Мутанти у Кабміні

8.11.2007, 15:11 Просмотров: 1 814
Україна не поспішає маркувати трансгенні продукти.

Україна не поспішає маркувати трансгенні продукти

Рисунок: Дмитрий Бабец

  Але 1 листопада прийшло і пройшло, а Постанови так і немає.  Уряд не поспішає убезпечити українців від трансгенних продуктів.  Існує кілька пояснень, чому так. Перший варіант озвучив голова Держпотребстандарту пан Шніпко.  На його думку, для того, аби підготувати всю необхідну документацію для реалізації вищезгаданої Постанови, потрібен ще, як мінімум місяць. Тобто, чиновники просто не встигають. 
 Але в інтерв’ю виданню «Дело» той самий пан Шніпко  назвав зовсім іншу причину невиходу Постанови. Як з’ясувалося, Постанова Кабміну не набула чинності на вимогу робочої групи з підготовки України до вступу до Всесвітньої торгової  організації.  «Американська сторона взагалі наполягає на скасуванні Постанови, вважаючи, що це серйозна перешкода для нашого вступу до ВТО,» - пояснив пан Шніпко.
 З посиланням на власні  джерела в уряді, «Дело» повідомляє, що у випадку скасування підготовленої Постанови про обов’язкове маркування продуктів, в Україні знімуть навіть заборону на продаж дитячого харчування, яке містить трансгенні компоненти.
 Друге  пояснення голови  Держстандарту пані Шніпко видається більш  правдоподібним. Як і прогнози видання «Дело».  Адже саме Сполучені Штати виробляють найбільшу кількість продуктів, які містять генетично модифіковані складові.  Цілком зрозуміло, що американському бізнесу нецікаво втрачати такий чималенький ринок, як Україна. Зрештою, саме американська, а нині транснаціональна компанія «Монсанто» першою ще у далекому 1997 році почала  проводити  на Україні  випробування генетично модифікованої картоплі. Тоді з островів Принца Едварда до України завезли спершу 37,8 т трансгенної картоплі, потім ще 367 т.  А у 1999 році величенький врожай вирощеної в Україні трансгенної картоплі – цілих  1300 т – зникли без сліду.  Розчинилися десь на українських просторах. Хоча за офіційною версією, усі вони згнили у рефрижераторах -   бо  у 1999-му Комітет з тестування та охорони видів рослин в Україні  та і не зареєстрував  нову трансгенну картоплю.
 На відміну від України, Європейський Союз  досить жорстко обмежив поставки трансгенних продуктів.  У країнах Європи є обов’язковим  маркування продуктів, які містять більше, ніж 0,9 % трансгенних складових.  До речі, одразу після того, як Чехія запровадила ці правила на своїй території, з’ясувалося, що більше 40 % харчів у супермаркетах мають ознаки трансгенних.
 До цієї пори все ще не проведені  грунтовні  дослідження  на тему впливу трансгенних продуктів на людський організм.  Значна кількість вчених пояснює  людський  жах перед трансгенними  продуктами простою необізнаністю.  Громадянина, який ніколи не вивчав основ генетики, звичайно ж, лякає гібрид, утворений з картоплі після того, як до її хромосоми імплантували ген чи то акули, чи то медузи – та такий страшенний, що нахабний  колорадський жук від нового гібриду просто в істерику впадає і терміново  закінчує життя самогубством. Звісно ж, такі незрозумілі речі народу видаються небезпечними.
 Позиція вчених безумовно має право на існування. Але все-таки найбільш доречною на сьогодні   маємо визнати думку пана Голубця - завідувача лабораторії «Укрметртестстандарт» (єдина в Україні лабораторія, сертифікована для проведення  аналізу генетично модифікованих виробів). Пан Голубець вважає, що : «До цього часу все ще невідомий склад бінома людини, а біотехнологи  вже  говорять про безпечність своїх технологій. Це абсурд.  В умовах невизначеності, українцям слід залишити право знати, які продукти вони насправді купують».



 
0
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх