Почому дешеві автомобілі

14.12.2006, 19:12 Просмотров: 2 125
У місті діє схема, яку кременчужани приймають за дешевий кредит. Насправді ж мова йде про послуги щодо придбання товарів у групі. В результаті виходить, що не фірма кредитує клієнта, а клієнт фірму. Правознавці порівнюють схему діяльності контори з касами взаємодопомоги, які діяли ще за радянських часів.

ДП «Філдес Україна» виглядає респектабельно. Вона не ховається у кущах, а займає приміщення у відомому торговому центрі з солідною репутацією, дає рекламу в газетах з привабливим заголовком «CarCredit – для тих, хто вміє заощаджувати свої гроші». Клієнти ДП «Філдес Україна», з якими поспілкувався «ТелеграфЪ», зізнаються, що все це вкупі, плюс низькі відсотки і мінімум документів для оформлення, і вплинуло на них під час прийняття рішення на користь підписання контракту.

Спочатку гроші. Стільці потім
– Мій батько мріяв про автомобіль, – розповідає Костя. – Він пенсіонер і повної суми, щоб придбати машину одразу, в нього не було. Тому він вирішив взяти кредит. Банківські відсотки були для нього зависокими. А тут на очі якраз потрапила реклама системи «CarCredit» –  авто можна взяти, переплачуючи лише 3,6 відсотка. В офісі батька зустріли дві дівчини-консультантки. Вони пояснили, що варто лише вибрати автомобіль, принести паспорт і код, підписати контракт, зробити перший внесок – і вже через два-три місяці він керуватиме новеньким авто. Батько обрав ВАЗ ціною у майже 48 тисяч гривень. Перший внесок склав близько двох тисяч, а решту виплат фірма розбила на 84 місяці, тобто на сім років. Йому дали почитати договір, але взяти його додому для ознайомлення не дозволили. Мовляв, це внутрішня інформація і виносити її не можна. Натомість запевнили, що після здійснення першого внеску договір обов’язково віддадуть. Батьку пропозиція здалася більш ніж заманливою. Та й подумаєш – кредит. Хіба це проблема у наш час? Тому він і підписав контракт та заплатив перший внесок.

«Віртуальне авто»
Костя пообіцяв допомогти батьку з виплатами. Тому коли той розповів сину, що взяв кредит у торговому центрі, хлопець почав читати договір – просто заради цікавості.
– Можете уявити моє здивування, коли я побачив, що про кредит у документах не йдеться взагалі, – продовжує Костянтин, – і ні про який торговий центр теж. З’ясувалося, що це одеська філія якогось ДП «Філдес Україна» з головним офісом у Києві. З контракту я дізнався, що фірма всього лише надає «послуги по адмініструванню системи, що умовно називається CarCredit з метою придбання автомобіля у групі». Тобто, спочатку ще має сформуватися група, члени якої щомісяця робитимуть внески. А перший внесок, який батько вважав першою виплатою за автомобіль, виявився лише вступним у систему.
– Я спілкувався з іншими клієнтами, – додає Костя. – Вони розповідали, що до них почало доходити, що щось тут не те, коли через два тижні після сплати вступного внеска вони отримували листи із запрошеннями взяти участь у торгах…
З контракту хлопець зрозумів, що кожного місяця у групі розігрується по два автомобілі. Перший відводять (мовою договору – асигнують) тому клієнту, який має більше за всіх балів. Один внесок дає один бал. Тобто, чим більше внесків, тим більше шансів у клієнта отримати авто раніше за інших членів системи.
За друге авто треба поторгуватися. Раз на місяць клієнт за бажанням може надіслати адміністратору системи листа. У ньому він пише, скільки дострокових внесків може зробити одразу, для того щоб прискорити отримання авто. Запропонував більше за інших – виторгував машину.
– Автомобіль передають клієнту протягом двох-трьох місяців після того, як він виграє його у групі, – наголошує Костя. – Але не через-два-три місяці після вступного внеску, як говорили батьку консультанти. А коли настане щасливий момент виграшу – через рік, три чи сім – ніхто конкретно не каже. Виходить, батько тривалий час сплачуватиме гроші за віртуальний автомобіль. До того ж, те, що ви виграли авто на торгах чи по балах, ще не означає, що ви його таки отримаєте. Тепер фірмі знадобиться довідка про ваші прибутки і стан здоров’я, застава і чиєсь поручительство. Якщо ви відмовитеся надати їм ці документи, вони, в свою чергу, не дадуть вам машину.

«Виходить, гроші ми їм подарували»
– Ми вирішили, що буде краще розірвати угоду і повернути свої гроші. Адже батько сплатив фірмі тільки вступний внесок, до щомісячного черга ще не дійшла, – розповідає хлопець. – Але це виявилося не так легко.
Ніхто не каже, що не поверне незадоволеним клієнтам грошей. Просто не всі і не одразу. По-перше, фірма накладає на клієнта штраф за дострокове розірвання контракту – десять відсотків від суми внесків. А ще ПОВЕРНЕННЮ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ вступний внесок, адміністративні витрати та страхові внески, які клієнт справно сплачував щомісяця. До того ж, фірма поверне гроші тільки після того, як буде ліквідовано групу. Тобто, коли всі її члени отримають машини або вибудуть з системи. Щоправда, є ще один варіант. Якщо клієнт встигне подати заяву про розірвання контракту протягом семи днів з дати його підписання, то фірма поверне йому вступний внесок.
– Ми не встигли. Виходить, вступний внесок батько їм подарував, – каже Костя. – Можна судитися, доводити, що батька ввели в оману. Але за контрактом робити це потрібно тільки в Києві. Та я більше витрачу грошей на судову тяганину, аніж поверну. Якщо поверну. Я це добре розумію. Але, може, хоча б досвід мого батька змусить когось тричі подумати, перш ніж вступати у подібні системи.

«Це нагадує касу взаємодопомоги»

Деякі клієнти ДП «Філдес Україна» намагаються вийти з системи і повернути гроші за рахунок продажу своєї черги бажаючим. «ТелеграфЪ» вийшов на них через оголошення, поспілкувався і з’ясував, що кожному з них дівчата-консультанти розповідали про машину через два-три місяці. І у кожного з них чомусь склалося враження, що йдеться про кредит… Чи це не цілеспрямоване введення клієнта в оману, якщо про кредит у контракті немає ні слова? Про це ми запитали приватного нотаріуса Світлану Дудкіну.
- Світлано Григорівно, ст.19 Закону «Про захист прав споживачів» забороняє нечесну підприємницьку діяльність, яка вводить споживача в оману.  Хіба не це роблять дівчата-консультанти, коли працюють з клієнтами?
– Ступінь відповідальності фірми залежить від того, ким дівчата представляються. Адже клієнтам ніхто не пояснює, ким вони є, а люди, в свою чергу, не вимагають від дівчат документів. По-перше, вони можуть бути не співробітниками компанії, а лише рекламними агентами. Їм дали певну інформацію, і вони її розповсюджують. І відповідають тільки за те, що їм надали. Наприклад, у тому ж ідентифікаторі контракту є прізвище продавця, номер салону. Але в контракті не вказується, хто діє від імені фірми – тільки підпис і печатка. Скоріше за все, бланки заготовані заздалегідь. На них уже проставлені підписи. І печатки без номера салону чи філії. ДП вказане, але не більше.
По-друге, якщо дівчата – співробітники компанії, то введення в оману стає питанням доказової бази. Розглянемо, як варіант: фірма надала людям, які консультують клієнтів, неправдиву інформацію. Тоді ще треба довести, що вони повідомляли клієнту саме цю інформацію, а не будь-яку іншу. Наприклад, доказом може бути навіть рекламний проспект, у якому містяться хибні дані. Але для того, щоб довести, що їх ввели в оману, людям необхідно об’єднатись.
І, нарешті, найважливіший момент. Клієнт власноруч ставить свій підпис під контрактом, у якому є пункт, який гласить: «Цим підтверджую, що я своєчасно отримав повну, необхідну, достовірну інформацію, про положення, що містяться в цьому конракті. Всі умови контракту мені відомі, зрозумілі і детально роз’яснені особою, що підписує контракт зі сторони ДП «Філдес Україна». Що тут ще додати?
– Чи можна назвати пірамідами компанії, які працюють за подібними схемами?
– Думаю, так. Якщо пояснювати суть людям більш старшого віку, які, як правило, і стають клієнтами таких фірм, треба сказати, що це звичайні каси взаємодопомоги. Вони існували ще за радянських часів. Члени групи робили щомісячні внески, накопичуючи певну суму, і за рахунок цього вони по черзі отримували якесь благо. Грубо кажучи, це ті самі схеми.
– Якби я принесла вам продивитися подібний контракт, що б ви мені порадили?
– Я порадила б вам звернутися по кредит до банку. Якщо фінансовий стан цього не дозволяє, то краще відкрити депозитний рахунок з можливістю поповнення і відкладати гроші. І через певний час, через ті ж сім років, купити собі машину. Судіть самі. У подібних системах, для того, щоб прискорити отримання товару, треба вносити додаткові платежі. Але люди, які в цю систему вступають, тому туди і йдуть, що не мають можливості вносити великі суми. Їх приваблюють саме маленькі внески і низька процентна ставка. Вірогідність того, що людина почне достроково виплачувати по кілька внесків, низька. Тобто людина зможе отримати товар лише у загальному порядку. А це час. І не відомо, хто ще до цього доживе. Чим менші внески, тим більше людей має бути в групі. Відповідно, тим більше шансів, що хтось не заплатить – помре, вибуде тощо. До того ж, якщо уважно продивитися контракт, то з’ясовується, що клієнт, окрім щомісячного внеску, має також сплачувати адміністративні витрати, 3,6 процентної ставки, плюс асигнаційний збір у розмірі 4 відсотки від суми вартості авто, плюс обов’язкове страхування – повне КАСКО, відмова від якого призводить до відмови видачі машини. Тобто виходимо на той же рівень витрат, що і в банку.
– Що буде з клієнтами, якщо фірма завтра поїде з Кременчука?
– Головний офіс все одно залишиться у Києві – у нашому місті навіть не філія. А якщо фірма прогорить… У контракті повна назва фірми не зазначена. На печатці видно, що це – Дочірнє підприємство. Звичайно, юридична особа несе відповідальність за своїми зобов’язаннями своїм майном, але ж заборгованість погашається у порядку черговості, тому черга до кожного учасника системи може й не дійти.
Більш за все, виходячи з назви ДП, засновником цього дочірнього підприємства є іноземна компанія. Її права та обов’язки в разі ліквідації ДП мають бути прописані у статуті. Навіть якщо певна відповідальність іноземної компанії передбачена, то доведеться спілкуватись з нею на міжнародному рівні.
Біда в тому, що наші люди занадто безтурботні. Вони не хочуть читати те, що підписують. А якщо й читають, то не вдумуються. До юриста звернутися бояться – думають, обійдеться задорого. Та краще раз проконсультуватися, ніж комусь подарувати свої гроші. Навіть те, що людям не дають додому договір почитати, їх не насторожує. Ну, якщо вже вам наговорили безліч приємних слів і ви повірили, підписали договір, то візьміть його і покажіть спеціалісту. Навіть цей контракт можна розірвати у семиденний строк з поверненням вступного внеску або в 30-денний – без повернення. Але, принаймні, ви не втягуєтеся в систему. Контракт складено так, що простору для судового позову тут мало. 15 аркушів закручених формулювань, в які навіть мені, як юристу, вникнути складно. У той же час, там прописані усі тонкощі. Договір написано на двох мовах – російській та українській. Так що послатися на те, що не розумієш одну з мов, неможливо. Тобто у юридичному плані все ідеально. Клієнти мають знати, що за контрактом судитися їм доведеться у Києві і рішення суду ніхто не береться передбачити. Але ніхто не відбирав у них права звертатися туди або до спілки захисту справ споживачів чи тієї ж прокуратури, якщо вони вважають, що для цього є підстави.

«CarCredit - це лише назва. Але ніхто не каже, що ми даємо кредит»

Костя вважає, що консультанти цілеспрямовано ввели його батька в оману. Ми попросили прокоментувати цю ситуацію представників ДП «Філдес Україна» – голову відділу маркетингу та реклами Олександра Лазара та регіонального директора центрального регіону Максима Безпальчука.
– Клієнти «CarCredit», з якими поспілкувався «ТелеграфЪ», мають певні претензії до дій продавців-консультантів. Так, вони розповідають, що їм не надали повної інформації про систему і відмовили у тому, щоб взяти договір додому для ознайомлення.
– Так, дійсно, продавцям-консультантам категорично забороняється давати договори з мокрими печатками на винос з тієї простої причини, що кожен контракт закріплено за номерним ідентифікатором. Кожен договір, який потрапляє до продавців у салон, має живу мокру печатку. Це мінімізує всі варіації на тему «Це не той договір» або «Це не такий договір». Але клієнт може попросити зробити йому ксерокопію контракту. Насправді, навіть це не грає великої ролі. Наприклад, ви кажете, що уклали договір, який вам не дали почитати. Ви все одно прийдете додому і ознайомитеся з контрактом. І якщо вас щось не влаштовує, то стаття друга дозволяє вам розірвати контракт протягом семи днів з дати його підписання і повернути свій вступний внесок. За сім днів можна продивитися договір, звернутися при необхідності до юристів або прийти до салону, поспілкуватися з консультантами, прояснити всі аспекти – аж до того, що ви сядете вдвох і вичитаєте цей договір слово у слово.
– То чому консультанти не пояснюють клієнтам все одразу? Чому для цього потрібно спочатку підписати договір?
– Коли ви щось купуєте, ви, як правило, власноруч вибудовуєте процес покупки. Ви цікавитеся певними аспектами, на яких зупиняється ваша увага. Ви запитуєте, і консультанти вам відповідають. Наприклад, клієнт ставить питання по тому ж договору. Тому що навіть для того, щоб клієнт його підписав, йому треба, як мінімум, той договір дати в руки. Контракт великий, і всю інформацію, яка цікавить клієнта, йому надають безперешкодно.
– Консультанти обіцяють клієнтам, що машина буде у них протягом двох-трьох місяців. Але вони не пояснюють клієнту, що ці два-три місяці настають з того моменту, коли йому призначать автомобіль. Про торги і бали не йдеться взагалі.
– А хтось запитує? Чи, може, клієнт, підписує всі ці сторінки, навіть не подивившись, про що там ідеться.
– Коли людина іде по кредит, вона навряд чи підозрює про якісь торги і системи балів. Чому їй одразу про них не розповідають?
– Є назва «CarCredit», назвемо це брендом. Різних назв може бути дуже багато, але ніхто не казав, не каже і не буде казати, що це кредит. Тому що це не є кредит. І продавці-консультанти чудово про це знають. Від слова кредит вони відходять максимально. Не можливо повірити, що людина, яка платить гроші, не цікавиться долею своїх коштів.
– У вашій рекламі йдеться про те, що для того, щоб оформити контракт, клієнт має надати фірмі мінімум документів – паспорт і код. Вже у контракті зазначено, що після того, як клієнту розподіляється машина, він має надати довідку про стан здоров’я, про прибутки, договір-поручительство і заставу. І якщо він не надасть цих документів, це призведе до відмови від видачі авто. Чому про цей пакет документів не попереджають одразу?
– Дійсно, для підписання договору нам достатньо лише паспорта, коду і вступного внеску від клієнта. Але ж ми теж хочемо мати якісь гарантії того, що клієнт сплатить гроші. Людина отримує машину, але залишається ще певна кількість внесків, які вона має виплатити за авто.  Від особи, яка отримала автомобіль і перестала за нього платити, залежатимуть всі інші учасники системи. Але ми йдемо назустріч клієнтам – для того, щоб отримати автомобіль після асигнації, ви можете передати свій контракт будь-кому і отримати авто на його довідку про прибутки.
– Як довго існує на території України ця система?
– Ми працюємо в Україні з 2003 року. Щодо Кременчука, то тут ми розпочали роботу в грудні 2004 року.
– Скільки авто за цей час ви видали своїм клієнтам?
– Взагалі клієнти системи отримали 589 авто, з них 302 – за 11 місяців 2006 року. За два роки роботи в Кременчуці ми видали своїм клієнтам 45 машин.

Від редакції: Скільки кременчужан зараз є клієнтами цієї системи «Телеграфу» не повідомили, назвавши ці дані комерційною таємницею.
У місті за подібними схемами діє декілька фірм. Вони пропонують своїм клієнтам широкий спектр товарів – від холодильників та авто до квартир.



 
0
Автор: editor
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх