в межах нашого технологічного процесу. Маємо необхідну кількість коагулянтів, флокулянтів, вугілля. Метод водопідготовки залишається той самий – хлорування. Ми працюємо в межах, визначених регламентом. Усі інші запитання – щодо модернізації, реконструкції, озонування тощо – це питання не до водоканалу. Ми – лише експлуатаційна організація. Закон «Про питну воду» містить чіткі вказівки, хто має фінансувати усі ці прогресивні проекти. Читайте закон, щоб розуміти ситуацію.

 

Буква закону


Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачає, що державна підтримка питного водозабезпечення та програм поліпшення якості питної води здійснюється лише в межах коштів, закладених у держбюджет. Виходить, який бюджет, така й вода.


Стаття 8. Державна підтримка у сфері питної води та питного водопостачання


Державна підтримка у сфері питної води та питного водопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік...

 

Шаповалов готовий – екологи вагаються


Отже, питне водопостачання у Кременчуці залежить від легковажної держави. А єдина особа, яка має безпосередній доступ до державних кабінетів – нардеп Шаповалов. Пан нардеп ще навесні створив міжфракційне об’єднання «За чистий Дніпро». «ТелеграфЪ» запитав у Олени Волкової – помічника нардепа у ВРУ – що вже зробило міжфракційне об’єднання заради чистоти дніпровської води. Пані Олена розповіла:


– Ми отримали перелік міських екологічних організацій та надіслали їм пропозиції про співпрацю. Мета нашого об’єднання – поліпшення екологічної ситуації на Дніпрі, поліпшення якості води в Кременчуці. Ми готові до співпраці, на жаль, на наші листи відповіла незначна кількість екологічних організацій, щодо деяких виявилось, що вони не знаходяться за адресами, вказаними в офіційних документах.

Тож, панове активісти-депутати-екологи, треба активізуватися. Бо жадібна держава вже активізувалася – на 2014 рік Кременчуку планують залишити лише 25% екологічних зборів, а 75% відібрати. Між тим, у 2011-2012 рр. місто отримувало 50% екологічних зборів.  Треба рятувати екологічні кошти і себе, бідолашних, по вінця прохлорованих. Бо час спливає на диво швидко і неефективно. Маємо приклад. У 2008-му народний депутат Бабаєв на сесії міськради обіцяв привезти в Кременчук 500 тисяч грн на реалізацію програми «Питна вода», запевняв, що прем’єр-міністр Тимошенко чудово розуміє проблеми кременчужан і допоможе профінансувати програму. Пані Тимошенко не допомогла. Нардеп Бабаєв коштів не привіз. Питна вода у Кременчуці залишилась такою, як і була – несимпатичною.

 

ЦИФРИ

 

110 млрд євро витратив уряд Німеччини на модернізацію системи водопостачання в країні протягом 1990-2009 рр.

 

1 млрд євро передбачив витратити уряд України на виконання державної програми «Питна вода України», розрахованої на 2006-2020 рр.

0
Теги: вода

Комментарии: 1

2 725
19 июля 2013 17:22

Странно.... А должна же покращуватися.

0
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх